Інституціональний аналіз інвестиційного проекту.

Інституціональний аналіз інвестиційного проекту має на меті оцінювання організаційної, правової, політичної та адміністративної обстановки, у межах якої проекти реалізуються та експлуатуються та пристосування його до цього середовища, і розроблення рекомендацій відносно таких питань:

Методи та способи менеджменту

Організаційна структура та зміни в ній

Планування розміщення інвестицій

Комплектування і навчання персоналу

Матеріально-технічне забезпечення проектів

Між організаційна координація

В інституціональний аналіз входить виковання таких завдань:1. виявлення та опис інституціональних умов в межах яких буде здійснений проект. 2. оцінювання слабких і сильних сторін організації, що беруть участь у проекті. 3. оцінювання можливого впливу законів, політики та інструкцій на здійснення та експлуатацію проектів. 4. висунення пропозицій з технічної допомоги.

77. Маркетинговий аналіз інвестиційного проекту.
Маркетинг — це комплексна система організації виробницт­ва та збуту товарів на фірмовому рівні, орієнтована на якнайпов­ніше задоволення попиту конкретних споживачів і отримання на цій основі прибутку або соціального ефекту.Важливим у маркетингу є життєвий цикл товарів.

Розрізнюють такі етапи типового життєвого циклу товарів:♦ розроблення товару;♦ виведення товару на ринок;♦ зростання реалізації товару;♦ зрілість;♦ насичення ринку;♦ занепад.

У момент випуску товару витрати на маркетингові досліджен­ня великі, як і витрати виробництва за малого обсягу продукції. Тому чим коротша ця фаза, тим краще для підприємства. її три­валість буде істотно зменшена, якщо в маркетинговій програмі, яка має переважно інформаційний характер, будуть поставлені такі завдання:♦ інформувати покупця про переваги нового товару;♦ спонукати покупця випробувати товар, показавши при цьо­му сумісність із навичками споживання аналогічних товарів;♦ добитися популярності товару;♦ увести товар в ексклюзивну систему збуту.

Щоб зберегти свої позиції на ринку, пріоритетними цілями маркетингу мають стати:

• подальше розширення попиту через появу в товару нових властивостей;• розширення мереж збуту;• зменшення ціни товару й викликне цим залучення нових груп покупців.

Для досягнення поставлених цілей маркетингова програма по­винна містити низку заходів, спрямованих на диференціацію то­варів, розширення збутових мереж і виділення пріоритетних ці­льових сегментів.

Щоб зберегти і, якщо можливо, роз­ширити свою частку ринку, досягти конкурентної переваги, фір­ма повинна вирішити такі завдання:•диференціювати товари за якістю, пропонуючи ринку нові або поліпшені набори властивостей;• стимулювати попит з допомогою різних маркетингових прийомів;• створювати нові ринкові ніші або сегменти.

Вказані фази життєвого циклу товару з погляду тривалості й віддачі вкладеного капіталу можуть бути поліпшені підприємст­вом, якщо ним буде вжито відповідних заходів для;—скорочення часу на введення товару на ринок;— прискорення процесу зростання;— подовження фази зрілості на якнайдовший термін;— сповільнення фази занепаду.

Фінансові цілі підприємства на окремих етапах життєвого ци­клу товару будуть неоднакові. Етапі розроблення основ­ною метою є беззбитковість; на етапі введення — отримання прибутку за рахунок реалізації товару; на етапі зростання — отримання максимального прибутку; на етапі зрілості — отри­мання прибутку за рахунок скорочення витрат виробництва; на етапі насичення й занепаду — скорочення витрат за зменшення обсягів реалізації.

Маркетингове дослідження передбачає ретельний вибір об'єк­та дослідження, мети й завдань дослідження, а також послідовнос­ті їх виконання.

На початковому етапі дослідження важливо знати, на якому ринку підприємство буде представляти свої товари або послуги. Ринок визначає процеси обміну, купівлі-продажу, наявність від­повідних покупців і продавців, а також цілі фірми: які товари по­трібно виробляти й за якою ціною їх продавати.

Ринки можуть розширюватися й зменшуватися залежно від купівельної спроможності, мірилом якої можуть бути гроші та наявність продавців.

Ринки можуть бути поділені на окремі сектори (сегменти). Ринки можна сегментувати за такими критеріями:• використанням товару;• поведінкою покупця;• фізичними властивостями товару;• суспільному відношенню (ринок предметів першої необхід­ності або ринок предметів розкоші);• демографічною ознакою;• географічною ознакою;• видами сировини.

Ринки також можуть бути товарами промислового призначен­ня, проміжних продавців, бюджетних організацій та ін.

Основним напрямом реалізації вказаної стратегії є ефективна товарна політика та аналіз сегментації ринків з урахуванням конкуренції.

Стратегія диверсифікації частіше за все пов'язана з виходом фірми на нові ринки з новими товарами.

Стратегія диверсифікації може також бути захисним засобом за зниження попиту на традиційні товари. Переведення виробни­цтва на випуск нових товарів — це один з можливих способів уникнення банкрутства.

Іноді фірма, щоб уникнути звинувачень у монополізмі, ско­рочує.свою частку ринку підвищенням цін на товар і послугу, що пропонуються, знижуючи при цьому витрати на рекламу та сти­мулювання попиту. Таку стратегію прийнято називати стратегією демаркетингу.

Соціальний аналіз інвестиційного проекту.

Завданням соц. Аналізу є визначення придатності запропонованих варіантів проекту з погляду інтересів «цільової» групи населення. Він передбачає заходи із забезпечення відповідності результату проекту інтересам тієї соц. Групи на яку спрямований. Соц вплив має здійснюватися разом з іншими вадива аналізу інвест проектів. Соц аналіз дає змогу виразити цілі проекту що відображають інтереси як населення, так і установ відповідальних за його організацію. Отже соц. Аналіз концентрується на 4 основних аспектах:

Соціокультурні та демографічні характеристики населення, що зачіпаються проектом,

Форми виробничої самоорганізації населення в районі реалізації проекту

Прийнятність проекту з позиції місцевої культури

Зацікавленість в проекті місцевого населення

Основними видами соц. Оцінки проекту є:

Зміна кількості робочих місць в регіоні

Поліпшення житлових і культурних умов працівників

Зміна структури виробничого персоналу

Економія вільного часу населення.