Графоаналітичний метод вибору типу і визначення числа автобусів по годинах доби

ЗМІСТ

ВСТУП

Автомобільний транспорт займає в Україні провідне місце не тільки в економіці, але і в соціальній сфері, з огляду на його природне призначення: він є єдиним видом транспорту який доставляє пасажирів та вантажі і може функціонувати незалежно від інших видів транспорту. В цілому провізні спроможності автотранспорту повною мірою повинні відповідати потребам народного господарства і населення та сприяти розвитку економіки країни.

Серед усіх видів пасажирського транспорту перевагу має автобусний транспорт, який є найбільш масовим. Задовольняючи потреби населення у перевезеннях, автобусний транспорт впливає на рівень продуктивності праці та побутового обслуговування, розвиток культури і дозвілля. В зв’язку з цим і удосконалення міських, приміських пасажирських перевезень має важливе соціальне значення. Незадовільне функціонування транспорту суттєво відображається на економіці країни, тобто на роботі підприємств, установ, магазинів, шкіл, а також житті громадян. Сьогодні потреба населення в перевезеннях задовольняється не повністю: великі витрати часу пасажирів на переміщення, необхідне підвищення комфортності поїздок і розв’язання першочергових проблем технічного та технологічного забезпечення приміського транспорту. Час очікування, вартість проїзду, викликають нарікання у мешканців міст та сіл. Автобусний транспорт забезпечує більше 63% загального обсягу перевезень всіх видів пасажирського транспорту. Пасажирообіг складає близько 68% загального пасажирообігу. Пасажирські перевезення виконуються автобусами загального користування і відомчої приналежності.Вирішення багатьох транспортних завдань залежить від ефективності автобусної мережі, адже сукупність маршрутів пасажирських перевезень на транспортній мережі пов’язана територіально і в часі. Створення матеріальної мережі або вдосконалення діючої являє собою одну з важливих проблем в організації пасажирських перевезень тому, що від рівня її формування значною мірою залежить ефективність використання транспортних засобів та якість транспортного обслуговування.

Завдання до курсової роботи

Для виконання курсової роботи початкові дані, наведені в табл. 1-3.

У табл. 2 подані значення коефіцієнтів нерівномірності пасажиропотоків по кожній годині доби, які визначаються за формулою:

Показники маршруту: кількість проміжних зупинок, протяжність маршруту, технічна швидкість, коефіцієнт дефіциту автобусів, нульовий пробіг,
час зупинки на проміжному пункті, час стоянки на кінцевих пунктах наведені в табл. 3.

Тривалість обідньої перерви водія - 1 година.

Час надання обідніх перерв водія не раніше двох і не пізніше п’яти годин після початку роботи.

Номер варіанту завдання визначається числом, складеним з трьох останніх цифр номера залікової книжки.

Номер залікової книжки – 143188; відповідний номер варіанту — 188. За першою цифрою (в даному випадку цифра 1) визначається пасажиропотік – табл. 1 початкових даних. За другою цифрою (в даному випадку цифра 8) визначаються коефіцієнти нерівномірності пасажиропотоків по годинах доби в прямому і зворотному напрямах – табл. 2 початкових даних. За третьою цифрою (в даному випадку цифра 2) визначаються показники маршруту – табл. 3 початкових даних.

Таблиця 1

Потужність пасажиропотоку в години пік

Таблиця 2

Розподіл пасажиропотоків по годинах доби

Таблиця 3

Показники маршруту

Графоаналітичний метод вибору типу і визначення числа автобусів по годинах доби

Для перевезення пасажирів можуть бути використані автобуси різних моделей і місткості. Проте ефективність використання їх далеко неоднакова, якщо номінальна місткість не відповідатиме фактичній потужності пасажиропотоків на маршруті. Використання автобусів малої місткості при великій потужності пасажиропотоків збільшує потрібну кількість транспортних засобів, підвищує завантаження вулиць і потребу у водіях. Застосування ж автобусів великої місткості на напрямах з пасажиропотоками малої потужності приводить до значних інтервалів руху автобусів і до зайвих витрат часу пасажирів на очікування.

Графоаналітичний метод полягає в наступному.

Залежно від потужності пасажиропотоку під час пікових періодів вибирається орієнтовне значення місткості автобуса по табл. 4.

Потім по табл. 5 вибираються два типи автобусів, умовно названих автобусами більшої (q₁) і меншої (q₂) місткості, по яких ведеться порівняння.

Таблиця 4

Необхідна місткість автобуса

За вихідними даними пасажиропотік становить 1900пас/год., відповідно місткість автобуса за табл. 5 вибираємо місткістю 80 пас.

Таблиця 5

Коротка характеристика пасажирських автобусів

За вихідними даними обираємо 2 автобуси, з них один великою пасажиромісткістю 80 пас.марки «Богдан» А144, та пасажиромісткістю 46 пас. марки «Богдан» А-092.

Визначаємо Qгод. виходячи з формули  , отримаємо:

Маючи залежності:

,

де І_а – інтервал руху, хв.;

t_об – час обороту автобуса на маршруті, хв.;

А_М – кількість автобусів на маршруті;

 ,

де l_M – довжина маршруту, км;

V_e – експлуатаційна швидкість руху, км/год;

Рис. 1. Номограма для визначення необхідної кількості автобусів на маршруті

Будуємо номограму (рис. 1), за якою можна визначити для будь-якого годинного пасажиропотоку кількість автобусів на маршруті та інтервал руху. Зв’язок між пасажиропотоком і кількістю автобусів на маршруті розраховується за формулою:

 ,

де Q_max  - максимальна потужність пасажиропотоку, пас./год.;

q_н- номінальна місткість автобуса, пас.

Оскільки експлуатаційна швидкість не задано в вихідних даних, то час обороту необхідно обчислити за формулою:

деl_М – довжина маршруту, км;

V_Т – технічна швидкість, км/год;

n – числопроміжних зупинок;

t_З – час простою на проміжних зупинках;

t_К – час простою на кінцевих зупинках;

(год)

Розрахунок ведеться до:

 ,

де q₂ – номінальна місткість автобуса, умовно названого малою місткістю.

Для користування номограмою необхідно побудувати дві опорні точки q₁ і q₂; як точки перетину трьох променів.

Перший промінь проводимо від початку координат графіка розподілу пасажиропотоку по годинах доби (вісь ординат відповідає величині пасажиропотоку, а вісь абсцис - годинам доби) до клітини А₁в кінці верхньої таблиці. Два інших променя проводимо з точки на осі ординат, що відповідає максимальному пасажиропотоку до клітин А_М1і А_М2верхньої таблиці (рис. 1).

При цьому:

Робота з номограмою здійснюється таким чином.

Величина пасажиропотоку в будь-яку годину доби зноситься на вісь і з цієї точки проводяться два промені через опорні точки q₁і q₂до верхньої таблиці. Кінці променів при цьому упираються в клітинки, які показують кількість автобусів на маршруті (більшої і меншої місткості) та інтервал їх руху при даному пасажиропотоці.

Другий етап порівняння показаний на рис. 2. По осі ординат приводяться значення необхідної кількості автобусівА_нпри g_м вибираній студентом залежно від величини пасажиропотоку в межах від 1 до 0,4. Ці значення повинні бути скориговані з урахуванням якісного обслуговування пасажирів.

Розраховуємо кількість автобусів на маршруті за пасажиромісткістю:

Для «Богдан» А144:

Приймаємо А_М=35 (авт.)

Для «Богдан» А-092:

Приймаємо А_М=61 (авт.)

Розраховуємо інтервал руху за кількістю автобусів різної пасажиромісткості:

Для «Богдан» А144:

 (гхв.) 

Для «Богдан» А-092:

 (год.) 

Розраховуємо А_М для кожної марки автобуса погодинно:

Для «Богдан» А144:

14(авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

(авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

(авт.)

Для «Богдан» А-092:

(авт.) 

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

(авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

 (авт.)

(авт.)

Проводимо корегування випуску автобусів на маршрут.

 ,

де А_Д^пік – дійсне (відкориговане) значення числа автобусів на маршруті;

А_роз^пік – необхідне (розрахункове) значення кількіості автобусів на маршруті;

К_деф – коефіцієнт дефіциту автобусів;

Для «Богдан» А144:

(авт.)

 (авт.)

Для «Богдан» А-092:

(авт.)

(авт.)