Класно-урочна система навчання, урок як основна форма організації навчання. Типи і структура уроку.

Класно-урочна система навчання - це навчальна робота, яка проводиться з групою учнів постійного складу однакового віку і рівня підготовки (класом), що проводиться в певний час і по встановленому розкладу. Я.А. Коменський в XVII столітті запропонував і на практиці застосовував класно-урочну систему, яка забезпечує ефективне навчання одним вчителем порівняно великої кількості дітей. Система існує 350р. як форма організації навчально-виховного процесу.

ЇЇ особ-ті: пост. склад уч. одного віку і рівня підгот-ки(клас),план-ня навч роботи протягом певн. часу у вигляді окремих взаємопов. частин(урок), пост. черг-ня уроків(розклад),Пров. роль учителя(пед. кер-во)

“+”-чітка орг-на струк-ра, зміна видів занять, мож-ть вик-ня різних методів нав-ня, заб-ня акт-ті учнів, рац. вик-ня часу

“-”-спрямов. на серед. учня, труднощі у здійсненні Інд. підх-ду.

Основна одиниця кл.-ур. с-ми-----урок.

Урок – форма організації навчання, за якою заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного рівня і віку підготовки впродовж певного часу.

Типи уроків, урок оволодіння учнями нових знань (накопичення матеріалу, вивчення явищ); уроки формування і вдосконалення вмінь і навичок; уроки узагальнення і систематизації знань; уроки комплексного застосування знань, вмінь і навичок; уроки контролю (усний, письмовий), комбіновані уроки (на яких розв'язується декілька дидактичних задач).

Структура уроку залежить від його цілей, змісту матеріалу, методів, прийомів, засобів навчання, рівня підготовки учнів...). В структурі уроку виділяють: відносно постійну (спеціальні елементи), змінну (метод розв'язання дидактичної задачі).

Структура уроку:

ü мета(освітня,розвивальна, вих.-на);

ü зміст(певний обсяг навч. мат-лу+ сист-ма методів,заг. форм,засобів,спрям. на засв-ня уч. сис-ми ЗУН);

ü результат(це зміни в ЗУН уч. відносно поч. рівня);

Дидактична підструктура.Етапи, актуалізація опорних знань; формування нових понять; застосування вивченого матеріалу.

Методична підструктура. Етапи: розв'язання типових задач, письмових чи усних вправ, опитування, пояснення навчального матеріалу, експеримент, самостійна робота..

Вимоги до сучасного уроку: творча робота вчителя І учнів; реалізація міжпредметних зв'язків; врахування індивідуальних та вікових особливостей; педагогічний такт, культура мови вчителя; пізнавально-самостійна робота учнів, гуманізм; врахування фізіологічних особливостей учнів; розумна вимогливість, доброзичливість вчителя; раціональне використання кожної хвилини уроку.

Основні положення Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Зміст освіти в сучасній школі. Державний стандарт середньої загальноосвітньої школи.

Концепція складається з таких частин:

1.мета, завдання і засади діяльності школи ( розвиток і саморозвиток школярів на основі повнішого використання внутрішнього потенціалу особистості, всебічний розвиток особистості, формування наукового світогляду, школа має бути єдиною і варіативною, демократичною, світською);

2.структура 12-річної школи (чотирирічна початкова школа, основна школа 5-9 класи, старша школа 10-12 класи);

3. зміст загальної середньої освіти ( перехід на особистісні орієнтовані технології, українознавча спрямованість, сучасний зміст, посилюється практична й виховне спрямування мовно-літературної освіти, реалізація оздоровчої функції школи, інформатизація школи, зростаюча роль варіативного компонента - у старшій школі до 35%, пробільність навчання);

4.навчально-виховний процес ( диференціація і індивідуалізація, концентроване вивчення окремих предметів: поточний, тематичний, підсумковий контроль, державна підсумкова атестація;

5. середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти( додержує наступність з дошкільною освітою, створює підгрунття для загальнонаукової і допрофесійної підготовки, різні шляхи здобування середньої освіти – спецшколи, гімназії, ліцеї, колегіуми та ін.;

6. управління загальноосвітньою школою(органи громадського самоврядування, педагогічна рада поряд з традиційними методичними об’єднаннями розвиток тимчасових творчих груп, кафедр, циклових комісій, перехід до стратегічного цільового управління через узгодження власних функцій директора з функціями підлеглих: школам надається право формувати власні кошти за рахунок прибутків від господарської діяльності.

7.підготовка вчителів і його професійне вдосконалення домінантною стає підготовка вчителя-вихователя, вчитель повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, форм навчання тощо).

Зміст освіти полягає у забезпеченні передання ва освоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Зміст освіти повинен відповідати соціальному замовленню суспільства ( завданням всебічного розвитку людини), забезпечувати високу наукову і практичну значущість н7авчального матеріалу. Він має враховувати реальні можливості процесу навчання ( закономірності, принципи, методи, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи).

Державний компонент розробляє Міністерство освіти і науки України. На нього припадає 80% навч. часу, з яких 35% - суспільно-гуманітарні дисципліни, 25% природничо-математичних, 16% оздоровчо-трудових, 5% естетичних наук.

Шкільний компонент – 20,1%від усього навч часу, він враховує регіональні особливості і умови, в яких працює школа.