Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Знайдіть правильну відповідь




 

Б(ере, ири)гиня(; ,) об(е,и)реги(- ,) наші давні й добрі символи. Може(:,) думаю собі(,;) маюч(и,і) такі пр(е,и)красні символи (; ,) народ зумів (у,в)берегти від забу(т,тт)я нашу пісню й думу(; ,) нашу історію і родовідну па(м’я,мя)(ть,т)(; ,) (волелюбний, воле-любний) дух. Виряджаючи чоловіків та с(и,е)нів (у,в) (нелегкі, не легкі) походи проти чужин(сь,с)ких набігів(,;) мат(ер, ир)і, дружини і кохані дарували їм на па(м’я,мя)(ть,т) ці амулети(; -) рушн(и,е)ки з об(е,и)регами, аби ж(и,е)вими в(е,и)рталися до рідної домівки.

    (У,В) трад(и,е)ційному україн(сь,с)кому рукоді(ль,л)ництві(, ;) зокрема у виш(е,и)вці та ткацтві (;,) пр(и,е)сутні два найосновніші символи (:-) об(е,и)реги й древо ж(и,е)(т,тт)я. Той і той рівнозначно утверджували цілком конкретні реалії(,-) охорону й продовже(н,нн)я роди(н,нн)ого вогн(е,и)ща. Якщо об(е,и)реги знайшли своє постійне місце на рушн(и,е)ках (;,) то с(и,е)мволізований малюнок древа ж(е,и)(т,тт)я утрад(и,е)ційнився на тканих виробах(; :) рядюжках та ряпчунах (- ,) а пізніше й к(е,и)лимках. (Щоправда, Що-правда), у давнішні часи силуети об(е,и)регів та древа ж(и,е)(т,тт)я наносилися шляхом рі(зь,з)бле(н,нн)я і стилізованих рисунків також на керамічних виробах(: ,) д(ере,ири)в’яні рі(зь,з)би(-;) на статуетках (:,) фронтронах(;,) віконни(е,и)цях, воротях, ком(ин,инн)ах тощо. Давня с(и,е)мволіка(;,) на думку багат(ьо,йо)х сучасних дослідн(и.е)ків(;,) зафіксувала чимало цікавих художніх елементів.

    Б(ере,ири)гиня(; - ) один з таких елементів. Згідно з (повір’ям, повірям), наших далеких предків(; ,) вого(нь,н) с(и,е)мволізував достаток (і,ї) мі(ць,ц). Ось чому за ним постійно в(е,и)ли догляд(; ,) с(и,е)мволізуючи поетичним словом “Б(ере,ири)гиня”(; ,) тобто, “Та (, ;) що б(ере,ири)же (; ,) об(е,и)рігає“.



Варіант № 7

Знайдіть правильну відповідь

 

По вс(сь,йо)му с(е,и)лу порозходилися коляд(и,е)ки(, -) до кожної хати (звіздоносці, звіздо носці) пр(и,е)хиляли мал(ьо,йо)ва(нн,н)е сонце(;,) нагадуюч(і,и) людям(:,) що вже справжнє сонце (з,с)м(е,и)лостивилося над з(е,и)млею. А он біля Зарічки обізвалася с(и,е)ва давн(и,е)на (, -) коли хмари ворогів о(б,п)кладали наше сонце і з(е,и)млю. “То не з моря тумани(; ,) то із коней пара…” Од чорної погоні з (Т,т)уре(ч,чч)ини, з (н,Н)іме(ч,чч)ини(;,) з (т,Т)атарщ(е,и)ни л(е,и)тя(т,ть)(,;) (Д,д)унай перелітаю(т,ть) коза(ць,ц)кі коні(: ,) перелітаю(т,ть) (не вмочивши, невмочивши) у воду ні свого копита(;,) ні коза(ць,ц)кого стр(е,и)мена.

Іду з в(е,и)черею до дя(дь,д)ка (С,с)ебастіяна(-,) пр(и,е)слухаюсь, як за тинами пі(д,т)стрибує мороз(ець,иць), пр(и,е)д(е,и)вляюсь(, -) як у тінях і дрімливих місячних калюжках заколисуються хати(; ,) вб(и,е)раю в себе колядки(,;) думками (і,й) очима доб(е,и)раюсь аж до тихого (Д,д)унаю(, -) де гуляли козаки. І так м(е,и)ні добре та радісно стає на серці(; ,) наче я з козаками ломив (неволю, не волю): , визволяв добрих людей(, -) (щоб, що б) в(е,и)рталися вони на тихі води(; ,) на ясні зорі.

(Отож, ото ж) і (с,з)ходяться пісня й ж(е,и)(т,тт)я(-;) пр(и,е)смерк давнини і світанок с(ьо,йо)годе(н,нн)я. А (надімною, наді мною) вечір жменями засіває зорі(-,) а біля мене арфами бр(и,е)ня(т,ть) пі(д,т)морожені верби(,-) а під ногами голубі тіні бавля(т,ть)ся із снігом(-,) і туманиться поодаль(:,) як із коней пара. На леваді перегукнулися куріпки(-;) і вони поспішали в с(е,и)ло на свій (свят-вечір, святвечір) біля якого(сь,с) сті(ш,ж)ка (чи,чі) клуні.



Варіант № 8

Знайдіть правильну відповідь

 

Бер(е,и)зень пі(д,т)крався (непомітно, не помітно). Яко(сь,с) (у,в)вечері дмухнув теплий вологий віт (е,и)р. Цілу ніч він шумів голим гі(л,лл)ям у шкі(ль,л)ному саду(, ;) а (вранці, в ранці) нагнав таких густих хмар(,-) що вони сірою бавовною лягли (, ;) здавалося(, ;) на самісінькі дахи слобід (сь,с)ких будино(ч, чь)ків. Потім почався (рясний, р’ясний) дощ. Він без(з,с)перестану йшов цілий день(, ;) ущух тільки надвечір(, :) і тоді з з(е,и)млі піднявся густий сивий туман. Він клубоч(и, е)вся молочними хвилями (, ;) і на вулицях Слобідки за два кроки (нічого, ні чого) (не можна, неможна) було побачити.

Три дні змагалося сонце з туманом і хмарами. Виз(и,е) рне на ми(ть,т) (,;) подарує з(е,и)млі сніп промі(н,нн)я, і знову закрию(ть,т) його волохаті хмари. І(,-) нарешті (, -) сонце пер(е,и)могло. Радіючи з цієї пер(е,и)моги(, ;) воно приснуло таким сліпучим золотим промі(н, нн) ям, що навіть дід (Г,г)урій (, :) дуже об(е,и)режний (у,в) своїх висновках (, :) (і,й) той (с,з) казав (, -) що почалася справжня в(е,и)сна. Море хутко міняло свій колір з олов(ь,')яного на синій (,:) потім на блакит(н,нн)ий. На його бе(з,с)країй спокійній поверхні зам(и,е)гтіли міріади золотих леліток.

Івасик пр(и,е)ніс у хату зірвані з тополі набубнявілі бру(нь,н)ки. З запалом дослідника він ро(з,с)крив їх і знайшов (усередині, у середині )малюсінькі липучі л(и,е)сточки. А ще за тижд(е,и)нь йому пощастило побачити на галяв(и,е)нці між пр(и,е)бережним камі(н,нн)ям двох (з,с)дичавілих сірих крол(и,е)ків. Вони були дуже худі(, ;) в них вилазила шерс(ть,т) (, :) і вони жадібно ласували першим з(е,и)леним рястом (, -) який (тільки-но, тількино) виткнувся з з(е,и)млі.

 



Варіант № 9

Знайдіть правильну відповідь

1787 року (: ,) подорожуюч(и,і) по (У,у)країні; росій(сь,с)ка імп(е,и)ратриця (К,к)ате(е,и)рина ІІ почула про видатного філософа (Г,г)ригорія (С,с)ковороду і (з,с)д(е,и)вувалася: чому (не знала, незнала) про н(ьо,йо)го раніше(,;) чому він (неохоплений, не охоплений) її увагою і милістю? Негайно зв(е,и)ліла своєму фаворитові (П,п)отьомкіну ро(з,с)шукати (С,с)ковороду і переказати йому м(и,е)лостиве повелі(н,нн)я (;,) аби перес(е,и)лився до столиці (Р,р)осії. Знам(е,и)нитого філософа знайшли на околиці с(е,и)ла (- ,) де він пас вівцю і грав на сопі(л,ль)ці. Послане(ць,ц) переказав (С,с)ковороді волю (К,к)атерини(:,) а той (з,с)д(и,е)вував його такими словами (- :) “Скажі(ть,т) (матінці – цариці, матінціцариці) (,:) що мені моя сопі(л,ль)ка і вівця доро(ж,щ)чі цар(сь,с)кого вінця”. Так (і,й) поїхав в(е,и)рхівець (ні з чим, нізчим). Ве(ль,л)можам невсилки було (з,с)розуміти логіку вчинку (Г,г)ригорія. Очевидно   (- ,) він видався їм неймовірним д(и,е)ваком(;,) людиною не світу сього.

(Г,г)ригорій (С,с)коворода вийшов з коза(ць,ц0кого роду(-,) у дев’я(ть,т) літ л(е,и)шився круглою с(и,е)ротою. У Київ(сь,с)кій академії (- ,) де він учився з 22 років (, :)йому пропонували кар(’ь)єру видат(н,нн)ого співака. П’я(ть,т) років (у,в) складі торгової комісії як переклада(ч,чь) жив за кордоном. Не переобтяж(е,и)ний особливими обо(в’я,ья)зками(,-) (С,с)коворода використовує цей час для навча(н,нн)я. Йому пропонували викладати у кі(ль,л)кох унів(е,и)рситетах (Є,є)вропи(-,) але він ві(д,т)мовився від цієї че(с,сь)ті(, -) бо (не уявляв, неуявляв) свого життя поза (У,у)країною.

 



Варіант № 10










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 256.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...