Студопедия
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Самостійна робота № 1. Правопис голосних.
Частина І. Орфографія.
І. Правопис голосних і приголосних, префіксів, суфіксів.
Правопис голосних.
Чергування О, Е з І.
| О, Е переходять в І:
| | 1. У відмінкових формах та
похідних частинах мови,
утворених від:
|
| | 1). Іменників однини:
| промінь – променя – променевий, вісь – осі – осьовий.
| | 2). Іменників множини:
| село – сіл, нога – ніг, ворота – воріт.
| | 3). Прикметників:
| корінь – кореневий, у майбутньому – у майбутнім.
| | 4). Присвійних прикметників:
| Ігор – Ігорів – Ігорового, Василь – Василів – Василевого.
| | 5). Власних назв:
| Київ – Києва, Чернігів – Чернігова, Харків – Харкова.
| | 6). Числівників:
| шість – шести – шостий, сім – семи – сьомий.
| | 7). Займенників:
| твій – твого – твоїм, їхній – їхнього – їхнім
| | 8). Дієслів:
| росте – ріс – рости, несе – ніс – носити.
| | 9). У формах іменників на
-оро-, -оло-, -ере-, -еле-:
| болото – боліт – болітце, дорога – доріг – доріжка,
але: джерело – джерел – джерельце; дерево – дерев – деревце.
| | 2. При словотворенні
| ніс – носити, західний – заходити, робітник - робота
| | 3. У дієсловах (доконаний –
недоконаний вид)
| зберегти – зберігати, викоренити – викорінювати,
випекти – випікати.
| | 4. У дієсловах із суфіксом
-ува, -юва та похідних
іменниках на –нн(я), коли наголос падає на кореневийІ:
| виполоскати – виполіскувати – виполіскування,
завертіти – завірчувати – завірчування,
але: вивершувати, прищеплювати, потребувати.
| Опереходить вА:
| 1. Опереходить вА у дієсловах:
| схопити – хапати, але: простити - прощати.
|
О, Е у закритому складі.
| О, Е у закритому складі не переходять в І:
| | 1. Коли вони випадні або вставні:
| день – дня, сотня – сотень, марка – марок, але: мох - моху, лоб - лоба, рот - рота, лев – лева.
| | 2. Між приголосними у групах -ор-, -ер-, -ов-:
| шовк – шовку, шерсть – шерсті, вовк – вовка
але: погірдливий – погорда.
| | 3. У групах -оро-, -оло-,-ере-,-еле-:
| мороз, холод, берег, перепілка,
але: моріг, поріг, сморід, просторінь, оборіг.
| | 4. О, е у префіксах воз-, роз-, без-:
| вознесіння, розмивання, безтурботний.
| | 5. О, е в суфіксах -очк-, -оньк-,
-тель-, -еньк-, -есеньк-:
| діточки, голубонька, мислитель, тепленький, малесенький.
| | 6. У прикметниках, утворених від власних назв
на -ов, -ев, -єв, -їв:
| Серпухов – серпуховський, Ржев – ржевський,
Бакаєв – бакаєвський, Чугуїв – чугуївський.
| | 7. У словах іншомовного походження:
| марафон, студент, шеф, диригент, Мирон,
але: колір – кольору, Федір – Федора.
| | 8. В абревіатурах, складноскорочених словах:
| торгпред, неп, завгосп, виконроб.
| | 9. У родовому відмінку іменників на -ння:
| запрошення, розчарування, вибачення.
| | 10. У складних словах із наголошеними -вод-,
-воз-, -нос-, -роб-, -лов- у кінці слів:
| діловод – діловода, водовоз – водовоза, хлібороб – хлібороба, але: (-хід, -ріг) пішохід – пішохода, носоріг – носорога;
(-від): гозопровід – газопровода – гозопровідний;
(-воз): бензовоз – бензовоза – бензовозний..
| | 11. У словах, утворених від грецького слова
“поліс” - місто:
| Сімферополь – сімферопольський, Нікополь – нікопольський, але: Ольгопіль – ольгопільський, Тернопіль – тернопільський.
|
3. Чергування О, Е з И, І.
| 1. І зберігається в словах із вирівняною основою:
1). У род. відм. однини та зменшувальних
формах:
2). У род. відм. множини та зменшувальних
формах:
|
гребінець – гребінця – гребінчика,
фахівець – фахівця.
гора – гір – гірка – гірочка ,
зоря – зірка – зірок – зірочка – зірочок.
| | 2. Е, и змінюються перед р, л у дієслівних
коренях:
| завмер – замри – завмирати,
беру – брати – вибирати.
| | 3. Деякі слова мають паралельні форми:
| брівка (на обличчі) – бровка (край дороги);
клешня – клішня (стилістично нейтральні);
голівка (дитини) – головка (капусти, цвяха).
| | 4. Окремі українські прізвища пишуться з о, е, і:
| Семонков – Семенков – Семінков;
Ковальовський – Ковалевський – Ковалівський
| 4. Правопис ненаголошених О, А, Е, И, І.
| 1. Правопис перевіряється наголосом:
| лежати – лежачи, лизати – лижучи.
| | 2. О – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед складами з а, о, у, и та твердим приголосним:
| жовтий, чоловік, шовк, щока, Джонатан, бджола, серйозний.
| | 3. Е – після ж, ч, ш, щ, дж, й перед
складами з е, и та м’яким приголосним:.
| женити, чернетка, шелестіти, щебінь, джерело.
| | 4. А – перед складом з постійно наголошеним а (я):
| багаття, качан, гаряче, але: лопата, поганий.
| | 5. Характер чергування порушується при зміні
форм слова:
| вечір – на вечорі, гай– гайочок,
край – краєчок, серпень – серпневий
|
5. Позиційні чергування, пов’язані з милозвучністю.
1. Чергування У- В, І – Й.
У, В як префікси.
| 1. У - в чергуються, якщо при цьому не
змінюється значення слова:
| вживати – уживати, вчений – учений, вчора – учора.
| | 2. У, в не чергуються:
1) Якщо змінюється значення слова:
2) У словах іншомовного походження:
3) У власних назвах:
|
удача (щасливий випадок) – вдача (характер);
враження – ураження, вправа – управа.
утопія, ультиматум, ватерлінія, варіант.
Уругвай, Уганда, Вірджинія, Вінсент,
але: Віллі - Уіллі, Вілбі – Уілбі, Вокер – Уокер.
|
Уживання прийменників У, В,
| У вживається для уникнення збігу складних для вимови приголосних:
| | 1. Між приголосними:
| мій учитель, взяв у хлопця, знайшов у кімнаті.
| | 2. Перед приголосними на початку речення:
| Увійшли в кімнату. Учора зустрілися.
| | 3. Після паузи (розділового знака) перед
приголосним:
| Поглянула – уразила в саме серце.
Щастя і радість – усюди.
| | 4. Між голосним і приголосним: та завжди
передв, ф, льв, св, тв, хв тощо:
| виглянув у вікно, у хвилини небезпеки,
зайшла у воду, зникла у лісі.
| | В уживається для уникнення збігу голосних:
| | 1. Між голосними:
| …прийшли в оточенні …; бачили в озері…
| | 2. Перед голосним на початку речення:
| В іншому випадку…В озері купатися краще.
| | 3. Після голосного перед приголосним
(крім в, ф, льв, св, хвта ін.):
| зустрілися вранці, знайшли в садку, побачила в метро; але: побачила у вікно.
|
Сполучники І, Й.
І вживається:
| 1. Між приголосними:
| день і вечір, любов і турбота (зіставлення).
| | 2. Перед приголосним на початку речення:
| І знову буде свято. І цього замало.
| | 3. Після паузи (розділового знака) перед
приголосним:
| Глянув – і засміявся. Пройдуть сніги – і буде весна.
| | 4. Між голосними, голосним і приголосним
та перед словом на й, я, ю, є, ї: :
| Таня і Юля; знаю і пам’ятаю; страшно і весело; теплий і тихий.
| Й уживається:
| 1. Між голосними:
| взяли й одіслали; швидко й обережно.
| | 2. Перед голосним на початку речення:
| Й одного не бачив. Й отак добиралися.
Але часто ставиться І: І ось у чому річ…
| | 3. Після голосного перед приголосним:
| зустрічі й прощання; та й не бачив нічого.
|
2. Прийменники З, ІЗ, ЗІ (ЗО).
| З вживається:
|
| | 1. Перед словом на голосний:
| взяв з окремої папки, вийшов з автобуса.
| | 2. Перед приголосним (крім с, ш):
| одна з фірм, з діда-прадіда, але: вийшов зі школи.
| | ІЗвживається між приголосними (переважно
з, с, ц, ч. ш, щ) та групами приголосних:
| виїхав із Судака, …із сиром пироги,
взяв із шафи, знав із власного досвіду.
| | ЗІвживається: перед сполученням
приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ:
| приїхав зі Сходу, пізно прийшов зі школи,
затримався зі своїми колегами.
| | Зо (фонетичний варіант ЗІ) уживається: із числівниками два, три тазайменником мною:
| разів зо два, зустрівся зо (зі) мною,
пролетіло десятків зо три качок.
|
Чергування И з І.
1. І пишеться в основах незапозичених слів:
| 1. І чергується з О або Е:
| дорога – доріг, жінка – жінок, стеріг – стерегти.
| | 2. У суфіксах -інь, -іш, -ісіньк, -юсіньк:
| теплінь, світліший, спокійнісінький.
| | 3. Після м'яких і пом’якшених:
| осінь, сопілка, ніж, одвірок.
| | И може чергуватися з І при словотворенні:
| злипатися – зліпити, висіти - повісити.
| 2. И пишеться:
| 1. У відкритих складах -ри-, -ли-відповідно до
вимови:
| гриміти, крижина, литаври, відлига, але: гріти, дрімати, зрікатися, тріщати.
| | 2. Після твердих приголосних:
| сивина, пироги, нитка, питання.
| | 3. У кінці слів після г, к, х:
| круги, руки, птахи, але (які): короткі, лихі.
| 3. Необхідно розрізняти суфікси -ІНН(я), -ИНН(я):
| 1.-інн(я) - у віддієслівних іменниках:
| служити – служіння, творити - творіння.
| | 2.-инн(я) - у збірних іменниках:
| гарбуз – гарбузиння, картопля – картоплиння.
|
И, І після шиплячих.
1. І пишеться:
| 1. У деяких словах після ж, ц, ч, ш,
щ:
| жінка, ціанід, цідило, цілий, цілитель, цілувати, ціль, цінний, ціп, ціпеніти, цісар, кочівник, чільний, чіп, чіпати, чіпляти, чіткий, чітко, мишій, шість, щілина, щільний, щімкий, щіпка, щітка, щічка,
але:живіт, цивілізація, цикл, цикорій, цикута, цинізм, цирк, цитрус, цифра, чилієць, чимало, чинний, число, чистий, читач, шибка, шип, ширма, широчінь, шифр, шишка, щиглик, щипати, щирий, щит.
| | 2. У дієсловах наказового способу
1-і та 2-ї особи множини:
| сказати – скажіть – скажімо, пекти – печіть – печімо,
мовчати – мовчіть – мовчімо.
| | 3. У прислівниках:
| (в)уночі, хутчіш, (в)удвічі, мерщій, чітко.
| | 4. У род. та місц. відмінках однини
іменників жіночого роду:
| мережі, ночі, печі, речі, суміші.
| | 5. У наз. відмінку множини
іменників, прикметників,
числівників:
| межі, ножі, дріжджі, ключі, очі, гроші, вірші, кращі, вражаючі, рішучі, вищі, кращі, перші, тричі.
| 2. И пишеться:
| 1. У наказовому способі дієслів:
| мовчи, бережи, пиши.
| | 2. У дієприслівниках (як?):
| розмовляючи, згадуючи, але: розмовляючі (дієприкметник).
| | 3. У прислівниках з по- на зразок:
| по-ведмежи, по-вовчи, по-заячи, по-лисячи.
| | 4. У прийменнику межи:
| межи очі, межи плечі.
|
Самостійна робота № 1. Правопис голосних.
Завдання 1.
1. Утворіть родовий відмінок однини: річ, лід, хміль, схід, камінь, сіль, захід, осінь, вісім, сімсот, вісімсот, шістсот; твій, їхній; день, ранок, зерно, кінець; лоб, рот; шовк, торг, шерсть; Федір, Яків, якір, курінь, папір;
меншість, першість; місток, кінець, вересень, річ; носоріг, хлібороб, газопровід, пішохід, бензовоз.
2. Утворіть родовий відмінок множини: борона, голова, ворота, сторона, дорога, дерево; гілка, казка, сотня, школа, форма, марка, папка.
3. Утворіть зменшувальну форму іменників (наз. відм. однини): садок, край, байка, гора, нога, потік, село, слово, двір, дорога, ягода, бджола; кошик, вулиця, палиця.
4. Утворіть іменники (род. відм. однини) та прикметники (на. відм. однини): Канів, Київ, Чернігів; Серпухов, Бакаєв, Самойлов, Савельєв, Миколаїв, Сімферополь, Тирасполь; Ольгопіль,
Тернопіль.
5. Утворіть присвійні прикметники (чий? чийого?): Сергій, Олексій, Василь, Максим, Ігор, Дмитро.
6. Підберіть слова для перевірки правопису: гриміти, водити, голубка, шелестіти, шепотіти, зеленіти, глибокий, гомоніти, квітчастий.
7. Перекладіть українською мовою: шестой, серьезный, копейка, вечера, желтый, чело, боевой; щемить, шептать, щетина, щебень, монахиня, черновик, ножка, дремать, зрелый, тревожить; низина; четкий, щель.
8. Утворіть збірні іменники:ластівка, шум, мак, гуркіт; служити, цокотіти, волочити, дарувати.
9. Утворіть наказовий спосіб дієслів (ІІ особа однини та І, ІІ особи множини):сказати, пекти, стерегти, допомогти; берегти, бігти.
10. Утворіть наказовий спосіб і неозначену форму недоконаного виду дієслів:вислав, вмер, терти, застелити.
11. Утворіть дієприслівники та дієприкметники:читати, цвірінькати, розмножувати, відтягувати.
12. Утворіть прислівники з прийменником ПО- (як?):ведмідь, рись, лисиця.
13. Укажіть слова, де можливе чергування У-В, та поясніть їх значення:укладати, ураження,утікач, уява; ультиматум, ухвала, ультрамарин, Угорщина, Уганда, Україна, Вірджинія, Вінсент; Вільям, Уокер.
14. Вставте пропущені У, І: сон ... втома, прибув ...ранці, день ... вечір, війна ... мир, батьки ... діти; ...війшли в будинок; ... мене їх немає; ... покличуть, коли треба буде. ... кого спитають?
15. Вставте пропущені прийменники В, Й:... аптеці; бачили ... очах; сумувала ... удень; кинула ... яр; зайшли ... урочище; розмовляли ... кімнаті.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
ніч — ночі, сім — семи, мій — мого
вікно — вікон, сотня — сотень, село — сіл
мох — моху
торт — торта
колір — кольору
пішохід — пішохода, газопровід—гозопровода
вечір — вечора
камінець — камінця
борода — борід — борідка
Харків — Харкова — харківський, Гур’єв — гур’євський, Мелітополь — мелітопольський
Василь — Василів, Василевого
несе — ніс — носити
вигребти — вигрібати, схопити — хапати
затесати — затісувати — затісувАння
легенький — легко, женити — женять, ніготь — нігті, кришить — крихта
буряк — бурячиння, плести — плетіння
стер — зітри — стирати
відповідати — вівдповідаючі — відповідаючи
вовк — по-вовчи, лисиця—по-лисячи
удача — вдача, Уільям— Вільям
ліс і поле, взяли й однесли, зайшли в хащі.
Правопис приголосних.
1. Позначення м’якості приголосних.
| 1.1. М’який знак пишеться:
| | 1. Після д, т, з, с, ц, л, н, дз (Де Ти З’їСи
Ці ЛиНи) у кінці слова та складу:
| дідусь, кільце, вінець, тінь, радість.
| | 2. Після м’яких приголосних перед я, ю,
є, ї, приголосними та у кінці прізвищ:
| Аркадьїн, Третьяков, Кальянов, Король,
але: Дягілєв, Тюменєвв (м’який приголосний+А, У).
| | 3. В іншомовних словах після
д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо:
| досьє, ательє, бульйон, коньяк, В’єнтьян,
Сьєра-Леоне, але: бельетаж.
| | 4. Відповідно до вимови після л перед
приголосними, в кінці слів:
| альбом, мільйон, бультер’єр, ельф,
але: залп, бал, метал, рулон, Суец; Аляска, Челябінськ (сполучення приголосних з А,У).
| | 5. У -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-
похідних від -льк-, -ньк-:
| нянька – няньці, дівчинонька – дівчиноньці,
Юлька – Юльці, Галька – Гальці.
| | 6. Після м’яких приголосних у середині
складу перед о:
| льон, дзьоб, трьох, синього, мальований.
| | 7. У суфіксах -зьк, -ськ-, -цьк- + (-ий), (-о),
(-ість), (-ому), (-и):
| вузький, військо, німецький, близькість, гадяцький.
| | 8. У зменшено-пестливих суфіксах -еньк-,
-оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:
| легкий – легенький – легесенький,
свіжий – свіженький – свіжісінький.
| | 9. Після л перед наступним приголосним:
| більше, сільський, кількість.
| | !!! Ь не ставиться після л у групах -лц-,
-лч-, якщо вони походять від -лк-:
| балка - балці, галка - галці
| | 10. У род. відм. мн. іменників ж. р. м’якої
групи І відміни й с.р. на -ння(я). -це(е):
| серце – сердець, пісня – пісень, бажання - бажань.
| | 11. У дієслівних формах дійсного та
наказового способу:
| робити – робить – роблять, кидати – кинь – киньте.
| | 12. У похідних відмінках, якщо ьє у
називному відмінку іменників:
| донька – доньці, письмо – на письмі,
але: дочка – дочці, сторінка – сторінці.
| | 1.2. М’який знак не пишеться:
| | 1. Після р у кінці складу:
| лікар, секретар, харківський, але: Горький..
| | 2. Після нперед ж, ч, ш, щ
та суфіксами -ськ(ий), -ств(о):
| інший, кінчик, освітянство, чигиринскьий,
але: женьшень, Маньчжурія, бриньчати, доньчин.
| | 3. У -лц-, -лч-, -нц-, -нч-, похідних від
-лк-, -нк-:
| сопілка – сопілчин, Наталка – Наталчин,
монголка – монголчин, рибалка – рибалчин.
| | 4. Між приголосними, перший з яких
м’який (крім л):
| щастя, ланцюжок, свято, листя,
але: різьбяр, різьба.
| | 5. Після д, т, н (ДиТиНа) перед
суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин:
| Панченко, Мельничук, Федчишин,
але: Михальченко, Михальчук (після Л).
| | 6. Між м’якими подовженими
приголосними:
| буття, каміння, волосся, півріччя, зусилля,
але: підносься, кицьці.
| | 7. Після ц у кінці іншомовних іменників:
| палац, кварц, Клаузевіц, але: скиталець, Єлець.
| | 8. Після губних б, п, в, м, ф:
| любов, вісім, насип, барельєф, скіф.
| | 9. У буквосполученнях зк, ск, які не є
суфіксами:
| різко, боязкий, баский, Дамаск.
|
Самостійна робота № 2.
|
