Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Позначення м’якості приголосних.

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 13Следующая ⇒

Завдання 1.

1. Перекладіть українською мовою:тень, ось, восьмой, сегодня, соль; Третьяков, Аркадьин, Кальянов, Савельев; Захарьин, Алябьев, Аверьянов, Арьев, Дядьков; Гречишин, Самуилчук, Мальченко, Федчишин, Ковальчук; лье, бульон, ателье, батальон, шансонье, совиньон, досье, Пхеньян, Дьепп, Сьерра-Леоне; цветной, лен, троих, синего; пекарь, горький, секретарь, врач, школьник; любовь, барельеф; волосы, бытие, усилия.

2. Поставте, де треба, м’який знак:  бракон...єр, ал...батрос, газел..., Кал...він, Л...вів, Маріупол..., Тян...-Шан..., біл...ше, пал...ці, їдал...ня; кін...чик, ін....ший, громадян...ський; сьогод...ні; різ...ба, т...мяний; палац..., шприц..., Єлец.. .

3. Утворіть давальний відмінок однини та присвійні прикметники: дівчинонька, Юлька, Галька, галка, нянька; Наталка, спілка, ; донька, калька; сторінка, дочка.

4. Утворіть прикметники, використовуючи зменшено-пестливі суфікси: широкий, високий, легкий, свіжий, вузький, стрункий, ніжність, зелений.

5. Утворіть родовий відмінок множини:  матриця, крамниця, змагання, стайня, яйце, перукарня, серце, прохання, покарання, друкарня, пісня.

6. Утворіть наказовий спосіб І та ІІ особи однини та множини: зробити, творити, спати, косити, будити, стати, простити, запрягти, просити.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

Захар’їн

Ільюшин (але: Дягілєв)

мільйон (але: кольоровий)

Аляска

тонкий — тоненький — тонесенький

кільце

балка — балці (але: Галька — Гальці)

ходити — ходить — ходять

менший (але: женьшень)

життя

Моріц (але: Скиталець)

 2. Уживання літери Ґ.

Літеру Ґ було вилучено з українського правопису в 1933 році й повернуто третім виданням “Українського правопису” 1993 року.

Літера Ґ уживається:

1. У загальних назвах: ґалера, ґречний (люб’язний), ґабарит, ґраніт.
2. Часто вживається в словах іншомовного походження: анґіна, арґумент, вульґарний, дириґент, елеґантний, інтеліґенція, леґенда, ориґінал, реґбі, реґіон, танґо, фреґат тощо.
3. У словах з варіативним написанням Г і Ґ: бігос - біґос (страва), гуральня – ґуральня хурдига – хурдиґа, гума – ґума тощо.                                     
4. У деяких українських власних назвах (за традицією): Ґудзь, Ґалаґан, Дзиґа, Самодриґа, Великий Ґрунь (гора в Карпатах).
5. Латинська gу варваризмах, які передаються  засобами латинської графіки або кирилицею: фата морґана, персона нон ґрата, альтер еґо, ґуд-бай, ґран-прі тощо.
6. У діалектних словах (у писемному  відтворенні): вґулати (подужати), ґаґара (сварлива жінка), ґайда (сопілка), ґаланці (вузькі штани) тощо.
7. В іншомовних власних назвах паралельно   можуть вживатися Ґ і Ґ:    Гарібальді – Ґарібальді, Гетеборг – Ґетеборг Гданьськ – Ґданьськ, Гершвін – Ґершвін.   

     !!! Остаточного переліку таких слів (правила 1- 6) на сьогодні немає.

 

Сучасний правопис подає такі слова з літерою Ґ:

аґу (вигук), аґакати, аґрус, аґава, ґава, ґалаган, ґалера, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґенерація, ґетри, ґід, ґільотина, ґірлянда, ґладіатор, ґлобус, ґлобус, ґніт, ґрадус, ґранат, ґраніт, ґрація, ґраблище, ґрати (іменник), ґречний, ґринджоли, ґрот, ґротеск, ґрунт, ґудзик, ґуля, ґуральня, дзиґа, дриґати, зиґзаґ, леґінь, мамалиґа, ремиґати, фіґа, фіґлі-міґлі, цуґ (цуґом), шваґер, тощо та похідні від них слова. 

Уживання апострофа.

3.1. Апостроф пишеться перед Я, Ю, Є, Ї :

1. Після б, п, в, м, ф та р: б’є, П’єр, В’ячеслав, м’ясо, Стеф’юк, бур’ян.
2. Після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на приголосний: об’їхати, роз’юшити, дит’ясла, пів’ящика, пів’юрти, транс’європейський.
3. В іншомовних словах після префіксів, словотвірних частин, що закінчуються на    приголосний, а також після г, к, х, ж, ч. ш: ад’ютант, ін’єкція, екстер’єр, комп’ютер, кар’єра, Андорра-ла-В’єха, Лур’є, Рейк’явік.
4. В усіх похідних словах, коли наявний звук й і тверда, роздільна вимова: фельд’єгер - фельд’єгерський, Луб’янка - луб’янський, але:Фейербах, Гойя, секвойя.
5. В іншомовних власних назвах після часток де (від франц.de) та о: Д’Артаньян, Жанна Д’Арк, О’Генрі, О’Ніл.

 

3.2. Апостроф не пишеться:

1. Коли перед губним приголосним є інший приголосний (крім Р), який належить до кореня: мавпячий, морквяний, дзвякнути, цвях,  але: Карп’юк, Черв’яченко; мереф’янський..
2. Перед йо, на місці м’якого знака: серйозний., Воробйов, сеньйор, ательє.
3. Після б, п. в,м, ф, г, к, х. ж, ч, штарна початку складу перед я, ю, є, ї: кюре, Рєпін, буряк, рюкзак, крючок.  
4. У похідних словах, коли відсутній звук й  і немає роздільної вимови: гондольєр, пеньюар, Жуаньї, але: Соловйов – солов’їний.

 

Самостійна робота № 3.

Уживання літери Ґ та апострофа.

Завдання 1.

1. Поставте, де треба, літеру Ґ: ...укати, а...рус, дзи...а, ...азда, ...анок, зи...заґ, ...атунок, ...валт, мамали...а, ...едзь, ...рати (іменник), ...речний, ...уля, ...удзик; ...даньськ, ...арібальді, ...вінея, ...імалаї, ...ібралтар; фата-мор...ана, ...уд-бай, ...ран-прі.

2. Перекладіть українською мовою: Вячеслав, Румянцев, премьер, перья, Стефюк, мягкий, впятером, бурьян, связаный; объехать, подъезд; интерьер, фельдъегерь, пьедестал, карьера, Рейкьявик, Жуаньи, Гошье, Жюльен, компьютер; экстерьер, Вьетнам, Мейерхольд; гвоздь, праздник, звякнуть, Муравьев, каньон, сеньор, павильон; кюре,Репин, кювет.

3. Поставте, де треба, апостроф: пів...яблука, пів...ями, транс...європейський, пів...Японії, пів...Ямалу, Руж...є, Аліг...єрі; ін...єкція, ад...ютант,секвой...я, кон...юнктура, миш...як, д...Артан...ян, д...Обін...ї, фой...є, пів...Юрмали, пів...Юколи.

4. Утворіть прикметники: мавпа, Мерефа, різдво, торф, Соловйов, свято, курйоз.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

б’ють, п’ятий (але: Румянцев)

об’їхати, дит’ясла, пів’яблука (але: пів-Європи)

ін’єкція, комп’ютер

Руж’є,фельд’єгер — фельд’єгерський (але: Фейербах)

Мавпячий, свято (але: торф’яний, Карп’юк)

Курйоз, серйозний

фюзеляж, гондольєр

ґанок

Ґімалаї — Гімалаї

 

Подвоєння, подовження, спрощення, збіг приголосних.

Подвоєння приголосних.

Подвоєння приголосних відбувається між:
1. Префіксом і коренем: ввічливий, роззява, оббити, відділ.
2. Коренем і суфіксом: денний, осінній, істинний, винний.
3. Суфіксами: знаменник, письменник, іменник, але: священик.
4. Коренем і постфіксом -ся (у дієсловах): зрісся, вознісся, пасся, пронісся.
5. Основами (у кладноскорочених словах): міськком, військкомат, юннат.
6. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн: страшенний, силенний, здоровенний.
7. У словах старослов’янського походження на -енн, -янн та похідних від них словах: благословенний, блаженний, священний, огненний, мерзенний, спасенний, окаянний, божественний,  але: свячений, хрещений.
8. У прикметниках зі значенням неможливості дії (із наголошеним суфіксом) та похідних словах: невблаганний, несказанний,  (не можна вблагати, сказати - завершена дія), але: довгожданий. Пор.: невблаганий, несказаний (ще не здійснена дія).

Подовження приголосних.

Д, т. з, с, л, н. ж, ц, ч. ш подовжуються, якщо стоять між голосними:
1. У деяких іменниках I відміни: стаття, суддя, але: статей; кутя, свиня, попадя.
2. В іменниках середнього роду II відміни: життя, знаряддя, буття, знання.
3. В ор. відм. іменників III відміни перед ю, якщо у наз. відм. їх основа закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: мідь – міддю, мить – миттю, розкіш – розкішшю, вісь – віссю, височінь – височінню.  
4. Перед я, ю у деяких прислівниках: спросоння, зрання, попідтинню, навмання.
5. Перед є, ю у формах дієслова лити: ллють, ллю, ллєте.

Подовження не відбувається:




⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒






Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 282.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...