Перспективи розвитку орендних і лізингових відносин в Україні.

Однією з причин повільного запровадження лізингу в нашій державі певний час була відсут- ність правових норм, покликаних регулювати ці суспільні відносини. Щоправда ЗУ «Про банки і банківську діяльність» зазначається, що банки можуть ви­конувати, зокрема, таку банківську операцію, як придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг). Прогалини в правовому регулюванні лізингових опера­цій деякою мірою заповнив ЗУ «Про опо- датку­вання прибутку п-ств», в якому вміщено визначення понять «лізингова (орендна) опера- ція», «оперативний лі­зинг (оренда)», «фінансо- вий лізинг (оренда)», «зворотний лізинг (орен- да)». Проте проблема правового регулювання лізингу з ура­хуванням його особливостей, роз- глянутих вище, навряд чи зможе бути вирішена шляхом застосування лише норм ЦК. Реалізація запропонованих змін до зако­нодавства є лише першим кроком до створення належної правової бази лізингу, який не можна зводити до звичай- но­го договору майнового найму (його різнови- ду). У літературі часто пропонувалося здійсню­вати таке регулювання шляхом прийняття Закону «Про лізинг», який визнав би загальні економіч- ні, організаційні та правові засади здійснення лізингових операцій громадя­нами та юридични- ми особами на території У. Такий Закон було прийнято1997 р. У ньому лізинг ви­значається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є влас­ністю лі- зингодавця або набувається ним у власність за до­рученням і погодженням із лізингоодержува- чем у відповід­ного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

89.Поняття приватизації, її основні цілі.

Приватизація державного майна (приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що єєдиними (цілісними) майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного буд-ва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів госп-ння, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної   програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом. Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом: 1)купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців; 2) викупу цілісного майнового комплексу державного(комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;3)викупу майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передбачених законом. Кожний громадянин України має право на придбання державного майна в процесі приватизації в порядку, встановленому законом. Загальні умови та порядок здійснення приватизації державних (комунальних) підприємств або їх майна визначаються законом. В окремих галузях народного господарства законом можуть бути визначені особливості приватизації майна державних підприємств. У процесі приватизації державного (комунального) підприємства права працівників підприємства, що приватизується, гарантуються законом.

Об'єкти приватизації.

До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:1) майно підпр-в, цехів, вироб-в, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підпр-ва не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підпр-ва, з структури якого вони виділяються; 2) об'єкти незав-го буд-ва та законсервовані об'єкти;3) акції (частки, паї), що належать державі у майні госп-ких тов-в та інших об'єднань. Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підпр-в, їх стр-них підрозділів, основним видом діяльності яких є вир-во товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають: а) об'єкти, які забез-ть вик-ння державою своїх ф-цій, забезпечують обороноздатність держави, її ек-ну нез-сть, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України; б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей; в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, вик-ння або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництвг) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому. Об'єкти паливно-енергетичного комплексу, за винятком тих, які не підлягають приватизації, приват-ся у порядку, встановленому окремим законом про особливості приватизації майна підприємств паливно-енерг-го комплексу. За погодженням з КМУ приват-ся майнові комплекси: підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими у встановленому порядку; підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою; підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України; інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г. Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г, приватизація яких здійс-ся із залученням іноз-х інвестицій, затвер-ся ВРУ за поданням КМУ. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується ВРУ за поданням КМУ. Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приват-ся разом з об'єктами прив-ції, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду держмайна У, ВР АРК. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менш як 10 років. Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є дер-ю власністю, розміщується 2 чи більше державних або заснованих на оренді держмайна підпр-в, то в разі прийняття рішення про прив-цію одного чи кількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном під-ва після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного госп-го відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Суб'єкти приватизації.

Суб'єктами приватизації є: 1) державні органи приватизації; 2) покупці (їх представники);3) посередники. Державну політику в сфері прив-ції здійснюють Фонд держмайна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в АРК, що становлять єдину систему дер-х органів прив-ції в Україні. Фонд держмайна України підпорядкований, підзвітний і підконтрольний ВРУ. Голова Фонду держмайна України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою ВРУ. Посадові особи державних органів приватизації несуть крим-ну, адмін-ну, мат-ьну та дисц-ну відпов-сть за неправомірні дії щодо майна, яке приват-ься, у порядку, встановленому законодавством. Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених зак-вом України та установчими документами цих підприємств. Органи приватизації в АРК діють у межах повноважень, визначених Фондом держмайна України, і повноважень, делегованих ВР АРК щодо розпорядження майном, що належить АРК. Органи прив-ції в АРК у питаннях прив-ції майна, що належить АРК, є підзвітними та підконтрольними ВР АРК. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними. Діяльність та рішення органів з питань приватизації, акціонування, конкурсів, не поширюються на державні органи приватизації та не беруться ними до виконання. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути: гром-ни України, іноземні гром-ни, особи без гром-ва; ЮО, зареєстровані на території України(є виключення); ЮО інших держав. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому зак-вом України. Господарське товариство членів трудового колективу підпр-ва, що прив-ся, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50% працівників підприємства або їх уповноважених представників. Не можуть бути покупцями:ЮО, у майні яких частка державної власності перевищує 25%; органи державної влади; працівники державних органів приватизації. Покупці - ЮО зобов'язані подати до державного органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників. З метою розвитку ринку цінних паперів та подальшого його обслуг-ння, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти прив-ції створюються довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, інші фінансові посередники. Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.