Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.

 Глава Держави є уособленням єдності нації і вважається найвищою посадовою особою в країні. Конституція України визначає статус Президента як глави держави, що "виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102).

2.3.1. Обрання Президента України

Відповідно до Конституції (ст. 103) "Президент Укр обирається громадянами Укр на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Одна й та сама особа не може бути Президентом більше, ніж два роки поспіль. Президент не може бути молодшим 35 років, має проживати в Україні останні 10 років перед виборами і володіти українською мовою. Президент не може обіймати посаду в об'єднаннях громадян, займатися підприємницькою діяльністю.

Припинення повноважень Президента відбувається після відставки, смерті, неможливості виконання повноважень чи усунення з посади в порядку імпічменту. Усунення з посади в порядку імпічменту можливе лише після висновків Верховного Суду та Конституційного Суду і в наслідок ухвалення рішення про імпічмент не менше ніж 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради.

Функціонально Президент Укр здійснює такі повноваження:

-Законодавчі: видання протягом трьох років після ухвалення Конституції указів з економічних питань, не врегульованих законами; накладання вето на закони, ухваленні парламентом.

-Виконавчі: скасування актів Кабінету Міністрів; утворення, реорганізація і ліквідація за поданням Прем'єр-міністра міністерств і відомств.

- Кадрові:а) призначення: Прем’єр-міністра, Генерального Прокурора голів Антимонопольного комітету і Фонду Державного майна (за згодою ВР); Міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів обласних і районних державних адміністрацій (за подання Прем’єр-міністра); Прем'єр-міністра та міністра оборони - вищого командування Збройних Сил; Прем'єр-міністра та Міністра Юстиції - третини складу Конституційного Сулу; Прем'єр-міністра і міністра закордонних справ - глав дипломатичних представництв України за кордоном (за контрасигнуванням); половини складу Ради національного Банку та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (на власний розсуд).

б) звільнення: Голів Антимонопольного комітету та Фонду Державного Майна (за згодою ВР); Прем'єр-міністра та міністра оборони - вищого командування Збройних сил; Прем'єр-міністра та міністра закордонних справ - глав дипломатичних представництв України за кордоном (за контрасигнуванням); Прем’єр-міністра, міністрів та їх заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади (на власний розсуд).

Зовнішньополітичні: представляє державу на міжнародній арені, здійснює керівництво її зовнішньополітичною діяльністю.

Військово-політичні: є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил, очолює Раду національної безпеки і оборони приймає рішення щодо використання Збройних Сил України в разі збройної агресії проти неї, про запровадження воєнного стану.

Символічно-иерімоніальні: нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, присвоює вищі спеціальні звання і класні чини.

Контрольна влада у системі управління, її органи та форми діяльності.

Контроль у державному управлінні здійснюється з метою перевірки дотримання і виконання поставлених завдань, прийнятих рішень, тобто фактично після здійснення інших функцій управлінської діяльності. Метою такої оцінки є приведення діяльності у відповідність із чинними правовими нормами та прийнятими згідно з ними управлінськими рішеннями.

Суб’єктами контролю є всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Об’єктами контролю можуть бути всі сторони процесу державного управління: цілі, програми і плани, суспільні функції, стратегічні та поточні завдання, управління рішення, дотримання законності, забезпечення прав і свобод громадян. 

Види державного контролю

А) залежно від місця суб'єкта (що здійснює контроль) в системі державного управління виділяють такі види контролю:

1) контроль з боку органів законодавчої влади (парламентський контроль);

 2) контроль з боку Президента України та його апарату (президентський контроль);

 3) контроль з боку Кабінету Міністрів України (урядовий контроль);

 4) контроль з боку органів центральної виконавчої влади;

 5) контроль з боку місцевих органів, органів державної виконавчої влади;

 6) контроль з боку органів судової влади;

 7) контроль з боку органів місцевого самоврядування;

8) контроль з боку громадськості (громадський контроль).

Б) залежно від належності суб'єкта до державних або громадських структур виділяють:

 1) державний контроль; 2)громадський контроль.

 В) залежно від адміністративно-правової компетенції суб'єкта виділяють: 1) загальний контроль;2) відомчий контроль; 3) надвідомчий контроль.

 Г) залежно від управлінської стадії, на якій здійснюється контроль, виділяють: 1) попереджувальний контроль; 2) поточний контроль; 3) наступний контроль;

Д) Залежно Від Спрямованості Контролю Виділяють

1) зовнішній контроль;

 2) внутрішній контроль;

Е) залежно від призначення контролю виділяють:

1) загальний, що охоплює всі сторони діяльності суб'єкта, що контролюється;

 2) цільовий контроль окремого напряму роботи.