Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність, основні функції та структура процесу навчання.




Процес навчання -це цілеспрямована взаємодія того, хто вчить, і того, хто навчається в засвоєнні і передачі знань, формуванні умінь і навичок, розвитку розумових здібностей, пам'яті, кваліфікації

Структура – це зв'язок та послідовність елементів певного явища, або процесу які пов’язані між собою. Це мета, зміст і результат.

 Мета – це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти.

Зміст – зміст освіти (сис-ма ЗУН) організаційна форма (урок), методи і засоби.

Результат – об’єктивно фіксовані кількісні і якісні зміни особистості учня відносно початкового стану.

Зміст навчання реалізується завдяки формам, методам, засобам

Структура процесу навчання – викладання та учіння.

Учіння –цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, володіння уміннями і навичками.

Викладання – діяльність учителя під час навчання

Основні функції навчання. Освітня - передбачає засвоєння наукових знань, формуванню навичок, умінь, наукового світогляду і відповідних його складових. Виховна- невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві. Розвиваюча - в ході навчання крім формування знань і спеціальних умінь потрібно примінити спеціальні міри по загальному розвитку школярів, розвивати сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

 

13. .Я.А.Коменський – основоположник наукової педагогіки („ Велика дидактика”).

Народився в 17 ст у Чехії.  Спочатку він вів педагогічну роботу в гімназії „братів”: викладав у старших класах суспільствознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії

Потім йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці роки він активно працює над головною працею свого життя – „Великою дидактикою”

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років кожному. Для кожного періоду пропонується своя школа: дитинство – від народжено до 6-ти років-материнська школа, отроцтво – від 6-ти до 12-ти років – школа рідної мови, юність – від 12-ти до 18-ти років – латинська школа чи гімназія, змужнілість – від 18-ти до 24-х років-академія чи університет.

Коменський висуває в своїх роботах принцип природо відповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини. Говорячи про виховання людяності в людині, Коменський виділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість. Педагог підкреслює, що людина не народжується з моральними якостями – вони у неї виховуються на протязі всього життя; моральність пов’язана з вихованням мудрості і любові до неї в учнів.

Підручники Коменського містили в собі повний навчальний матеріал, вони були в той самий час короткими, в них не було нічого зайвого, щоб відвертало увагу людей від основної теми. Матеріал був розташований послідовно, в певній системі, викладений посильною для учнів мовою.

У „Великій дидактиці” Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: свідомість і активність; послідовність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і навичками.  Великий дидакт вимагав, щоб навчання починалось не з словесного тлумачення речі, а з спостережень над ними, при чому буде краще якщо речі будуть в натуральному вигляді, а якщо ні, то необхідно замінити їх моделями, зображеннями, малюнками.Його дидактичні праці побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність. 

Загальні форми організації навчання: фронтальна, групова, індивідуальна. Нестандартні форми навчання

Загальні форми навчання-це способи організації нав-ня діяльності учнів на уроках та інших формах нав-ня.

Форма-це зовнішній вираз будь-якого змісту

Урок - учбова робота з групою учнів постійного складу, однакового віку і рівня підготовки, що проводиться в певний час за встановленим розкладом (30-45хв.)

Типи уроків: засвоєння знань, перевірки знань, засвоєння умінь, навичок, узагальнення, конкретизації, систематизації, комбінований урок.

В ході уроку встановлюється забезпечення активної пізнавальної діяльності. Різні форми її організації: фронтальна, групова, Індивідуальна.

фронтальна робота-форма організації навчання при якому всі учні виконують одноч. те саме зав-ня під кер-ом вчителя.

При фронтальній роботі колектив виступає як одне ціле, а кожен учень виступає членом фронтальної роботи на уроці, сприяє встановленню довірливих відносин між вчителем і класом. Ця організація не універсальна. Вона не враховує рівень розвитку пізнавальних інтересів і можливостей. Тому фронтальна робота поєднується з індивідуальною.

 Індивідуальна учбова робота учнів характеризується високим рівнем самостійності, розвитку вмінь і пізнавальних можливостей кожного учня. Серйозний недолік індивідуальної організації учбової діяльності учнів на уроці і вдома полягає в тому, що вони практично не спілкуються один з одним.

групова діяльность-спосіб орг-ї навч. зан-ть при якому ставиться певні зав-ня для класу.

При груповій діяльності учнів на уроці клас ділиться на декілька груп, виконуючи однакові і різні завдання. В залежності від цього розрізняють єдину і диференційовану групову роботу, Вона тісно пов'язана з фронтальною і індивідуальною роботою.    

Група (5-7чол.). Можливий варіант учбової роботи, коли в групі 2 учні. Для успішної сумісної роботи потрібні колективні групи - 15чол., що мають однаковий характер протікання пізнавальних інтересів. Склад цих груп не постійний. Групова робота учнів може застосовуватись для розв'язку всіх основних дидактичних проблем на уроці. Розв'язання задач, закріплення і повторення вивченого матеріалу, формування умінь, навичок.

Співвідношення різних видів організації учбової діяльності учня на уроці визначається вчителем з урахуванням специфіки предмета.

Нестандартні наприклад:

Урок –подорож,-квк,-інсценізація,-казка,-суд,-панорама, брейн-ринг,-інтервю,поле чудес.

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 279.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...