Порядок зміни та розірвання господарського договору.

76. Поняття та підсави господар. -првової відпо- відальності. Відповідальність у господар. праві - це комплек­сний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання–госпо- дар. правопорушення. Господар. правопоруш.- це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господар. відносин, яка не відповідає вимогам норм госп. права, не узго­джується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'є- ктивні права іншого учасника відносин або тре- тіх осіб. Господарсько-правова відповідальність застосовується лише у разі правопорушення, тобто на такій юридичній під­ставі, як об'єктивні протиправні дії чи бездіяльність правопорушни- ка, і загалом базується на презумпції його вини. У функціональному відношенні господар-право- ва відповідал. покликана стимулювати належне вико­нання господар. та інших зобов'язань. Отже, її голов­ною метою є забезпечення правопорядку в сфері економіки (в господарських відносинах). Підставами г.п.в є- по-перше,нормативні підста- ви, тобто сукупність норм права про відповідаль. суб'єктів господар. відносин. Другою правовою підставою є господар. правосуб'єктність правопо рушника (боржни­ка) і потерпілого (кредитора). Третя підстава називається юридико-фактичною. Це протиправні дії або бездіяльність особи – господар. правопоруш­ника, що порушують права і законні інтереси потерпілої особи (кредитора) чи заважають їх реалізації.

Функції господар. -правової відповідаль.

Функції г.п.в. визна­чаються як сукупність дій щодо застосування до правопо­рушника у сфері господарювання передбачених законом чи дого- вором санкцій, а також правових наслідків тако- го за­стосування. Узагальнено є підстави виділити п'ять ос­новних функцій. Стимулююча функція. Господарсько-правова відпові­дальність, яка полягає в застосуванні до правопорушника економічних (майнових) санкцій, передбачає спонукання (негативне стимулювання) його і до припинення правопо­рушення, і до реального виконання зобов'язання. Штрафна функція по- кладена на такі види гос­подарсько-правових сан- кцій, як неустойка, штраф, пеня(так звані штраф- ні санкції). Функція попередження правопору- шень полягає в тому, що завдяки застосуванню відпові­дальності не тільки усувається факт господар. право­порушення, а й застосовуються правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.Компенсаційна функція. Сутність компенсаційної (відновної) функції господар.-правової відповідальн. полягає у поновленні по- рушеного правопорушенням майново стану потерпілого шляхом застосування на його ко­ристь компенсаційних майнових санкцій, стягу- ваних з по­рушника.

Класифікація господар.- правової відповід.

Г.п.в. розріз­няється залежно від видів господар. правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм у теорії права розрізняють: 1) відшкодування збитків; 2)штраф- ні санкції; 3) оперативно-господар. санкції. Від- шкодування збитків застосов. як майнова сан­кція, виходячи з «аналізу відповідних статей ЦК та інших н.а.• у відносинах купівлі-продажу між господарюючими суб'єктами. • у відносинах поставки постачальник відшкодовує по­купцеві збитки, завдані поставкою продукції неналежної якості або некомплектної;• згідно з договором підряду на кап. будівництво відповідальна за не- виконання або неналежне виконання обов'язків сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки в сумі, не покритій неустой­кою • у перевезеннях вантажів вантажо- відправник і вантажо­одержувач зобов'язані від -шкодувати перевізникові збитки, завдані з їх ви- ни внаслідок перевантаження транспортних засо- бів та ін., • у випадках господарських деліктів. Штрафна господарсько-правова від­повідаль відрі зняється від відшкодування збитків на­самперед тим, що вона виконує каральну або дисципліную чу функцію. Закон розрізняє три види штрафних економічних санк­цій: штраф у власному розумін ні, пеню, неустойку. Всі во­ни покликані викону- вати штрафну, каральну функцію, хоча мають і певні відмінності. Оперативно-господарські санкції це передбачені за­конод. або договором засоби оперативного впливу на правопорушника, спрямовані на попередження госпо­дар. правопо- руш. чи зменшення його шкідливих наслідків.

Види господар.-правових санкцій.

Г.п.в. розріз­няється залежно від видів господар. правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм у теорії права розрізняють: 1) відшкодування збитків; 2)штраф- ні санкції; 3) оперативно-господар. санкції. Від- шкодування збитків застосов. як майнова сан­кція, виходячи з «аналізу відповідних статей ЦК та інших н.а.• у відносинах купівлі-продажу між господарюючими суб'єктами. • у відносинах поставки постачальник відшкодовує по­купцеві збитки, завдані поставкою продукції неналежної якості або некомплектної;• згідно з договором підряду на кап. будівництво відповідальна за не- виконання або неналежне виконання обов'язків сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки в сумі, не покритій неустой­кою • у перевезеннях вантажів вантажо- відправник і вантажо­одержувач зобов'язані від -шкодувати перевізникові збитки, завдані з їх ви- ни внаслідок перевантаження транспортних засо- бів та ін., • у випадках господарських деліктів. Штрафна господарсько-правова від­повідаль відрі зняється від відшкодування збитків на­самперед тим, що вона виконує каральну або дисципліную чу функцію. Закон розрізняє три види штрафних економічних санк­цій: штраф у власному розумін ні, пеню, неустойку. Всі во­ни покликані викону- вати штрафну, каральну функцію, хоча мають і певні відмінності. Оперативно-господарські санкції це передбачені за­конод. або договором засоби оперативного впливу на правопорушника, спрямовані на попередження госпо­дар. правопо- руш. чи зменшення його шкідливих наслідків.

Поняття оренди.

Питання оренди врегульовані цив-м Кодексом та ГК. 2 тотожні поняття: оренда і найм. Згідно з чинним зак-вом, оренда – засноване на дог-рі строкове, платне кор-ння майном, яке необхідне орендареві для здійснення підпр-ї та ін. Госп-ї діяльності. Ознаки: користування – платне, стпрокове; користування має певний цільовий хар-р. Майно береться в оренду для здійсненя певного виду діяльності. Об'єктом оренди можуть бути за ГК:1) державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси;2) нерухоме майно;3)все інше окреме індивідуально визначене майно виробн-технічного призначення, що належить суб'єктам госп-ння. Оренда – це основне зобов’язання, на якому може грундуватися додаткове зоб-ння(акцеси) суборенди.

Об'єкт оренди.

Об’єктом оренди може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути за ГК:1) державні та комунальні підприємства або їх структурні

підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;2) нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);3)все інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.

Поняття договору оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Предметом  договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Право передання майна у найм має власник речі або особа,

якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на

невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Сторони в договорі оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Таким чином, торонами є орендодавець та орендар, якщо це договір суборенди – орендар, суборендар. Суб’єкти:ФО(суб’єкти підпр-ї діяльності), ЮО(резиденти, нерезиденти), міжнародні організаціїї. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Орендодавцями дер-го та ком-го майна є:Фонд держмайна У, його регіональні підрозділи(ціл майн компл підпр-в, їх стр-х підрозділів, яке перебуває в дер-й власності); органи, яких ВР АРК або місцеві ради уповн-ла управляти своїм майном(стосовно об’єктів, які перебувають у власності АРК та ком-ї власності); дер-ні чи комунальні під-ва(самостійно можуть сдавати в оренду окреме інд-но визначене майно). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря. Орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Передача в суборенду цілісних майнових комплексів не допускається.