Знайдіть правильну відповідь

Двадцяте столі(т,тт)я принц(е,и)пово ві(д,т)різняє(ть,т)ся від поп(е,и)р(е,и)дніх. Столі(тт,т)я страшних пошестей(-,) чуми і мору — столі(тт,т)я чотирнадцяте — (в,вв)ажалось апокаліптичним. Мор косив народи. Але для решти (у,в)цілілих зал(е,и)шалися бага(тст,ст)ва з(и,е)млі і чисті води — там (не було, небуло) пр(и,е)мари екологічної катастрофи і (не було, небуло) такого зн(е,и)духовл(е,и)ння людини.

Мор косив людей(;,) змінювалися людс(ь-)кі поколі(н,нн)я, люд(сь,с)кі поня(т,тт)я (- ,) але не(не було, небуло) такого жахливого мора(ль,л)ного(; ,) духовного спустош(е,и)(н,нн)я. (Не було, Небуло) кризи людини(- ,) що (в,у)тратила ці(н,нн)ості(;,) задля яких варто жити. Бо справді(-,) нам (не так, нетак) страшні зараз затв(и,е)рділі ідолопоклонники (:,) як окрад(е,и)не ними і ошукан(е,и) поколі(н,нн)я(;,) в якому багато хто ні в що (не вірить, не вірить)(;,) нікого (нелюби(ть,т) , не люби(ть,т) і нічого (нехоче, не хоче).

Так вигасити і спустошити душу (неміг, не міг) наві(т,ть) сатана в трагедіях минулого. Жи(т,тт)я без законів і без (Б,б)ога п(е,и)р(и,е)верш(и,е)ло будь-яку людську фантазію.

Бе(з,с)божна д(е,и)ржава (з,с)робила важкий п(е,и)р(и,е)ступ через те(-,) через що ніколи переступати (неможна, не можна) (;—) через людину.

Людина (у,в)тратила дарован(и,е)й (Б,б)огом мир душі. Тепер ця ро(з,с)чавлена і розбещ(и,е)на душа хоче чимось затамувати ро(з,с)пал(е,и)ну спрагу,

Але дар жи(т,тт)я (:—) це і дар оновл(е,и)(н,нн)я. І хоч (якби, як би) (з,с)калічений був чоловік(- ,) його можна і треба лікувати — в надії пов(е,и)рнути йому подобу (Б,б)ожу. Тайна творі(н,нн)я н(е,и)се в собі тайну воскр(е,и)сі(н,нн)я...

(Куди б, Кудиб) (неприходив, не приходив) (Х,х)р(е,и)стос(; ,) скрізь він пр(и,е)носив любов і надію.

Варіант № 5

Знайдіть правильну відповідь

Говорі(ть, т) лише тоді(,;) коли у вас є що (с,з)казати.

Цікаво (не може, неможе) говорити той(; ,) хто нічого (не читає, нечитає), (не бере, небере) участі у грома(д,т)(сь,с)кому жи(т,тт)і, не ві(д,т)відує ку(ль,л)турних закладів(;,) не д(е,и)скутує з товар(е,и)шами(,;) не подорожує і нічого не п(ере,ири)ж(е.,и)ває.

Хто говор(е,и)(ть,т) надто тихо(; ,) той справляє враж(е,и)(нн,н)я людини(,;) яка не віри(ть,т) у свої сили.

Той ж(е,и) (, ;) хто говор(и,е)(т,ть) надто голосно(;,) справляє враж(е,и)(нн,н)я агр(е,и)сивної людини.

Для (з,с)багачення свого власного словн(е,и)кового запасу ч(и,е)тайте твори автор(и,е)тетних авторів(, ;) слухайте кваліфікованих промовців і принагі(т,д)но записуйте слова й вирази(, :) (якіб, які б) ви хотіли вж(и,е)вати у своїй мові,

Вияві(т,ть)(; ,) які слова ви вж(е,и)ваєте надто часто і намагайтеся замінити іншими словами й виразами,

Ч(е,и)ргуйте довгі реч(е,и)(н,нн)я з короткими. Довгі реч(и,е)(нн,н)я ва(ж,ш)ко спр(и,е)ймати й розуміти. Нагромадж(и,е)(н,нн)я коротких реч(и,е)(н,нь) одне за одним робить мову моното(н,нн)ою.

Часте вж(и,е)ва(н,нн)я особових займе(н,нн)иків заміс(т,ть) імен осіб пр(е,и)зв(е,и)сти до неправ(е,и)льного тлумач(е,и)(н,нн)я (с,з)казаного.

Вимовляйте слово „ми” голосно(,;) а слово „я” (, -) пошепки.

Реч(е,и)(н,нн)я(,;) в якому кі(л,ль)ка іме(н,нн)иків стоя(ть,т) підря(т,д), спр(е,и)ймає(т,ть)ся ва(ш, ж)ко.

Вживайте якомога бі(л,ль)ше слів(;,) які пі(т,д)креслгою(т,ть) шанобливе ставл(е,и)(н,нн)я до людей(,:) „даруйте”(:,) „п(ере,ири)прошую”(, ;) „дякую”, „бу(дь,ть) ласка” і т.ін.

Пр(и,е)рода дала людині один язик і два вуха для того(: ,) (щоб, що б) вона слухала інших (в,у)двічі бі(ль,л)ше(,;) ніж сама говори(т,ть.)

Зап(е,и)та(н,нн)я (,-) дуже зручна форма наказу. Ставте зап(е,и)та(н,нн)я.

Варіант № 6

Знайдіть правильну відповідь

(Ледь-ледь, Ледь ледь) зб(е,и)ралося (на досвіт, надосвіт). І мати (,;) умивш(е,и)(с,сь) (,;) (зодя(г,х)ли ч(и,і)сту соро(чь,ч)ку(,-) пі(т,д)(в'я, вя)зувалися виш(е,и)тим у хрест(е,и)ки (ф, хв)арту(х,к)ом.

(Не в довзі, Невдовзі) (досвіткове, до світкове) помешка(нн,н)я о(сь,с)вітлювалося ж(е,и)вими зайч(і,и)ками (;—) (на раз, нараз) спалахували сухі дрівцята(,;) потріскуюч(и,і) голосними пострілами (,;) і коли полу(мя,м'я) л(е,и)зало своїм яз(и,е)ком ч(и,е)люсті(,;) пі(ч,чь) гоготіла. Доки варилося (сь,с)ніда(нн,н)я мати місила (т,к)істо. (Було-то, Було то) в(е,и)(л,ль)ми цікаве видов(е,и)(с,сь)ко.

Не(нь,н)ч(е,и)ні обіручч(я,а), обіручч(а,я) (раз по раз, раз-по-раз) занурювалися в діжу(,;) (одчого, од чого) о(с,сь)лінчик аж дв(и,е)(х,г)тів, Тісто в(и,е)мішувалося(, ;) крутішало(, ;) (колиж, коли ж)(, ;) (на решті, нарешті)(; ,) воно ставало (вя,в’я)(з,с)ким(, ;) як ґума(,;) і вже важко було працювати руками(,;) мати пр(е,и)п(и,е)няли роботу.

Поснідавши(,;) батько (і,й)шов на роботу(,;) а я(,;) (підсукавши, під сукавши) (х,г)олоші., біг (на кінець, накінець) городу(, ;) щоб наламати ш(и,е)роких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На лі(ш,ж)кові(,;) засланому прост(и,е)радлом (,;) а пов(е,и)рх іще й рушником(_; ;) пузатилося кілька кругл(е,и)ньких паляничок. Мати були вся в роботі – л(и,е)(х,г)кими помахами рук вони в(е,и)гвалтовували опе(ц,ць)ок тіста(,;) умокали у воду руки(,;) щоб воно (не пр(е,и)липало, неприл(е,и)пало) й(,;) п(ере, ири)к(е,и)даюч(и,і) з однієї долоні в другу(, ;) формували круглу(;,) нач(е,и) сонце(,;) хлібину. Зл(и,е)(гд)ка (поплескавши, по плескавши) голівку(; ,) ненька клали паляницю на рушник. Робили вони це так вправно(; ,) що я навіть (не встигав, невстигав) (уволю, у волю) над(и,е)витися.

Доки мати в(и,е)кач(у,ю)вали оста(н,нн)ю(,;) найме(н,нь)шу(,;) що пр(е,и)значалася м(е,и)ні(;,) паляни(ч,чь)ку(-,) я біг по лопату і(-,) вні(ш,с)ши(;,) пр(е,и)ставляв її до (при п(и,е)чі, прип(е,и)чі). Розіславши капустяний л(е,и)сток (поверх, по верх) яс(е,и)невого яз(и,е)ка лопати(,;) вони змащ(ю,у)вали його олією або пр(е,и)трущували борошном й уса(дж,ж)ували хлібину.

Варіант № 7

Знайдіть правильну відповідь

Ро(з,с)ми(с,з)люючи про бе(с,з)смер(т,тг)я (;,) люди (;,) як прав(и,е)ло, маю(ть,т) на увазі що(с,сь) украй важливе - долю народів (;,) заповіти ба(т,ть)ків, неп(ири,ере)бутні духовні ці(н,нн)ості чи ті ідеї (;,) відповідно до яких змінює(т,ть)ся світ і пр(и,е)швидшує(т,ть)ся п(ере, ире)біг часу. Інакше кажуч(е,и) (;,) думки про бе(з,с)мер(т,тг)я (:-)це в(е,и)сокі думки про (свя,св'я)ще(н,нн)е (; ,) а воно зв(и,е)чайно спр(е,и)ймае(т,ть)ся як дуже і дуже сер(ьо,йо)зне... Отож, ч(и,і) можливий узагалі бе(з,с)мертний сміх(!?) Адже смішне і сер(ьо,йо)зне вважаю(т.,ть)ся ант(и,е)подами (;,) а що місця у вічності вистач(и,е)ть для чого(с,сь) одного(; ,) то... Але ні, (непоспішаймо, не поспішаймо) -згадаймо сміх не ті(л,ль)ки (Г,г)оголя (-,) а й (Б,б)оккаччо(:,) (с,С)ервантеса (-,) (Р,р)абле (;,) сміхову ку(л,ль)туру різнопл(е,и)мі(н,нн)их, різномовних народних мас(, -) які ж(е,и)ли в різні епохи.

Творчіс(т,ть) (г,Г)оголя (не була, небула) таким собі хімічно чистим стовпом(, -) який самотн(ьо,йо) бо(в,вв)аніє в бе(з,с)людній пустелі, - ні(; ,) вона (в,вв)ібрала в себе все краще (-,) створ(е,и)не народною сміховою ку(л,ль)турою за т(и,е)сячолі(т,тт)я (- ,) а сам він(-,) одна з могутніх вершин в(е,и)сокогірного пасма(, ;) кожний пік якого названо ім(е,и)нами тих(; ,) хто найповніше явив ро(с_;з)сміхнену душу народові.

Цікавіс(т,ть) в(е,и)ликого п(е,и)(с,сь)м(е,и)(н,нн)ика до вс(ьо,йо)го (У,у)країн(с,сь)кого була надзв(и,е)чайно щирою. Досконало володію(че,чи) мовою своїх єди(н,нн)окровних з(е,и)мляків, він почав, ще навчаючи(с,сь) у (н,Н)іж(и,е)ні(, :) збирати бе(с,з)ці(н,нн)і скарби народної творчості(, ;) і згодом(; ,) працююч(и,е) над повістями з народного жи(т,тт)я(-,) просив друзів і род(е,и)чів надс(е,и)лати йому відомості про все(- ,) що стосує(т,ть)ся побуту і звичаїв рідної (п,П)олтавщ(и,е)ни. Це був (незнів(е,и)ч(е,и)ний, не знів(е,и)ч(е,и)ний) інтерес.

Варіант № 8