Природно-антропогенні рекреаційні ресурси

До складу природно-антропогенних ресурсів належать об’єкти ПЗФ, які поділяються на природні та штучно створені території і об’єкти.

Природні території та об’єкти – біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафти, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища.

Штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендропарки, зоопарки, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Унікальність, збереженість, екологічний стан, естетична й пізнавальнацінність особливо охоронюваних природних об'єктів і територій обумовлює їх високу цінність для організації рекреаційної діяльності, що дозволяє розглядати їх як найважливішу складову природних рекреаційних ресурсів. 

Слід зауважити, що саме поняття природно-заповідний фонд (ПЗФ) як сукупність охоронюваних державою природних територій притаманне практиці природоохоронної діяльності України, в інших державах склад, структура, мета створення, дозволені види використання особливо охоронюваних природних територій і об’єктів будуть відрізняться.

 Розглянемо об’єкти природно-заповідного фонду як частину рекреаційних ресурсів на прикладі ПЗФ України.

Природно-заповідний фонд включає ділянки гео- і акваторії, окремі об'єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітностіландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення моніторингу довкілля. 

Усі об'єкти природно-заповідного фонду, за винятком природних заповідників, поряд із природоохоронними, науково-дослідними та моніторинговими цілями, використовуються в оздоровчих, освітньо-виховних та рекреаційних цілях, для організації мисливства і рибальства. 

Рекреаційна діяльність на природно-заповідних територіях приурочена до відповідних функціональних зон і ведеться з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів і регулюється «Положенням про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природнозаповідного фонду України».

До основних видів рекреаційної діяльності на територіях об’єктів ПЗФ належать: 

• відпочинок (загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний, короткостроковий від 5 − 10 годин до 1 − 2 днів; розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених для цього місцях);

• екскурсійна діяльність − екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а також на виставки, в музеї, засновниками яких є установи ПЗФ, інші суб’єкти рекреаційної діяльності;

• туристська діяльність: науково-пізнавальний  пішохідний туризм, орнітологічний туризм (спостереження за птахами), етнографічний туризм, лижний і гірськолижний туризм, велосипедний туризм (прогулянки, подорожі на велосипедах), кінний туризм (прогулянки, подорожі на конях), водний туризм [спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах (рафтинг), подорожі на яхтах, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах], спелеотуризм, підводний туризм (підводне плавання з аквалангом, екскурсії до підводних печер і гротів), парапланеризм, дельтапланеризм, балунінг (прогулянки і подорожі на повітряних кулях);

• оздоровлення – використання рекреантами природних лікувальних ресурсів ПЗФ з метою відновлення розумових, духовних і фізичних сил.

• любительське і спортивне полювання і рибальство.

Загальна кількість об'єктів ПЗФ в Україні досягає 7 тисяч, а частка заповідних територій від загальної площі країни становить 4,6 % і динамічно зростає.

У структурі ПЗФ нараховується: пам’ятки природи – 3025, заказники – 2632, заповідні урочища – 753, парки садово-паркового мистецтва – 538, регіональні ландшафти – 44.

591 об’єкт має державний статус: 4 біосферні заповідника, 17 природних заповідників, 15 національних природних парків, 292 заказника, 132 пам’ятки природи, 88 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 20 дендропарків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків.

Загальна площа що припадає на територію об’єктів ПЗФ 51% від загальної площі України.