Знайдіть правильну відповідь

Заняття № 7

Повторити за українським правописом §31-33

за Ющуком І.П. «Практикум з української мови» §84-32. Зробити аналіз допущених помилок.

Варіант № 1

Знайдіть правильну відповідь

Ч(и,і) (хотіли б, хотілиб) ви(,;) (щоб, що б) люди виявляли до вас зацікавл(е,и)ніс(т,ть)(!?) Для (з,с)дійсне(н,нн)я такого бажа(н,нн)я існує єди(н,нн)ий шлях. Цікавт(е,и)ся лю(дь,д)ми(,:) що вас оточую(ть,т)(,;) їхн(йо,ьо)ю роботою(,;) турботами та радощ(а,я)ми(,;) і вони(,;) у свою чергу(,:) цікавитиму(ть,т)ся вами.

Є люди(,;) які за 50(,;) 60(,;) 70 років свого ж(и,е)(т,тт)я (не зрозуміли, незрозуміли) цієї істини(, ;) зач(и,е)рствіли й озлилися на ве(сь,с) світ(, :) який(, -) на їхню думку, (недобрий, не добрий) і якому до них нема (ніякого, ні якого) діла. А насправді саме їм нема до світу (ніякого, ні якого) діла(:;) вони думаю(ть,т) і говоря(ть,т) лише про себе(, ;) про те(, ;) що їх цікави(т,ть). Однак кожній людині(: ,) мабу(т,ть)(, -) подобає(ть,т)ся(, ;) (щоб, що б) нею(,:) її роботою та справами цікавилися. (Тому-то, тому то) люди так ціную(ть,т) доброго слухач(я,а). Чому ж (не задовольнити, незадовольнити) їхн(ьо,йо)ї потреби в ц(ьо,йо)му(? !)

Але слухати з (вв,в)ічливості і виявляти зацікавл(е,и)(н,нн)я до ро(з,с)повіді(-;) (не одне, неодне) й те саме. Адже розумна людина завжди ві(д,т)ч(у,ю)є(, ;) чи цікави(ть,т) вас те(, ;) про що вона вам говори(ть,т). Дуже (з,с)ближую(ть,т) людей ро(з,с)мови про спі(ль,л)ні інтереси й заня(т,тт)я. Пс(и,е)хологи висловлюю(ть,т) з ц(ьо,йо)го приводу перекона(н,нн)я(,;) що нашу пр(и,е)хи(ль,л)ніс(т,ть) викл(и,е)каю(ть,т) люди(,;) які поділяю(ть,т) наші інтереси. Така людина ві(д,т)разу ж пр(и,е)падає вам до серця.

Згодом ви переконаєтеся: яка ж то радіс(ть,т)(,;) цікавляч(и,і)(сь,с) зна(ьо,йо)мими(, ;) співпереж(и,е)ваюч(и,і) їм(, :) робити людям

приємн(е,и)(? !)

Варіант № 2

Знайдіть правильну відповідь

Він пр(и,е)йшов до (Києво-Печерської, києво-печерської) лаври (сімнадцятилітнім, сімнадцяти-літнім) юнаком (і,й) (назавжди, на завжди) залиш(и,е)вся тут (, :) (щоб, що б) стати (не тільки, нетільки ) (монахом-чорноризцем, монахомчорноризцем)(, -) а й ба(ть,т)ком (У,у)країн(с,сь)кої історії. Ще застав тут славет(нн,н)ого (Ф,ф)еодосія (П,п)ечер(с,сь)кого. Йому пощ(а,я)стило на ро(з,с)мови з велемудрим старц(е,и)м(, ;) і він потім залишив для нащ(я,а)дків світлий образ ц(ьо,йо)го освіч(е,и)(нн,н)ого й чистого чоловіка(: ,) який дбав про благо рідної з(е,и)млі і хотів ща(с,сь)тя для кожної людини в ній.

(У,В)сі істор(и,е)ки (с,з)ходя(ть,т)ся на тому(,;) що (Н,н)естор був надзв(и,е)чайно освіч(е,и)ною людиною(, :) добре знався і в (давньоруських, давньо-руських)(, -) і в іноземних літоп(и,е)сах(, ;) які ч(и,е)тав в оригіналі. Є версія(, -) що своє відоме "Чита(н,нн)я про (Б,б)ориса й (Г,г)ліба" (так називає(т,ть)ся один із його творів про князів(, ;) проголош(е,и)(нн,н)их с(вя,в’я)тими руської церкви) він нап(е,и)сав гре(ц,ць)кою мовою(,;) оскі(ль,л)ки "Читання..." (з,с)першу адр(и,е)сувалося ч(и,е)тачам (В,в)ізантії та інших країн христян(сь,с)кого світу(, :)де ця мова широко побутувала.

(Н,н)естора часто називаю(ть,т) літоп(и,е)сц(е,и)м. Це так(, ;) він справді вів літоп(е,и)с. Але прави(л,ль)ніше його називати пи(сь,с)ме(н,нн)иком та істор(и,е)ком. І (не просто, непросто) першим професійним істор(и,е)ком (Р,р)усі, а ба(ть,т)ком (у,в)сієї нашої історії. Він дотримувався літопис(нн,н)их форм (і,й) хронологічного викладу подій(,:) але прагн(е,и)(н,нн)я висловитися ширше й докладніше д(и,і)ктувало йому ч(и,е)сле(н,нн)і вставні оповіді в "Повісті вре(м'я,мья)них літ". (З,С)гадаймо(,:) наприклад(,;) історію ж(и,е)(т,тт)я і смерті віщого (О,о)лега або ро(з,с)праву княгині (О,о)льги з жит(и,е)лями міста (І,і)скоростеня.

Варіант № 3

Знайдіть правильну відповідь

Тя(ш,ж)ко захворів кня(зь,з) (В,в)олодим(е,и)р (М,м)ономах. Різні знахарі й цілит(е,и)лі бували в н(ьо,йо)го(, :) але (ніхто, ні хто) (нічим, ні чим) (не годен, негоден) був допомогти. Здавалося(,;) настала судна пора прощ(я,а)тися княз(е,и)ві з цим світом. Та о(сь,с) хто(сь,с) (с,з)казав(,;) що в монастирі (Ф,ф)еодосія (П,п)ечер(сь,с)кого ж(и,е)ве (незвичайний, не звичайний) черн(е,и)ць на йме(н,нн)я (А,а)гапіт, який лікує всі хвороби й пов(и,е)ртає всіх з лабет смерті до ж(и,е)(т,тт)я.

Послали з (Ч,ч)ернігова до (К,к)иєва гінців. (З'я,Зья)вилися вони до ігумена монастиря й прохаю(ть,т) (негайно, не гайно) ві(д,т)пустити (знахаря-чудотворця, знахаря чудотворця) (А,а)гапіта до (Ч,ч)ернігова. Той ві(д,т)повів(, -) що (не владен, невладен) над (А,а)гапітом і (неможе, не може) давати йому (ніяких, ні яких) наказів. (А,а)гапіт учини(ть,т) так(, ;) як сам (в,вв)ажає за потрібне.

Попрохали покликати (А,а)гапіта. Пр(и,е)йшов він(,;) уважно вислухав Мономахових послів. Зітхнув і ві(д,т)повів на їхнє проха(н,нн)я(, :) що наклав на себе обітн(е,и)цю(, -) заприся(х,г)ся перед (Б,б)огом (ніколи, ні коли) (не кидати, некидати) стін с(в’я,вя)тої обителі(, ;) а тому й (не може, неможе) рушити з ними на (Ч,ч)ернігів. Мономахові посли гнівалися на (А,а)гапіта(,;) всовіщали його і благали (з,с)ламати присягу в (ім'я, імья) порятунку князя. Але (А,а)гапіт був (невблаганний, невблаганний). (С,З)казав(,:) що слово його перед (Б,б)огом — тв(е,и)рде(, -) і він (ні коли, ніколи) і (нізащо, ні за що) (непорушить, не порушить) його. Однак обо(в'я,вя)зок лікаря (не дозволяє, недозволяє) йому л(е,и)шити (М,м)ономаха без допомоги. І не тому(,:) що то славетний кня(зь,з)(,;) в(е,и)ликий син (р,Р)у(сь,с)кої з(е,и)млі. Для (А,а)гапіта всі хворі рівні(, ;) всі однакові.

Варіант № 4

Знайдіть правильну відповідь

Майже в усіх містечках (Л,л)івобережної) (У,у)країни кобзареві (О,о)стапові (В,в)ересаю було заборон(е,и)но грати й співати.

Щоправда (,-) згодом трапився випадок (,-) який значною мірою допоміг ослабити жандарм(сь,с)ку опіку. 1875 року (О,о)стапа (М,м)икитовича запросили на (з’їзд, зьїзд) етнографів та археологів(,-) на якому були діячі ку(ль, л)тури багат(ьо,йо)х країн (Є,є)вропи. Сім дум та цілу низку (жартівливо-побутових, жартівливо побутових) пісе(нь,н) проспівав того в(е,и)чора О.(В,в)ересай. І хоч (не всі, невсі) чужинці добре зналися на (У,у)країн(сь,с)кій мові(- ,) але майстерне викона(нн,н)я кобзарем народного мелосу ві(д,т)крило перед зарубіжними гостями всю вели(ч,чь) поетики(, ;) гл(и,е)б(и,е)ну пісе(н,нн)ої стихії. Концерт пройшов з в(е,и)л(е,и)чезним успіхом. Про “(Г,г)омера з (У,у)країни” – саме так називали кобзаря тамтешні журналісти – із задоволе(н,нн)ям повідомили всі (П,п)етербур(зь,з)кі газети й журнали. Ві(д,т)тепер слава про г(е,и)ніального “(Г,г)омера ХІХ столі(т,тт)я” обл(и,е)ти(ть,т) (у,в)весь світ. Відтак (О,о)стап (В,в)ересай першим з (У,у)країн(сь,с)ких кобзарів вийшов на ш(и,е)року світову арену. У багат(ьо,йо)х таких (є,Є)вропей(сь,с) ких країнах (, ;) як (А,а)встрія(, ;) (А,а)нглія (, ;) (П,п)ольща(,;) (І,і)талія(,;) (У,у)горщина(,;) (Ф,ф)ранція(,;) а також в (А,а)мериці почали (з’являтися, зьявлятися) ста(тт,т)і (і, й) окремі видання про уніка(ль,л)ного співака, фо(ль,л)клорні дж(е,и)рела мелосу і його носіїв(,;) своєрідність пісе(нн,н)ого б(а,о)гатства (у,У)країнського народу. Постать (О,о)стапа (в,В)ересая яскраво виокремлює(ть,т)ся в духовному жи(тт,т)і нашого народу. Він (мов би, мовби) увібрав найхарактерніші ознаки кобзарства в ш(и,е)рокому значенні. Його (ім’я, імья) стало символом (У,у)країн(сь,с)кого кобзарства.

Варіант № 5

Знайдіть правильну відповідь

Ст(е,и)пан (у,в)перше за цей вечір (, :) одірвавши(сь,с) поглядом від з(е,и)млі(, ;) під(д,т)вів очі до неба, і чудове тр(е,и)мті(нн,н)я пройняло його(,;) коли побачив (у,в)горі ріжок місяця серед зна(йо,ьо)мих зірок. Спокійний міся(ць,ц), такий (,;) як і він (,;) сі(ль,л)ський мандрів(е,и)ць(,;) пр(и,е)ят(е,и)ль його д(и,е)тинства(,;) утишив йому те злісне почу(т,тт)я (,-) що навіяла вулиця. (Не ненавидіти, Ненавидіти), треба місто(, ;), а здобути. Ще мить тому він був погноб(е,и)ний(,:) а т(е,и)пер йому виділися бе(з,с)межні п(е,и)рспективи. Таких(, -) як він (,:) тисячі пр(и,е)ходять до міста голодую(ть,т), але працюють і вчаться. У місто вл(и,е)вається свіжа кров с(е,и)ла(,;) що їй від долі пр(и,е)значено перемогти. (Міста-сади, Міста сади)(; ,) (міста-села, міста села), заповідані революцією, ці дива майбутн(йо,ьо)го (, -) що про них книжки лишили йому (невиразне, не виразне) передчу(т,тт)я, у ту хвилину були йому бл(е,и)зькі й збагн(енн,ен)і. Вони стояли перед ним завданням завтраш(нього,його) дня, величною метою його науки (;,) висновком того (,-) що він бачив (,:) робив і має робити. Родюча сила з(е,и)млі(, :) що пройшла його жили і мозок(, :) могутні вітри ст(е,и)пів (, ;) що його породили(, -) надавали пристра(с,ст)ної яскравості маренню про блискучу пр(и,е)йдешніс(ть,т) з(е,и)млі. Він ро(з,с)чинився у своїй бе(з,с)межній мрії(,;) що захопила його враз, як вогн(е,и)нним мечем, і (, -) (с,з)ходячи вниз вулицею (Р,р)еволюції до брудного Нижн(ьо,йо)го валу, (з,с)німався вгору і вгору, до прагнучого мерехтіння зір.

Варіант № 6