Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.

Конституція України вперше в державно-правовій практиці нашої країни вводить таку установу, як Вища рада юстиції (ст. 131). До її повноважень належать: внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посади; прийняття рішення щодо порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Парламент України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до її складу по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів. В її складу за посадою входять: Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Більш детально конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції закріплюється Законом України «Про Вищу раду юстиції», який регламентує порядок обрання членів цієї ради, термін повноважень, компетенцію, порядок розгляду питань, що належать до її компетенції, підстави для відкриття дисциплінарного провадження щодо окремих категорій суддів, підстави припинення повноваження її члена і т.п.

Закон «Про Вищу раду юстиції» встановлює шестирічний термін повноважень членів цієї ради, крім тих, хто входить до її складу за посадою (ст.1). На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту

і стаж роботи в галузі права не менше десяти років (ст. 6). Члени цієї ради призначаються парламентом України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Президент України видає указ про призначення її членів. Закон «Про Вищу раду юстиції» детально регламентує порядок висування кандидатур на посади членів цієї ради від з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів, з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюється в порядку, передбаченому ст. 10 Закону «Про Вищу раду юстиції». Всі ці з'їзди і всеукраїнська конференція працівників прокуратури проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів цієї ради.

Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може витребувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань. Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання про призначення суддів; подання про звільнення суддів з посади; рішення про порушення вимог щодо несумісності; рішення про дисциплінарну відповідальність; рішення за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; рішення про звільнення її члена у випадках, передбачених у ст. 18 Закону. За невиконання або несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Правоохоронні та контрольно-наглядові органи: система і компетенція.

Правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.

Правоохоронна діяльність за своєю структурою поділяється на:

• запобігання виникнення умов і причин суспільне небезпечного явища;

• припинення процесу їх розвитку;

• ліквідацію наслідків.

На прокуратуру України покладаються завдання:

- Підтримання державного обвинувачення в суді;

- Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

- Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення. Його завдання - захист незалежності України, її конституційного ладу, територіальної цілісності та обороноздатності від розвідувально-підривної діяльності служб іноземних держав, а усередині країни - від підривної діяльності з боку злочинних організацій, груп людей чи навіть окремих осіб; боротьба з організованою злочинністю, мафією, корупцією, які створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Важливою ланкою контрольно-наглядових органів держави є державні інспекції.

Влада - санітарні, податкові, протипожежні та ін. - Спеціальні державні органи. Вони покликані здійснювати функції контролю і нагляду за дотриманням підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами і громадянами окремих установлених відповідними правовими актами правил: санітарних, податкових, протипожежних, ветеринарних та ін.