Естетичні категорії, які відображають духовно-практичне освоєння світу.

Ці групи естетичних категорій поєднують в собі категорії об`єктивного стану і світу суб`єкту соціально-духовного життя.

1. Естетичний ідеал – відтворена об`єктивна соціальна і духовна сутність людини.

2. Онтологічна сутність естетичного ідеалу – поступовий розвиток суспільства в конкретно-відчуттєвому, образному вдосконаленню людини і природи. Наприклад, епоха Відродження створює ідеал цілісної, гармонійної людини.

3. Феноменологічно естетичний ідеал – як історично конкретний образ вдосконалення життя людини, природи.

4. Гносеологічний аспект – уява про ідеальне життя, або конкретно (К.Маркс).

Естетичний смак – категорія, яка об`єднує естетичний ідеал і естетичне почуття, зв`язувальна ланка між соціальним світом, природою і людиною.

Онтологічно естетичний смак виражає як єдність свідомого і інституції (рефлексії) їх своєрідний гармонічний синтез.

Сутність суб`єкта соціально-духовного життя найбільш повно відтворюється в таких категоріях, як мистецтво, художній образ і творчість.

4. Практичне значення естетики.

1) Створення естетичних цінностей – твори мистецтва.

2) Виховання і формування естетичної свідомості.

3) Практичне значення між предметних зв`язків естетики.

Практика естетичного виховання – 9 ст. Кирило і Мефодій, діяння яких було відзначено Нестором-літописцем. Ярослав Мудрий: зведення Собору Святої Софії в Києві, відкриття школи та бібліотеки.

Кожний історичний період в історії України пов`язаний з проблемами естетичного виховання.

Створення Києво-Могилянської академії (1632). Яка органічно поєднувала просвітницьку діяльність з естетичними удосконаленням особистості. Порівнюємо цю академію, як Оксфорд у англійців, Сорбонна у французів, Карлів університет у чехів, Ягеллонський університет у поляків.

У практиці освіти і виховання Києво-Могилянської академії було природно відбито специфіку української культури.

Наступний етап практики естетичного виховання в Україні (Г.С.Сковорода).

Проблему виховання інтерпретував мислитель: „Самопізнання”, наголошуючи на необхідності кожній людині чітко усвідомлювати свою роль у природі і суспільстві, знайти своє „справжнє обличчя”. Розвиток естетичного виховання стимулює феномен культури.

Література:

1. Е.Г.Яковлев „Естетика”.

2. Л.Левчук, Олена Оніщенко „Основи права”.

3. О.А.Кривцун „Естетика.