Визволення України.Підсумки війни

На початку 1944 р. СРСР вступив у завершальний період Великої Вітчизняної війни. Перед Червоною армією стояло завдання остаточного визволення території СРСР від військ супротивника, повного розгрому Німеччини та її союзників. Ставка Верховного Головнокомандування вирішила силами чотирьох Українських фронтів завдати основного удару по ворогу на території Правобережної України, розчленувати і розгромити його основні сили і визволити від німецько-фашистських військ усю територію Правобережної України і Криму. Влітку і восени 1944 р. завершилося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссько-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, a також Закарпатська Україна. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

Битва за визволення України, що тривала 680 діб і складалася з ряду великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.Визволивши від німецько-фашистських загарбників територію України, 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти взяли участь у бойових діях у Європі. Сотні тисяч солдатів і офіцерів загинули при визволенні від нацистів територій Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. Українські війська пройшли в Європі героїчним бойовим шляхом, зробивши величезний внесок в остаточний розгром нацистської Німеччини, крок до великої Перемоги над ворогом.Підсумки: Україна стала одним з найактивніших учасників найбільш масштабної і спустошливої війни в історії людства. Двічі лінія фронту проходила по всій території України, залишаючи мільйони убитих і поранених, зруйновані міста і спалені села. В ході бойових дій на території України піддалося руйнуванню близько 700 міст, 28 тис. сіл виявилися повністю знищеними. Втрати в людях були величезні. Якщо до початку радянсько-німецької війни на території України проживали близько 42 млн чоловік, то у момент її закінчення тут залишалося лише 27,5 млн жителів. Приблизно 14,5 млн чоловік загинули в боях, німецьких і радянських концтаборах, були депортовані, евакуйовані або втекли за кордон. В цілому за роки другої світової війни Україна втратила більше 19 % свого населення - цифра неймовірно висока в порівнянні з іншими країнами, що брали участь у війні.Безпосередньо у бойових діях брало участь близько 4,5 млн українців. Велика частина (близько 4 млн чоловік) служила в лавах радянських збройних сил, проявивши стійкість, мужність і героїзм. 2069 воїнів-українців стали Героями Радянського Союзу. З 15 фронтів, що діяли в період війни, більше половини очолювалися маршалами й генералами, які були за походженням українцями. Солдати та офіцери, жителі України, які виявили героїзм, отримали 2,5 млн орденів і медалей із загальної кількості 7 млн нагород, вручених воїнам Збройних сил. Мільйони трудівників України кували зброю перемоги в тилу. Серед українців були видатні радянські воєначальники, такі як маршали С. Тимошенко, Р. Маліновський, А. Єременко, П Рибалко, генерали І. Рубанюк, П Жмаченко, К. Москаленко та інші.Політичним підсумком другої світової війни для України був той факт, що практично всі українські землі виявилися сполученими в одне ціле, але ця адміністративна одиниця не мала державного суверенітету, і іменувалося Українською Радянською Соціалістичною Республікою у складі СРСР.

Обєднання Українських земель. Радянізація західних областей.

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад — пакт Молотова—Ріббентропа. Таємний протокол до нього, оформлений додатково, давав можливість СРСР збільшити територію майже до кордонів Російської імперії 1913 р. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Західної Білорусії, Західної Волині та Східної Галичини, у свою чергу, отримуючи повну свободу дій в Європі й забезпечуючи собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.1 вересня 1939 р. нацистські війська напали на Польщу. Зв’язані з нею договірними зобов’язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни.Згідно з пактом і таємним протоколом до нього радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили на територію Західної України і Західної Білорусії. Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Волинь були окуповані Червоною армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу в Другу світову війну.

28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був підтверджений Договором про дружбу і кордони, у якому уточнювалися сфери впливу цих держав і розмежувальна лінія між ними на території Польщі. До сфери впливу СРСР переходили Литва, Бессарабія і Північна Буковина, Німеччини — Лемківщина і Холмщина (українські території, які раніше були у сфері впливу СРСР). У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бессарабію.

Процедура приєднання західноукраїнських земель була здійснена на підставі звернення Народних зборів, що відбулися у Львові в жовтні 1939 р. П’ята позачергова сесія Верховної Ради СРСР (листопад 1939 р.) прийняла Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання

Заходи радянізації • У державній розбудові: проведення виборів до Рад; створення робітничих загонів, селянської міліції; утворення селянських комітетів.• У сільському господарстві: конфіскація поміщицьких і монастирських земель та розподіл цих земель, а також засівного матеріалу, худоби, сільгоспзнарядь між селянами; створення колгоспів.• У промисловості й фінансах: націоналізація великих промислових підприємств і всіх банків; створення робітничих комітетів; установлення контролю над виробництвом і розподілом продукції; запровадження 8‑годинного робочого дня; укрупнення і реконструкція підприємств.• У соціальній сфері: зміцнення системи охорони здоров’я; створення нових шкіл і навчальних закладів; створення системи соціального забезпечення.