Знайдіть правильну відповідь

В(е,и)соче(нн,н)а (чотириярусна, чотири-ярусна) тайга(;,) буйна і (непролазна, не пролазна) як (А,а)фрикан(с,сь)кий праліс(:,) стояла (навколо, на вколо), сорокам(и,е)трові кедри(;,) вип(и,е)р(е,и)дивши всіх у змага(н,нн)і до со(н,лн)ця(;,) вип(е,и)налися рудими(;:) голими стовбурами десь аж під самісі(н,нь)ке небо і заступили його густо-ро(с,з)логими кронами. Там по них ходило со(н,лн)це і пл(е,и)вли над ними (сніжнобілі, сніжно-білі) хмари(;,) ч(и,і)пляюч(і,и)сь (час-від-часу, час від часу) за в(е,и)рхівки крас(е,и)нів кедрів. (Услід, У слід) за кедрами пнулися вел(и,е)тен(сь,с)кі осики та інші (густолисті, густо-листі) д(и,е)рева-гіганти(;,) що(;,) бувш(і,и) нижч(і,и)ми за кедри(;,) творили другий ярус. Потім височе(н,нн)а ліщ(и,і)на(;,) (де-не-де, де не де) б(и,е)різки(:,) черемха (:,)пер(и,е)виті ліанами дикого в(е,и)нограду та (в',в)юнків(,-) ішли (вгору, в гору) третім ярусом. А ще ни(ш,ж)че(;,) у хащах(;,) був суцільний хаос(:.) місцями росла густа(;,) мов щ(и,і)тка(;,) звич(я,а)йна ліщ(і,и)на(;,) буяли в(е,и)сокі трави і бур(ь,')яни(;,) л(и,е)жали повал(и,е)ні вздов(ж,ш) і впоп(и,е)рек д(и,е)рева. Одні були з (наскрізними, на скізними) (дірами-дуплами, дірами дуплами)(;,) як жерла (небувалих, не бувалих) гармат(;,) інші(-,) вив(и,е)рнуті з усім корі(нь,нн)ям як вел(е,и)тен(с,сь)кі пригорщ(и,і) з камі(н,нн)ям і з(и,е)млею.

(Унизу, У низу)(; ,) де було (півтемно, пів- темно) та во(г,х)ко(:,) слався мох(-,) пооброставш(і,и) все(;,) що тільки можна. Лише (по-де-куди, подекуди) прор(е,и)валися яскраво-сліпуч(и,і) соня(ш,ч)ні пасма і стояли(;,) як меч(і,и)(:,) (увіткнуті, у віткнуті) лезами в землю. (Несходимі, Не сходимі)(:,) (незміряні, не зміряні) нетрі то (з,с)пускалися (з,с)хилом (донизу, до низу)(;,) то підіймалися (с,з)нову (догори, до гори) і ро(з,с)пливалися (ген-ген, ген ген) у бе(з,с)вісті. У нетрях потопала (с,з)вив(е,и)ста, мов змія (;,) сте(ш,ж)ка(;,) протоптана звірами(:,) які за тисячолі(тт,т)я (подекуди, по декуди) вибили її у (м,м')якій лісовій з(и,е)млі майже на (півметра, пів-метра).

Варіант № 9

Знайдіть правильну відповідь

Пі(т,д) іскристим півднем (день-у-день, день у день) (безупину, без упину) (шумить-вирує, шумить вирує) битий шлях(;,) уп(е,и)раюч(і,и)сь ш(е,и)роким (тугонатягнутим, туго натягнутим) луком у в(е,и)сокі сріблясто-з(и,е)лені ж(е,и)та(;,) що(:,) вес(и,е)ло погойдуюч(і,и)сь(;,) уже (заквітували, за квітували) на все поле. Сизуватий колос(;,) колюч(і,и)й і (п',п)янкий водночас(:,) пер(и,е)гойдує оте диво(:,) з якого (в,в')яжу(т,ть)ся дух(м',м)яний хліб і (з,с)поконвічні с(е,и)лян(с,сь)кі надії.

Не жалкуюч(і,и)(; ,) що відмовився (все-таки, всетаки) поїхати до Городищ(я,а)н(сь,с)ких лісів(.,) (д,Д)митро (мало-помалу, мало по малу) увійшов у ж(е,и)та(:,) і вони пр(е,и)крили його пр(е,и)грітими (хв,ф)илями. Навіть не ворухне(т,ть)ся (;,)(хочби, хоч би) (час-від-часу, час від часу)(-,) біля кор(и,е)ня вузлате ст(и,е)бло(:,) а колос(-,) викупа(нн,н)ий золотогаряч(і,и)м со(лн,н)цем(:,) вклоняє(ть,т)ся ниві(:,) то темніюч(і,и)(:,) то просвітлююч(і,и)сь. Які (неповторні, не повторні)(;,) б(е,и)нтежні шер(и,е)хи випрядає (красуня-нива, красуня нива)(:;) то стреп(и,е)не вона дужими і (м,м')якими крилами і до самого обрію л(и,е)тить(,.) то (неждано–негадано, неждано негадано) ві(т,д)кине(т,ть)ся назад(,.) стихне в задумі ч(і,и) в заж(у,ю)рі своїй. Дмитро уважним поглядом див(е,и)(ть,т)ся вдал(и,е)ну(;,) ніби ч(і,и)тає живу карту ланів. Він ві(т,д)ч(ю,у)ває(:;) у плюскіт(;,) у шел(и,е)ст колосу (непомітно, не помітно) вплітаю(т,ть)ся рідні голоси. Кожне поле(;,) що (з,с)бирає з усіх усюд ратаїв(,:) (начебто, начеб-то) диви(т,ть)ся на нього оч(і,и)ма його (друзів-хліборобів, друзів хліборобів), що увесь вік ж(е,и)вуть лише хлібом насущним(;,) (б,Б)огом освяч(енн,ен)им. Для нього ніби ка(с,з)кою було широке(;,) (ніким, ні ким) не з(в',в)язане приві(лл,л)я(;,) по вінця (з,с)повн(и,е)не жи(тт,т)єдайними (ф,хв)илями(:,) вид(е,и)мими теч(и,і)ями вітру(;,) бри(с,з)ками промі(н,нн)я і тим хвилююч(и,і)м співом жайворонка(:,) коли здає(ть,т)ся(:,)що він сіє і сіє зерна пш(и,е)ниці на (невидимі, не видимі) ч(ю,у)тливі струни.

Варіант № 10

Знайдіть правильну відповідь

Місяць жовтень(:-) найдраматичніша пора ос(и,е)ні(;,) коли драма пр(е,и)роди твори(т,ть)ся (неприховано, не приховано)(:,) а ві(т,д)крито. І кож(и,е)н з нас (нелише, не лише) її гляда(чь,ч)(,;) а й бе(с,з)пос(и,е)редній уча(с,ст)ник (:.) ми ход(и,е)мо вулицями ч(і,и) полями(:,) (с,з)б(е,и)раємо каштани(:,) червоногаряч(и,і) кл(е,и)нові листки ч(і,и) пер(е,и)стиглі яблука(:,) що за ні(ч,чь) нападали у пр(е,и)(в,в')ялу траву. Ми слухаємо голоси птахів(;,) котрі(:,) ві(т,д)літаюч(і,и)(:,) своїм гомоні(нн,н)ям (немовби, не мовби) вибач(я,а)ю(ть,т)ся за вимушену ро(с,з)луку. Ми нос(е,и)мо в собі той щ(и,е)мливо-соло(т,д)кий осі(н,нн)ій настрій(:,) який робить нас добрішими і (м,м')якшими. Душа пі(т,д)свідомо ві(д,т)гукує(т,ть)ся на той видимий і (невидимий, не видимий) ві(д,т)літ птахів(:,) на ті по-осі(н,нн)ьому насичені барви і звуки.

А вже наступного ранку насуне туман(;,) як ст(и,е)пова коч(і,и)вни(ц,ць)ка орда(:,) полонивши д(и,е)рева(:,) і поле(:,) і пташ(и,і)ні ключ(и,і) (угорі, у горі). (Густосива, Густо–сива) пел(и,е)на укриє поле(;,) і ця пел(и,е)на(:,) схожа на (м',м)який попіл(:,) бе(с,з)п(е,и)рервно тр(е,и)мтить(:,) кол(е,и)ває(т,ть)ся(:,) пер(е,и)буваюч(і,и) в постійному незбагне(нн,н)ому русі. Туман снує(ть,т)ся у лісі(;,) (мовби, мов-би) дим завойовни(тсь,ць)ких багать(:,) затягуюч(і,и)(:,) ро(с,з)миваюч(і,и) всі лісові пр(и,е)дмети(:.) стовбури(:,) кущ(и,і)(:,) старі пні. Усе стає во(г,х)ким(;,) (томуто, тому-то) й пахне (нетак, не так)(:,) як у суху(:,) соня(ч,ш)ну погоду. У цих запахах(:-) смуток і гіркота (с,з)гаса(нн,нь)я(:,) (в',в)яне(нн,н)я(:,) і душа пер(е,и)ймає(ть,т)ся розумі(н,нн)ям тих ці(нн,н)остей бу(тт,т)я(:,) які(:,) може(:,) більше ві(т,д)криваю(т,ть)ся пі(т,д)свідомості(-,) ніж свідомості.

Осі(нн,н)ій ліс(;,) на відміну від в(и,е)сняного ч(и,і) літ(н,нь)ого(:,) оз(е,и)ває(ть,т)ся до нас (глухувато-мінорними, глуховато мінорними) звуками(:,) то впаде галу(с,з)ка(:,) то розігне(т,ть)ся гілка(:,) то (с,з)д(е,и)вовано подасть свій голос самотня пташина.