Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку: макроекономічні складові.

На початку третього тисячоліття різко загострилися проблеми соціально-економічного розвитку. Головна суперечність світової економіки дедалі більше проявляється у скороченні й поступовому вичерпуванні традиційних ресурсів господарського зростання за істотного збльшення кількості населення планети. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації. Розв’язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства і визначає стратегії економічного розвитку.

На початку третього тисячоліття різко загострилися проблеми соціально-економічно горозвитку. Головна суперечність світової економіки дедалі більше проявляється у скороченні й поступовому вичерпуванні традиційних ресурсів господарського зростання за істотного збльшення кількості населення планети. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації. Розв’язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства і визначає стратегії економічного розвитку.

Основні напрями реалізації стратегій в провідних країнах світу: 1.промислова та структурна політика (відбув.пошук стратегії «економії на праці», зменш.труд.місткості прод-ї, залуч.довиробнич.процесів дешевих ресурсів роб.сили)2.соціальна політика (первин.розподіл доходів регул.відносинами власності і надання окремих послуг, як імають суттєве соц..значання(освіта, медицина, пенсій. забезпеч.) 3. еколог.політика (прямі и непрямі субсидії, позики піднизький процент які реаліз.еколог програми, податков пільги.) 4. зовнполітика , 5. стабілізацполітика

Виділяють такі осн види МСЕР: стратегія домінування, стратегія поступального розвитку, стратегія сталого розвитку, наздоганяюча стратегія

Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку

На початку третього тисячоліття різко загострилися проблеми соціально-економічного розвитку. Головна суперечність світової економіки дедалі більше проявляється у скороченні й поступовому вичерпуванні традиційних ресурсів господарського зростання за істотного збльшення кількості населення планети. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації. Розв’язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства і визначає стратегії економічного розвитку.

На початку третього тисячоліття різко загострилися проблеми соціально-економічно горозвитку. Головна суперечність світової економіки дедалі більше проявляється у скороченні й поступовому вичерпуванні традиційних ресурсів господарського зростання за істотного збльшення кількості населення планети. Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації. Розв’язанняцихнагальнихзавданьздійснюється на різнихрівнях та у різноманітних сферах суспільства і визначаєстратегіїекономічногорозвитку.

Основнінапрямиреалізаціїстратегій в провіднихкраїнахсвіту: 1.промислова та структурна політика (відбув.пошукстратегії «економії на праці», зменш.труд.місткостіпрод-ї, залуч.довиробнич.процесівдешевихресурсівроб.сили)2.соціальна політика (первин.розподілдоходіврегул.відносинамивласності і наданняокремихпослуг, якімаютьсуттєвесоц..значання(освіта, медицина, пенсій.забезпеч.) 3. еколог.політика (прямі и непрямісубсидії, позикипіднизький процент якіреаліз.екологпрограми, податковпільги.) 4. зовнполітика , 5. стабілізацполітика

Виділяють такі осн види МСЕР: стратегія домінування, стратегія поступального розвитку, стратегія сталого розвитку, наздоганяюча стратегія

Варіативність планетарної стратегії сталого розвитку.

Основними проблемами, що виникають на шляху розроблення та реалізації стратегії сталого розвитку, є такі: застосування ефективного механізму зворотного зв'язку (моніторингу та контролю за діяльністю органів у сфері сталого розвитку, реалізацією заданих цілей); відсутність у стратегіях чітких вимірюваних цілей; ефективне довготермінове планування; розроблення та реалізація чітких планів дій на місцевих рівнях та контроль за їх виконанням; узгодженість механізмів реалізації стратегії сталого розвитку із бюджетним процесом; застосування повного набору ефективних механізмів фінансування сталого розвитку; застосування механізмів інноваційної фіскальної політики.

Низка фундаментальних принципів формування ефективної економічної стратегії держав в планетарному масштабі.

1. Обгрунтованість - підтримка кожного з положень науковими розрахунками.

2. Прозорість - чіткий виклад страт, доведення її

3. Легітимність – сприйняття стратегії переважною більшістю суспільства, політичних та економічних сил.

4. Адекватність - врахування комплексу характеристик поточного стану економічної системи, досягнутих результатів та використання її особливостей як рушіїв економічного оновлення.