Організація і методи науково-педагогічних досліджень.

Наукові дослідження – особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт.

Організація пед.досліджень – взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи (складові елементи: об’єкт пед. дослідження, предмет, мета, завдання, наукова гіпотеза, методика дослідження, отримання та аналіз наукових фактів, втілення в практику результатів роботи). Мета пед. досліджень – відкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку особистості та свідоме і цілеспрямоване застосування вже відомих законів у практиці виховної роботи.

Правила пед досліджень: цілісне вивчення пед. явищ та процесу, комплексне використання методів досліджень, об’єктивність, єдність навчання та виховання, вивчення в розвитку та зміні, принцип історизму, проєднааня науковості та сміливості з обережністю, глибинний розгляд проблеми, пед ефективність. Рівні пед досліджень: емпіричний, теоретичний, методологічний.  

Результати досліджень повинні відповідати вимогам: суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова об’єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

Методи досліджень – сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення пед явищ і вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Метод науково-педагогічного дослідження шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Метод педагогічного спостереження.  Розрізнять спостереження пряме й опосередковане, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Воно повинно мати план, визначити термін, фіксувати результати, повинно бути систематичним.

Метод бесіди. Джерело і спосіб пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Необхідно мати план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу атмосферу, враховувати індивідуальні особливості співбесідника, виявити пед. Такт, уміти запротоколювати бесіду. Отримані результати порівнюють з результатами інших методів.

Метод анкетування. Анкети бувають відкриті(можна висловити і власну думку) та закриті( пропонуються варіанти готових відповідей), полярні (відповіді „так” чи „ні”).

Метод експерименту. Констатуючий експеримент (вивчає наявні пед явища), перебірковий, уточню вальний (перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми), творчий, формуючий (констатуються нові пед явища).

Метод узагальнення незалежних характеристик. Узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

 Метод психолого-педагогічного тестування – випробування учнів на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів. Результати тестування визначають підрахуванням відсотків розв’язання тестів.

Метод соціометрії. Вивчення структури і стилю взаємин у колективі ( запозичений із соціології).

Метод-аналіз результатів діяльності учня.

Математичні методи: метод ранжування – розміщення зафіксованих показників у певній послідовності ( наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності). Метод моделювання – створення і дослідження моделей.

Засоби і традиції української народної с-ми вих-ня. Проблема нац. вих-ня у творах Русової.

С.Русової написала і видала «Український буквар» та брошуру «Про колективне і групове читанная»

 Принциповою основою змісту навчально виховного процесу у дошкільних навчальних закладах та школах С.Русова вважала рідну мову, національні свята та обряди, христия-нські цінності українського народу. Будучи редактором журналу у численних статтях обґрунтовувала і розвивала свої погляди на організацію українського шкільництва. Особливе місце в її науково педагогічних дослідженнях займає проблема дошкільної та позашкільної освіти. Дошкільна освіта та виховання, на думку С.Русової, повинні базуватися на чіткій взаємодії з народною педагогікою і проводитися тільки рід-ною мовою. Позашкільна освіта має базуватися на системі вечірніх шкіл кількох типів: недільні школи, школи ліквідації неписьменності, повторно додаткові, фахові і професійні школи, а також народні університети.

Працюючи у відділі дошкільного виховання С.Русова брала безпосередню участь у розбудові української школи. Курс лекцій прочитаний нею у Київському педагогічному інституті вийшов з друку окремою книжкой «Позашкільна освіта». Основним принципом навчання і виховання в українській школі вона вважала народність, а педагогічним ідеалом национально-релігійний. У 1921р. С.Русова виїхала за кордон, де продовжила педагогічно-письменницьку діяльність, написала ще дві відомі роботи «Західна Європа» та «Позаєвропейські країни»

Григорий Ващенко  активно включався в розбудову українського шкільництва. Г Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу
Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників   

Г Ващенко був переконаний що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований так само як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г Ващенко виступив як педагог ідеаліст переконаний що нового громадянина української держави можна створити навчально виховними засобами і тільки Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією

М Г Стельмахович

Виховував любов до праці