Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Знайдіть правильну відповідь




 

(У,В)се ж(и,е)(т,тт)я на з(и,е)млі виступає в(е,и)личезною (взаємозалежною, взаємо-залежною) с(и,е)стемою. Біорозмаї(т,тт)я є проявом ц(ьо,йо)го багатства ж(и е)(тт,т)я. Воно пр(и,е)сутнє всюди (, -) охоплює всі гени (, :) види рослин (і,й) тварин (, -) екос(и,і)стеми та ландшафти. Воно вміщує ліси (, -) прісноводні водойми(,:) мор(сь,с)ке й помірне с(ере,ири)довище(, ;) ґрунт (, ;) культурні рослини(, ;) різні види тварин (і,й) мікроорганізми.

Краса(,-) втіл(ен,ин)а в біорозмаї(т,тт)я, є в(е,и)личезним дж(ере,ири)лом насолоди. Хоча цю ест(е,и)тичну ці(н,нн)іс(ть,т) (не можна, неможна) виміряти кі(ль,л)кісно, вона є надзвичайно важливою для людства. Люди потребую(ть,т) різноманітного природного с(ере,ири)довища (, :) яке (з,с)багачує жи(т,тт)я.

З(с)береже(нн, н)я біорозмаї(т,тт)я (- ,) це водночас етична проблема. Природа з усіма її компонентами відіграє надзв(и, е)чайно важливу ро(ль,л) (у,в) формува(н, нн)і наших ідеалів і натхнення. Багато хто з нас зазнає певного відчаю(, -) сорому(, :) коли природа навколо зникає (внаслідок, в наслідок) люд(сь,с)кої дія(ль,л)ності. Ми маємо обо(в'я,вя)зок перед нашими нащадками(:;) передати їм (без,бес)ліч форм існува(нь,н)(, ;) яку ми самі успадкували(, ;) в усій красі(, ;) д(и,е)вовижності та складності. Ми н(е,и)с(и,е)мо в собі бажа(н, нн)я захищати та поліпшувати довкі(л,лл)я для теперішніх і пр(и,е)йдешніх поколі(нь,н).

Кожний вид є уніка(ль,л)ним і (незамінним, не замінним) резу(ль,л)татом мільйонів років еволюції. Сама краса кожного виду дарує йому в(е, и)лику ці(н,нн)іс(ть,т). Він є самоці(н, нн)им (, -) а не лише корисним для людини. Мудре(,;) зважен(е,и)(,;) б(ере,ири)жливе ставлення до біорозмаї(т,тт)я є важливим обо(в’я,вя)зком кожної людини.

 



Заняття № 8

Повторити за українським правописом §118-123, 115

за Ющуком І.П. «Практикум з української мови» §102-118. Зробити аналіз допущених помилок.

Варіант № 1

Знайдіть правильну відповідь

Дівч(и,е)на п(ере,ири)йшла ч(ири,ере)з греблю(-,) ступила на місток на лотоках(,;) сперлася на пор(и,е)нчата й зад(и,е)вила(с,ся) не так на воду(:,) як на свою вроду. До неї з води виглянуло її л(и,е)це, свіже(; ,) як ягода(,-) з ч(ьо,о)рними бровама. Дівч(е,и)на м(е,и)лувалася собою та ч(и,е)рво(н,нн)им намистом на шиї.

Лаврін стояв під в(и,е)рбами (не дале(чь,ч)ко, недале(чь,ч)ко) од дівч(е,и)ни й д(и,е)вився на неї. Сонце грало на ч(е,и)рвоному намисті(;,) на ру(мя,м'я)них щ(о,ьо)ках. Дівч(и,е)на була нев(и,е)ли(ч,чь)ка на зріст(-,) але рівна(,;) як струна(,;) гнучка(,-) як тополя, гарна(,-) як червона кали(нн,н)а, (довгобраза, довго браза) (,-) як (червонобокі, червоно бокі) яблу(ч,чь)ка(;,) губи були повні та ч(е,и)рвоні(,;) як калина. На чистому лобі були ніби намал(йо,ьо)вані в(и,е)селі тонкі ч(ьо,о)рні брови, густі-пр(е,и)густі(:,) як шовк.

Лаврін д(е,и)вився на дівч(и,е)ну(- ,) як вона (з,с)пустила на щ(ьо,о)ки довгі ч(ьо,о)рні вії(;,) як вона потім пов(и,е)рнулася боком(,:) д(е,и)вилася на воду(, ;) на скелі(,;) як бл(е,и)щав її чистий(-,) рівний лоб,

„Ой, (гарнаж, гарна ж) дівчина(,-) як рай, мов ч(е,и)рвона рожа(,;) повита барвінками!” - подумав Лаврін(, ;) запрягаюч(и,і) другого вола.

Дівч(е,и)на в(е,и)рвала з в(и,е)рби гілку й кинула далеко на воду. Гілка сунула по воді (по волі, поволі)(-,) а далі ніби побігла на потоки і шубовснула під кол(е,и)со. Дівч(е,и)на засміялась і блиснула всіма білими зубами проти сонця(- ,) ніби двома низками перлів. Вона кинула очима на (л,Л)авріна(,;) зад(е,и)вилася на його й засором(и,е)лася (: ,) потім знялася з місця(,;) шугнула зозул(и,е)ю проз (Л,л)авріна(-,) блиснула на його карими очима й пов(е,и)рнула на шлях.



Варіант № 2

Знайдіть правильну відповідь

 

(У,В) стародавніх сло(в'я,вя)н були різні обряди(,;) різні р(е,и)лігійні с(вя,в'я)та (:,) що (з,с)дійснювали(сь,ся) у певний час(;,) повторювались у певні дні(,;) на одному і (томуж, тому ж) місці.

Сло(в'я,вя)ни ро(з,с)поділяли свої с(вя,в'я)та за тр(ьо,йо)ма циклами дія(ль,л)ності світла(,;) що відповідали порам року(; ,) які ділилися на три частини.

Першим було с(вя,в'я)то в(е,и)сни(, ;) торжество на чес(ть,т) (Л,л)ади(,;) воскр(е,и)сі(н,нн)я та поверне(н,нн)я сонця(,;) літній сонц(е,и)ворот.

С(в'я,вя)то в(е,и)сни поч(и,е)налося доси(ть,т) рано - (тільки-но, тількино) танув сніг(,;) ві(д,т)правлялися богослужіння і пр(е,и)носився в жертву козел. Па(м'я,мя)тками подібних стародавніх звичаїв у сло(в'я,вя)н зал(е,и)шалися пісні(-,) в яких (с,з)гадує(ть,т)ся про таке жертвопр(и,е)ноше(н,нн)я і звичай водити козла,

С(вя,в'я)то в(е,и)сни мало чотири знач(е,и)(н,нн)я: р(е;и)лігійне(-;) з(и,е)млероб(сь,с)ке(-,) роди(н,нн)е і помина(л,ль)не.

(По-перше, по перше)(,-) то було торж(е,и)ство пр(и,е)ходу в(и,е)сни. Воно поч(и,е)налося пер(и,е)кликува(н,нн)ям мат(е,и)рі сонця(,;) в(е,и)ликої (Л,л)ади. Після того співали урочисті гімни на чес(т,ть) сонця(,;) співали пісні на чес(т,ть) води, зв(е,и)рталися до лісів(,;) прохаюч(и, і) їх ро(з,с)витися.

Друге значе(нн,н)я ц(ьо,йо)го с(вя,в'я)та було з(и,е)млероб(сь,с)ке(:;) з(е,и)млероб(с,сь)кі роботи зображалися в н(ьо,йо)му с(и,е)мволічними образами. Доказом того є ігри(;,) наприклад(,-) сія(н,нн)я проса(;,) хороводні пісні(,:) гаївки(,-) де зоображую(т,ть)ся оранка(,-) сіяння маку(,:) л(ьо,йо)ну(,-) ячменю(;,) пшениці.

Третє значе(н,нн)я було роди(н,нн)е. Четверте значе(н,нн)я(; -) помина(л,ль)не.

Коли з(и,е)млероби о(б,п)сівали(сь,с) і було бі(л,ль)ше ві(ль,л)ного ч(а,я)су(-,) коли промі(н,нн)я сонця пр(и,е)пікало відчутніше і ро(з,с)виток органічного жи(т,тт)я йшов швидше(, ;) сло(в'я,вя)ни справляли с(вя,в'я)то на чес(т,ть) (Л,л)ади.



Варіант № 3

Знайдіть правильну відповідь

(Щоб, Що б) осягти оком бі(л,ль)ше простору на обрії(,;) я йду по тротуару над самим крає(ч,чь)ком обривч(я,а)стих гір(,:) ніби круч. М(е,и)наю я дві (недавно, не давно) насадж(е,и)(н,нн)і ш(е,и)рокі алеї (попід, по-під) в(и,е)сокою білою стіною монаст(е,и)ря й заглядаю з кручі (вниз, в низ) (,;) де (недавно, не давно) (з,с)сунулася гора і де тепер у тій ву(з,зь)кій згор(и,е)стій долині (з,с)робили д(ере,ири)в(ь')я(н,нн)і сходи на (П,п)оділ, і доходжу до шпиля над крутим в(е,и)рхом гори. Тут зв(е,и)ршечку на шпилі стоії(т,ть) ч(ю,у)довий кіоск із колонками(,-) неначе гарне(н,нь)ка капличка, з лавами й дорі(ж,ш)кою (навкруги, на в круги). Тут найбі(л,л)ьший виступ (В,в)ладим(и,е)рки і найвищ(ий,ій). Звідсі(л,ль) я ок(е,и)даю оком (в,у)сей ш(е,и)рокий простір(, ;) (П,п)оділ(,;) (у,в)сю рівну(,:) як луки(,;) (О,о)боло(н,нь) до самих гір с(е,и)ла (В,в)ишгорода над (Д,д)ніпром.

Яка ш(е;и)рочі(н,нь), (! .) Який проостір(! .) Я сягаю оком (по тому, потому) просторі на захід сонця(,;) оглядаю його, і пер(е,и)д моїми очима т(е,и)мною смугою ніби вирішує(т,ть)ся на небі (півкруг, пів-круг) з гір од (А,а)ндріїв(с,сь)кої гори до (К,к)(е,и)рилів(с,сь)кого (М,м)онаст(е,и)ря(,;) а далі знов с(е,и)нію(т,ть) (півкругом, пів-кругом) гори над (О,о)боло(н,нн)ю(,-) закручую(т,ть)ся у (В,в)ишгороді й досягаю(т,ть) до (Д,д)ніпра в сизій дал(е,и)чі. Сонце ни(з,зь)ко стої(т,ть) на заході між білими й сиз(е,и)ми хмарками(,;) ч(е,и)рвоне(,;) як жар(,-) мов ро(з,с)печ(е,и)не в жару залізо(,:) без промі(н,нн)я(-,) ті(л,ль)ки ніби в сяєві од жару. Небо вн(е,и)зу над лісами д(е,и)лікатно блакитне(,-) а (подекуди, по-декуди) ніби з(еле;или)не(,;) лиснюче й прозоре(, ;) неначе намал(о,ьо)ване скло.Над (О,о)боло(н,нн)ю в(е,и)ся(т,ть) н(е,и)(з,зь)ко білі(;,) тонкі(;;) аж прозорі(;,) хмарки.



Варіант № 4










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 195.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...