Кліматичні ресурси та умови

Природно-географічні ресурси

Природно-географічні рекреаційні ресурси – природні та природно-технічні геосистеми, природні об’єкти, явища і процеси, що мають необхідні якісні й кількісні параметри для організації рекреаційної діяльності.

Природно-географічні рекреаційні ресурси класифікуються:

- Кліматичні ресурси

- Водні ресурси

- Бальнеологічні ресурси

- Ресурси рельєфу

- Біотичні ресурси

- Пляжні ресурси

- Пейзажні ресурси

Кліматичні ресурси та умови

Кліматичні ресурси визначають просторову організацію відпочинку. Перебуваючи у тісному взаємозв'язку з усіма компонентами природи, клімат одночасно справляє на них значний вплив, в тому числі через показники погоди і на самопочуття людини, перетворюючись у важливий рекреаційний ресурс.

Кліматичні ресурси - це перш за все комфортні погодні умови, наявність сонячного сяяння, ультрафіолетової радіації, чисто­го насиченого фітонцидами та іонами повітря та ін., що у сукупності сприяє проведенню різноманітних рекреаційних і туристичних занять.

У результаті використання клімату в якості головного лікувально-профілактичного фактору формуються кліматичні курорти, які застосовують аеро-, геліо , талассотерапію. Досить часто на кліматичних курортах застосовуються також ландшафтотерапія, мікрокліматичні особливості (зокрема печер та шахт - спелеотерапія), інші природні лікувальні фактори (лікувальні грязі, мінеральні води, кавуни тощо).

В Україні функціонують кліматичні курорти та курортні місцевості в усіх природних зонах.

Територія України розміщена майже повністю (за винятком Південного берегу Криму) в зоні помірного континентального кліма ту, але зважаючи на різний вплив кліматоутворюючих факторів, має досить значні відміни характеристик погоди в різних районах. Це обумовлює нерівномірний розподіл туристів як по регіонах держави, так і по сезонах.

Туристичну оцінку кліматичного потенціалу України, яка включає характеристику кліматичних умов держави, певним чином інтегрує в собі показник температури повітря.

Для літніх видів відпочинку за оцінками фахівців найсприятливіші умови з середньодобовими температурами понад +15 °С не менше 100 днів за рік; для зимових - відповідно з температурою нижче О °С більше 110 днів.

 Обов'язковою умовою до того ж є наявність снігового покриву не менше 10 см та не більше 30-40 см. Варто також зазначити, що при температурі -10 °С починається зона дискомфорту. При низьких температурах вітер підсилює тепловіддачу організму, що може призвес­ти до переохолодження. До того ж сильний вітер втомлює та подразнює нервову систему, ускладнює дихання, особливо у горах.

Тривалість періоду з температурами понад +15 °С в Україні наймен­ша в гірських районах Карпат (до 50 днів), найбільша - в Причорномор'ї (понад 140 днів). Кількість днів з температурою нижче О °С у межах від 50 на Південному березі Криму до 130 у північно-східних регіонах.

Період з найсприятливішим для літньої рекреації температурним режимом в Україні становить 5-6 місяців (від 3 місяців у передгір'ї Карпат до 9 на ПБК

В цілому безморозний період в Україні коливається від 145 днів у лісистих Карпатах, до 259 - на ПБК.

Щодо зимових видів відпочинку, то тривалість сприятливого періо­ду - від 0 місяців на ПБК до 4-5 - у Карпатах (з початку грудня до серед­ини квітня). Як правило, постійний сніговий покрив на північному сході встановлюється у другій декаді листопада (в Карпатах навіть раніше), на півдні та в Криму - наприкінці грудня - початку січня. Сходить сніг на пів­дні Криму у другій декаді лютого, в північних районах України - у березні.

Температурний режим не повністю характеризує кліматичні умови. Важливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який здійснює бактерицидну вітаміноутворюючу дію на організм людини і є невід'ємною складовою геліотерапії.

Територія України розташована у помірній кліматичній зоні (найсприятливішій для проживання людини), яка охоплює рівнинну частину території держави, Українські Карпати та Кримські гори. Південний берег Криму є складовою субтропічної (середземноморської) кліматич­ної зони. Під впливом підстилаючої поверхні (форми рельєфу, рослинності, наявність водоймищ, міст тощо) виникає місцева циркуляція, що позначається на особливостях мікроклімату окремих регіонів. Часто саме мікрокліматичні особливості і зумовлюють появу кліматичних місцевостей і курортів.

Курорт – місцевість що має природні лікувальні фактори та необхідні умови використання їх із лікувально-профілактичною метою

Кліматичні курорти як основний лікувальний фактор використовують одразу кілька лікувальних факторів, утворюють перехідні типи й називаються бальнеокліматичними, кліматобальнеогрязьовими тощо.

Відомі кліматичні курорти в Росії, Україні, Чехії, Угорщині, Словенії, Франціїї, Німеччини, Австрії, Болгарії, Ізраїлі, Словаччині, Йорданії, Монако, Туреччині, Швейцарії

На основі дії лікувальних властивостей клімату на Україні сформувалися наступні кліматичні курорти:

- Приморські кліматичнікурорти південного узбережжя Криму: Алупка, Алушта, Гаспра, Гурзуф, Кореїз, Ласпі, Лівадія, Масандра, Симеїз, Судак, Феодосія, Ялта;

- Приморські кліматичні курорти азово-чорноморського басейну – Бердянськ, Євпаторія, Затока, Кароліна-Бугаз, Шабо, Кирилівка, Коблево, Маріуполь, Одеська група курортів, Очаків, Приморське, Саки, Скадовськ, Сергіївка;

- Курорти гірьких Карпат –Ворохта, Косів, Татарів, Яремча, Ясіня;

- Курорти рівнинної території України– Святогірськ, Біла Церква, Боярка, Качанівка, Конча-Заспа, Соснівка.

Південний берег Криму - один з основних кліматичних туристич­них районів України. Його значення підсилюється унікальністю в межах держави. Для нього характерна м'яка волога зима з відсутнім стійким сніговим покривом і жарке сухе безхмарне літо. Від холодних повітряних мас ПБК захищають гори, пом'якшує цей вплив і незамерзаюче море. Якщо порівняти клімат Ялти з відомими кліматичними курортами світу, то він більш про­холодний у порівнянні з відомими курортами Середземномор'я. При пересічній температурі січня +2° - +4° С, інколи на ПБК трапляються морози до -17 °С.

Беззаперечним лідером не лише в Криму, а й загалом в Україні, за кількістю рекреаційно-курортних установ є Ялта. Велика Ялта - центр Ялтинського туристичного району, до якого входять такі курорти як Алушта, Гурзуф, Алупка, Форос з їх курортними місцевостями. Як приморський кліматичний курорт Ялта почала розвиватися з 60-х років XIXст. Сприятливими факторами були і залишаються: положення на березі теплого незамерзаючого моря, захищеність горами від північних вітрів, численні паркові наса­дження, які надають повітрю лікувальних властивостей, джерела міне­ральних вод. Зима у Ялті м'яка, із значною кількість хмарних днів, весна прохолодна. Вже у квітні формується стійкий режим з переважанням сонячної, помірно вологої погоди і стає можливим проведення актив­них видів кліматотерапії. Літо і осінь - теплі та сухі. Сонячного сяйва у Ялті майже стільки ж, як у Ніцці, Каннах або Сан-Ремо. Купальний сезон триває близько 130 днів - майже до кінця жовтня. Однак, після повернення з субсередземноморського клімату ПБК в помірно континентальний решти України в осінній період варто приймати до уваги можливу акліматизацію.

У межах Ялтинського туристичного району функціонує близько 200 туристичних закладів різного профілю. Однак, розміщення усіх бажаючих відпочити є значною проблемою. З 1,5 млн. щорічних туристів, приблизно 2/3 оселяється у приватному секторі.

Феодосійський рекреаційний район дещо відрізняється від Ялтинського метеоумовами, оскільки включає в себе як частину ПБК (Судакський рекреаційний підрайон) так.і південно-східну степову частину Криму та південь Арабатської Стрілки з курортом Кам'янка. Купальний сезон, обумовлений погодними умовами, триває з кінця трав­ня по вересень. Опадів за рік випадає 350-400 мм. Вагомим фактором у функціонуванні району є широке застосування мінеральних вод та лікувальних сульфідних мулових грязей озера Аджиголь.

Особливі кліматичні умови склалися в гірських районах України: Карпатах та Кримських горах. Кліматична підобласть Українських Карпат охоплює гірські райони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

В передгір'ї - до висоти 500-600 м - клімат помірно теплий, з середньорічними температурами біля 6 °С. Температура січня становить -3°—5°С. На висоті понад 1500 м середньорічна температура падає до О °С, а температура січня - до -12 °С. При вторгненні антарктич­них циклонів падає до -ЗО °С. Тривалість періоду із стійким сніговим покривом у горах з грудня по кінець квітня та середня його товщина 30-50 см є сприятливим фактором для гірськолижного відпочинку, занять сноубордом, фрістайлом, лижних прогулянок тощо. Найсприятливіші умови в зимовий період мають такі центри як Рахів, Ясіня, Воловець, Паляниця, Подобовець, Тисовець, Славське, Ворохта, Розлуч, Турка, Буковель і Вижниця та інші.

Літо в Карпатах прохолодне й вологе, з частими дощами і вітрами. Температура липня від +18° в передгір'ї' до +7 °С на висоті понад 1500 м. Максимальна температура падає від +37° до +30 °С. Захищені горами з півночі та заходу долини Закарпаття відрізняються теплим вологим кліматом з середніми темпе­ратурами січня -3° —5 °С, липні - +19°- +20 °С.

Кліматичні умови Карпат є більш комфортними для організації зимо­вих видів рекреації, а передгірних районів та Закарпаття, як зимових, так і літніх.

Важливими кліматичними курортами регіону є Ворохта, Косів, Шешори, Яремча, Ясіня, Яблуниця, Славське, Сойми, Перечин, Чинадійово, Кобилецька Поляна тощо.

Гірський Крим має сприятливі для розвитку туризму (пішохідного, спелеотуризму, пізнавального, взимку - гірськолижного тощо) кліматичні умови. В межах гірсько-кримської кліматичної області розташований кліматичний курорт Старий Крим

Клімат рівнинної частини України помірно континентальний. Максимальної континентальності та посушливості на території України він досягає в степовій зоні. Для літа властиві стійкі, переважно спекотні та сухі погоди. В липні середньомісячна температура становить +21°— +30 °С. Зима холодна, малосніжна з дуже мінливою погодою і середніми температурами від -7 °С на північному сході до -2 °С на південному заході.

Степ - район з найменшою відносною вологістю повітря і кількість опадів (250-300 мм). На півдні в середньому за рік буває 70 днів з опадами.

Найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку склалися на вузькій (до 40 км) приморській смузі, де і знаходяться осно­вні приморські кліматичні курорти степової зони України, придатні для геліо-, аеро-, таласо- та кінезотерапії.

Ц