Конституційно-правовий статус та система органів виконавчої влади на місцях.

Органами державної виконавчої влади на місцях є також територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які не входять в систему місцевих державних адміністрацій і не підпорядковані їм. До них належать територіальні управління Укрзалізниці, управління і відділи Міністерства внутрішніх справ в областях, районах, містах, районах міст, на транспорті, управління Служби безпеки України в областях, військові комісаріати Міністерства оборони України тощо. Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

Особливістю організації місцевої державної виконавчої влади в Україні є те, що частина її повноважень здійснюється органами місцевого самоврядування. Це так звані делеговані повноваження органів місцевого самоврядування. Держава фінансує здійснення цих повноважень, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Це такі повноваження, як контроль за використанням і охороною землі, водойм, надр, лісів; реєстрація права власності на землю; реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності; контроль за додержанням проектів будівництва; реєстрація статутів добровільних об'єднань громадян тощо.

На такі органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, як Рада міністрів, міністерства і республіканські комітети Автономної Республіки Крим, також покладається здійснення не лише власних виконавчих функцій і повноважень, але і державних функцій і полномоій, делегованих законами України.

Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.

Обласна, Київська, Севастопольська міська державна адміністрація є органом державної виконавчої влади відповідно в області, містах Києві, Севастополі. Державна адміністрація утворює Президент України.

Державна адміністрація є складовою частиною єдиної системи органів державної виконавчої влади. Вона підпорядковується Президентові, а також Кабінету Міністрів. Обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації підпорядковуються відповідно районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державна адміністрація діє на засадах законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів, взаємодії з відповідними представницькими органами та органами місцевого самоврядування. Компетенції:

1. розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку відповідної території;

2. забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3. вносить пропозиції щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон; 4. вносить пропозиції для розробки проектів Державної програми;

5. складає і подає на затвердження проект місцевого бюджету та забезпечує його виконання

6. отримує інформацію, необхідну для складання і виконання бюджету, від усіх суб'єктів підприємницької діяльності;

7. здійснює фінансування підприємств, установ та організацій місцевого господарства, освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту і тд.

8. забезпечує дотримання Конституції, законів, рішень КМУ і тд;

9. координує роботу з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

10. забезпечує належний розгляд звернень громадян, перевіряє стан цієї роботи на підприємствах, в установах і організаціях

Судова влада: поняття, склад, принципи функціонування.

Вперше в історії українського конституціоналізму Основний Закон України в 1996 році закріпив судову владу як рівноправну і самостійну в системі інших гілок державної влади (ст.6 КУ).

Ніякої орган державної влади, крім судів. Не має права брати на себе повноваження по здійсненню правосуддя.

Підходи до визначення цього поняття:

Організаційний. Сукупність державних установ, тобто влада державного органу - суду.

Функціональний. Сукупність повноважень суду по здійсненню правосуддя, тобто діяльність суду з розгляду і вирішення у визначеній законом процедурної формі справ, які мають юридичні полседствія.

Організаційно-функціональний. Система створених згідно з законом органів, наділених винятковими повноваженнями з розгляду юридично значущих справ, які мають юридичні наслідки і застосуванням спеціальної процедури.

Судова влада - специфічна гілка державної влади, яка має власну виключну компетенцію щодо розгляду юридично значущих справ, і реалізується виключно конституційними органами, тобто судами, в межах закону і спеціальних судових поцедур.

Повнота - загальнообов'язковість виконання всіх судових актів.

Винятковість - никако інший орган не вправі здійснювати функцію правосуддя.

Судова система Україна. Система судів загальної юрисдикції.

Судова система - судоустройственная організаційна частина судової влади. Суди наділені певною компетенцією, а судді та інші працівники судів - певними повноваженнями.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції і Конституційний Суд України.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної впорядке, встановленому законом.

Створення чрезивачайних та особливих судів не допускається.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

місцеві суди

апеляційні суди

вищі спеціалізовані суди

Верховний суд України

Діяльність ланок судової системи визначається тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи. Судова інстанція - це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядаються у першій інстанції, другій інстанції - апеляційній та третій інстанції - касаційній. Справи можуть переглядатися в порядку виключного провадження.

Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно - територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.