Причини зіткнення цивілізацій та характеристика їх конфлікту.

Проблема зіткнення цивілізацій стала предметом грунтовного аналізу в роботах А. Тойнби. Він розглянув зіткнення Росії, ісламу, Індії і Далекого Сходу із західною цивілізацією і дійшов висновку про існування загальної психології міжцивілізаційних конфліктів. В період першого "нашестя" західної цивілізації на Китай і Японію Захід намагався нав'язати цим народам свою цивілізацію в усій її повноті, разом з релігійним світоглядом і технологією. Але ця спроба успіху не мала. Удруге західна цивілізація запропонувала китайському і японському народу тільки технологію. В результаті цей "зріз" західної цивілізації прижився в далекосхідних суспільствах, зберігши в них цивілізаційну самобутність. Проте разом із західною технологією в ці суспільства проникли і інші елементи західної індивідуалістичної цивілізації, породивши в них серйозне міжцивілізаційне протиріччя.

Міжцивілізаційний конфлікт між Заходом і рештою світу викликається експансією західної цивілізації проти інших цивілізацій. Вона виражається, передусім, в "імплантації" західних інститутів в інші суспільства. Особливе місце тут займає перенесення інституту "національної держави" в Східну Європу, Південно-східну Азію, Індію. Причина руйнування незахідних суспільств "національною державою" полягає в тому, що воно не відповідало в цих країнах розселенню націй, що проживали компактно на своїх територіях, : національна держава вимагає для свого введення значного перемішування націй, мов, традицій, способів життя.

А. Тойнби робить важливий висновок з приводу цивілізаційної цілісності, який слід мати на увазі в умовах глобалізації усім країнам, у тому числі і пострадянській Росії. Він полягає в тому, що не усе можна переносити з чужої цивілізації у свою. Ця цивілізація завжди чинить опір навіть тому чужому "цивілізаційному клину", який можна імплантувати. Вона витісняє його, внаслідок чого і виникає міжцивілізаційна напруженість і конфлікт.

Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями врамках:різних держав;однієї держави;або як у Радянському союзі, де групи країн намагалися побудувати новідержави на уламках старих державних утворень.На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не

мусульманським світами.В основі таких протиріч виступають:проблеми впливу на формування глобальної політики;питання військової, економічної могутності;дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації;проблема культури.Причиною конфлікту є боротьба за обмежені ресурси світу. Головною причиною цього конфлікту є відмова від колишнього християнського Бога. "Бог помер", - сказав Ніцшеще на рубежі XIX і XX вв. Звичайно, помер не Бог, а то уявлення про Бога, яке існувало в західній цивілізації упродовж декількох століть. Але в ісламській цивілізації Бог не помер, а живе своїм повнокровним життям, а разом з ним живе колишній спосіб життя, колишні ісламські інститути, ментальність і світогляд.По-перше, це зіткнення цивілізацій, техногенних та традицій­них, що найбільш яскраво проявляється в протиріччях між Зах­іднохристиянською та Ісламською цивілізаціями, які іноді вили­ваються навіть в озброєнні конфлікти на кшталт іракського, ліванського, кувейтського тощо.