Дослідити співдружню зіничну реакцію на світло.

Зіничний рефлекс полягає у зміні діаметра зіниць при дії світла на сітківку, при конвергенції очних яблук та за деяких інших умов. Діаметр зіниць може змінюватись від 7,3 мм до 2 мм, а площина отвору—від 52,2 мм² до 3,94 мм².

Рефлекторна дуга складається з чотирьох нейронів:

1) клітин рецепторів переважно центра сітківки, аксони яких у складі зорового нерва і зорового тракта ідуть до переднього двогорбикового тіла;

2) аксони нейронів цього тіла прямують до ядер Якубовича та Вестфаля—Едінгера;

3) аксони парасимпатичних окору-хових нервів ідуть звідси до війкового вузла;

4) короткі волокна нейронів війкового вузла ідуть до м'яза, що звужує зіницю.

Звуження починається через 0,4— 0,5 с після дії світла. Ця реакція має захисне значення, вона обмежує надто сильне освітлення сітківки. Розширення зіниці відбувається за участю центра, розташованого в бічних рогах C—Th сегментів спинного мозку. Аксони нервових клітин ідуть звідси до верхнього шийного вузла, а постгангліонарні нейрони в складі сплетінь внутрішньої сонної артерії — до ока.

Деякі дослідники вважають, що існує в передніх відділах лобної долі ще і кірковий центр зіничного рефлексу.

Співдружня зінична реакція: одне око закривають так,щоб на нього не падали промені світла,але було видно зіницю. На іншому оці проводять пробу на пряму зіничну реакцію. Відзначають, що напівприкрите око реагує спів дружньо з першим.
Таким чином,при проведенні цієї реакції також здійснюється зрачкова реакція очей, хоч один з них був прикритий рукою, а на другий діяв пучок світла.

/
(на русском)

/

Для обнаружения содружественной реакции один глаз ис­следуемого закрывается ладонью; в остающемся открытом на­блюдается при этом расширение зрачка: при отнятии руки от закрытого глаза в обоих происходит одновременное сочувствен­ное сужение зрачков. То же производится в отношении другого глаза. Весьма удобной для исследования световых реакций (в особенности у лежачих больных) является электрическая лампа с выключателем или карманный электрический фонарик.

Реакция зрачка на свет содружественная это:

Сужение зрачка одного глаза при усилении интенсивностиосвещения другого глаза. Рефлекторная дуга проходит по зрительному и глазодвигательному нервам. Замыкается в среднем мозге. Реакция физиологическая.

Вказати,який загальний механізм при сприйнятті подразнення: тактильними рецепторами, больовими та фоторецепторами?

Незважаючи на відмінності подразників, принцип будови і функціонування сприймальних систем однаковий. Починаються вони рецепторами та висхідними, або аферентними, нейронами. Тіла цих нейронів утворюють ядерні скупчення (їх не менше трьох) у різних відділах ЦНС. У корі великого мозку виділяють первинний центр,що сприймає аферентні імпульси, та один або більше вторинних. На рівні кори великого мозку просторову перевагу одержали найбільш значимі для організму сенсорні системи: зорова, слухова, тактильна, смакова, нюхова, пропріоцептивна.

Сигнали, що надходять до ЦНС, обробляються (аналізуються), внаслідок чого виникає суб'єктивне відображення зовнішнього світу та внутрішнього середовища організму, що служить основою для формування адекватної еферентної відповіді — поведінкова реакція. По відношенню до сенсорних стимулів поведінка складається із сприйняття і реакцій, що включають впізнавання, відчуття, мотивацію, скорочення скелетних м'язів (рух) та зміну функцій внутрішніх органів. У ЦНС інформація, крім аферентних систем, переробляється в інтегративних та еферентних. При цьому для аналізу сигналів, які надходять до ЦНС, залучаються такі ділянки, як асоціативні, лімбічна, рухові та вегетативні.

Рецептори сприймають подразнення різної модальності і перетворюють їх у єдині потоки нервових імпульсів, що посилаються провідними шляхами (нервовими клітинами та їх відростками) до ЦНС. Ці потоки імпульсів на різних рівнях, у кожному із певних нервових центрів видозмінюються під впливом імпульсів, що надходять з інших відділів ЦНС, інших сенсорних систем. Унаслідок цього частина інформації переводиться у відчуття, тобто доходить до кори великого мозку. Однак деяку частину аферентної сигналізації ми зовсім не усвідомлюємо. Це свідчить про те, що до кори великого мозку аферентна інформація не завжди доходить. Але в той же час і неусвідомлена частина аферентації служить для виникнення в багатьох структурах ЦНС викликаних ПД і для підтримання робочого стану мозку та інших ефектів, потрібних для забезпечення життєздатності організму.

ВАРИАНТ 31
1.Після пологів у жінки вироблення грудного молока виявилося слабким. Недолік яких гормонів призвів до зниження лактації?

Молочная железа - главный орган, где располагаются клетки-мишени с рецепторами к пролактину. Поскольку одна из главных задач женских грудных желёз – это образование и секреция молока, то пролактин - молочный гормон. Под его влиянием эти функции активируются. Кроме этого, гормон пролактин разными путями влияет на баланс других половых гормонов, что делает его важным диагностическим орудием.

Основные функции гормона связаны с подготовкой женского организма к родам и выработкой молока: он активизирует рост и развитие молочных желез, воздействует на увеличение количества долек и протоков, вызывает появление и созревание молозива, преобразовывает его в молоко. После родов пролактин угнетает действие эстрогенов, прогестерона, фолликулостимулирующего гормона, под влиянием которых организм готовится к зачатию. Это необходимо для того, чтобы мать сразу после родов не забеременела и выкормила малыша.

Синтез пролактина активизируют эстрогены: возрастание их количества способствует росту клеток, которые выделяют пролактин, что ведет к увеличению синтеза гормона. У беременной количество пролактина начинает сильно увеличиваться, особенно начиная с третьего триместра, и ещё больше возрастает после родов.

При беременности, несмотря на высокое содержание пролактина в крови, молоко не выделяется, поскольку этот процесс тормозит гормон прогестерон, количество которого резко падает после рождения малыша, что делает возможной лактацию. Когда малыш начинает сосать грудь, раздражаются рецепторы, что находятся на соске, которые подают сигнал гипоталамусу. Тот начинает тормозить выработку дофамина, что приводит к образованию молока.Причиной снижения уровня гормона может явиться неграмотно организованная диета с низким содержанием жиров и углеводов. Вегетарианство, отказ от белковой пищи также способствует снижению уровня гормона.

Однако при этом резко снижается и уровень пролактина в крови.

Низкий пролактин в организме может сигнализировать о некрозе тканей гипофиза, как это происходит, например, при синдроме Шихана. Также может быть зафиксирован после приема некоторых препаратов, в том числе – противосудорожных или дофаминергических средств, то есть лекарств, которые оказывают воздействие на периферическую нервную систему. У женщин уровень пролактина ниже нормы может быть спровоцирован первичной яичниковой недостаточностью, переношенной беременностью.