Знайдіть правильну відповідь

Є в пр(е,и)роді картини(;,) які (с,з)мушую(т,ть) пр(е,и)скорено битися найне(с,з)ворушливіше серце(;,) перед вели(ч',чч)ю яких сх(е,и)ляю(т,ть)ся найзаклопотаніш(и,і) голови(:.) пр(е,и)рода-мати вміє вражати (будь-якими, будь якими) (несподіванками, не сподіванками)(:,) уміє пр(е,и)мусити людину хо(ч,чь) (намить, на мить) зупинитися пер(и,е)д її д(и,е)вами. (Мало-помалу, Мало по малу) (м,М)ихайло проб(и,е)рався крі(зь,сь) (густосплетені, густо сплетені)(;,) нач(е,и)бто кимось з(в',в)язані(;,) густо-з(и,е)лені ч(я,а)гарі(;,) за якими поч(и,е)нався вільний(,;) (де-не-де, де не де) просвіч(и,е)ний (жовтогарячим, жовто- гарячим) сонцем лісок з молоденького дуб(ь ')я(;,) але на самому краю ч(а,я)гарів (неждано-негадано, неждано негадано) натрапив на (непролазний, не пролазний) лісовий завал.

Одного погляду було досить(;,) щоб (с,з)багнути трагедію(;,) яка розігралася тут(;,) мабуть(;,) під час бурі(:.) в(и,е)личезний дуб(;,) що з (діда-прадіда, діда прадіда) (;,) (с,з)поконвіку був господарем пралісу(.,) пі(т,д)точ(е,и)иий часом (;,) продуплявілий біля кор(и,е)невища(;,) (врешті-решт, врешті решт) був (з,с)ламаний і впав. Михайло мимохі(ть,дь) уявив це паді(нн,н')я. Вел(и,е)тень дуб (несхилився, не схилився)(;,) не скр(е,и)пів. Він сміливо зустрів своїми ш(е,и)рокими з(и,е)леними грудьми бож(и,е)вільний шквал(;,) що нал(е,и)тів (с,з)ві(д,дд)аля(;,) зустрів його так само (несхитно, не схитно)(;,) як зав(ж,ш)ди зустріч(а,я)в (упродовж, у продовж) багатьох віків. Але на(т,д)то багато сил поро(с,з)трач(у,ю)вав він на оте брунатно-з(е,и)лене листя(;,) що(;,) в(ь ')юч(и,і)сь(;,) шумувало на його (з,с)чорнілих гілках (;,) а т(и,е)пер л(е,и)жало внизу(;,) пер(е,и)тліваюч(і,и) на (ть,т)мяний порох(;,) на(т,д)то щедро родив він жолуді й ро(с,з)сівав їх навколо(;,) утворююч(і,и) отой ліс. І вже (нелишилося, не лишилося) в дуба- вел(и,е)та сили(;,) щоб борот(е,и)ся проти вітру. Проте падав він (несам, не сам) (;,) а (заодним, за одним) махом (з,с)косив д(и,е)сятки д(и,е)рев (поблизу, по близу)(;,) (як-от, якот) (:.) молодих(;,) ще (незміцнілих, не зміцнілих) дубків(;,) кри(х,г)ких вільх(;.) гну(ч,чь)ких (білокорих, білокорих) б(и,е)різ і колюч(и,і)х гінких сосен.

Варіант № 5

Знайдіть правильну відповідь

Через її (старе-пр(и,е)старе, подві(рр,р')я котилася війна. Га(нн,н)а пер(и,е)лякано (с,з)др(е,и)галася разом із з(и,е)млею.Так тр(е,и)вало (незнати, не знати)(;,) скільки, й коли настала (несподівана, не сподівана) тиша(;,) вона (врешті решт, врешті-врешт) вилізла з півзасипа(нн,н)ого льоху(;,) уся у глині(;,) у пошматова(нн,н)ому одязі(;,) наче з гл(е,и)бини з(и,е)млі з(' ь)явився привид. Її засліпило (жовтогаряче, жовто-гаряче)(:,) ро(с,з)печ(е,и)не(;,) сонце(:,) що високо висіло в голубому небі.

Хата(;,) стара ба(т,ть)ків(с,сь)ка хата(;,) (с,з)будована ще за (діда-прадіда, діда прадіда)(;,) була напівро(з,с)вал(и,е)на. Усе(;,) що могло горіти(,;) (погоріло, по горіло)(:,) а що (негоріло, не горіло)(:-) пі(чь,ч)(;,) глиняні стіни(;,) горшки й кочерги(-;) було побите(;,) покаліч(и,е)не(;,) (с,з)вед(е,и)не (на ніщо, наніщо).Тільки млинове коло(;,) яке (с,з)давна л(и,е)жало перед порогом(;,) зосталося ціле-цілісі(н,нь)ке(;,) нач(и,е)бто (немогли, не могли) (с,з)нищ(і,и)ти його (нівибухи, ні вибухи)(;,) ні пожеж(и,і). Воно було вит(и,е)рте(;,) (вичовгане, ви човгане) поко-лі(нн,н)ями(;,) котрі (з,с)(поконвіку, покон віку) жили в хаті. Від повітки (нелишилося, не лишилося) й сліду(;,) тільки ро(с,з)кидані (повсюди, по всюди) шматки глини та пі(рр,р')я. Кр(е,и)ниця була цілком пошкодж(и,е)на. Її муровані стіни густо посіч(и,е)ні кулями й осколками(;,) зовсім обвалилися. Садок волав до неба (поламаними, по ламаними) руками(;,) бо (поньому, по ньому) пройшли танки(;,) нищ(я,а)ч(і,и) д(е,и)рева(;,) затоптуюч(і,и) в землю любисток(:,) (м,м')яту(:,) ку(шч,щ)і (темно-червоної, темно червоної) калини.

(Підчас, Під час) бою ще йшов до(шч,щ)(;,) а вже після (с,з)ливи (ніжно-блакитне, ніжно блакитне) небо стояло таке ч(і,и)сте(;,) немов умите. Со(н,лн)це било в мокру землю(;,) і там(:,) де поч(и,е)пилися краплі до(щ,шч)у(;,) вони блискали (яскраво-золотистими, яскраво золотистими) іскрами (;,) ненач(и,е)бто пром(е,и)ні сонця пронизували землю.

Ганна (передусім, перед усім) узялася пр(е,и)б(и,е)рати подві(р',рр)я.

Варіант № 6

Знайдіть правильну відповідь

Собор (з,с)діймався (вище-й-вище, вище й вище)(;,) вир(а,о)став із з(и,е)млі велетен(сь,с)кою (півокруглою, пів округлою) рожевою кві(т,д)кою, позбавле(н,нн)ою ст(е,и)бла, (с,з)бунтова(н,нн)ою проти всіх відомих сил і ст(е,и)хій природи(;,) проти людей(:,) проти самого творця. І (С,с)вятослав (ніяк, ні як) (неміг, не міг) по(с,з)бутися враже(н,нн)я(;,-) ніби оті кам(и,е)ні й мури(,-) то частка його власного єства(:,) ніби пер(е,и)втілюється він у цю споруду (;,)сам зникаюч(и,і)(:,) непомітно(;,) поступово(;,) неухильно.

(Колиж, Коли ж) стало будува(н,нн)я готове посеред (К,к)иївських снігів(;,) звідусі(л,ль) заквапився лю(д,т)(,:) хотів поглянути на те диво. І тоді раптом (с,з)нову (мовби, мов би) ожив (С,с)вятослав для нового діла. У ньому (народилися, на родилися) нові сили(;,) нова потуга(;,) так(;,) певно(;,) буває (с,з) тим сміливим птахом(:,) який(:,) ро(з,с)махавши(с,сь)(:,) вг(а,о)няє(т,ть)ся у височ(і,и)нь і в (найкрутішому, най крутішому) зл(йо,ьо)ті лякає(т,ть)ся(;,) що не вистачить йому снаги. Та летить(;,) ч(и,і)м вищ(е,є)(;,) то ва(ш,ж)че й ва(ш,ж)че(;,) (ось ось, ось-ось) упаде каменем (донизу, до низу)(;,) але потім(;,) (досягнувши, до сягнувши) (найвищої, най вищої) то(ч,чь)ки(.,) несподіва(н,нн)о для самого себе ві(д,т)криває в собі бе(с,з)межні запаси ле(г,х)кої лет(у,ю)чості і (нестримно, не стримно) ш(е,и)ряє в блакиті(:,) прониза(н,нн)ій сонцем. І така аж (ніяк, ні як) (нелегка, не легка) дорога стає (нітрохи, ні трохи) не ва(ш,ж)кою.

Т(е,и)пер у ньому (з,с)родилося щось (ніби, ні би) росли(н,нн)е(:;) він жив і промовляв до людей ті(ль,л)ки барвами, мов рослини. Він (с,з)нову поч(а,я)в своє жи(т,тт.)я у творе(нн,н)і(,;) (с,з)пливав крі(с,з)ь кінці па(л,ль)ців на свої мозаїки небаче(н,нн)ими ко(л,ль)орами. Він (хотівби, хотів би) упіймати в барві й показати людям усе (насвіті, на світі).

Варіант № 7

Знайдіть правильну відповідь

Гора біля гори стоять разом у німій велич(и,і)(;,) одягн(и,е)ні в густо-з(и,е)лені смер(е,и)кові ліси. У різний час (з,с)формовані(;,) вони тягну(т,ть)ся під неб(е,и)са(;,) стоять так (нерухомо, не рухомо) тисяч(и,і) літ. Кепкую(т,ть) собі з кожної (с,з)міни(;,) що перед їх оч(и,і)ма ві(т,д)буває(ть,т)ся(;,) ро(с,з)кошують у власній красі(:,) свідомі свого довічного жи(ть,тт)я.

Багато пасем гір (укриті, у криті) пралісами. Вони ми(х,г)тять з далеч(і,и)ни (темносиньою, темно-синьою) зел(и,е)(нн,н')ю і (с,з)даю(ть,т)ся (недоступними, не доступними) в (сивосиніх, сиво-синіх) мряках. Ось два пасма зійшлися майже (докупи, до купи)(;,) утворююч(і,и) долину(;,) де(:,) витікаюч(і,и) (зпід, з-під) кам(е,и)ня(:,) (з,дз)вінко вигравав (сріблястопрозорий, сріблясто-прозорий) потічок. Де та долина ширшала або ставала ще ву(шч,жч)ою(;,) де губилася цілком(:;) (незнав, не знав) (ніхто, ні хто). Тут панувала всюди (загадковотаємнича, загадково-таємнича) тиша(:,) не ч(ю,у)ти було звуків, (небуло, не було) тут видно (ніякої, ні якої) дороги(;,) (ніякої, ні якої) сте(ш,ж)ки(,:) жодного найме(н,нь)шого сліду лю(т,д)ського жи(ть,тт)я. Царювала ро(с,з)кі(ш,шь)(;,) краса, бага(ц,тс)тво зел(и,е)ні(:,) що якось аж пр(е,и)гноблювало людину.

З(и,е)лено-брунатний високий мох буяв лагідними (ф,хв)илями у бл(е,и)скучо-мокрій з(е,и)млі пралісу. З нього (ненадто, не надто) густо вир(е,и)нали сосни(;,) котрих вік можна було (вгадати, в гадати) (;,) але красу й об(ь,’)єм їх годі було (с, з)малювати. Їх пишні крони пестилися з хмаринами й (с,з)носили над собою ли(шь,ш) сяйво со(лн,н)ця. (Де-не-де, Де не де) л(и,е)жали на з(и,е)млі д(и,е)рева-вел(е,и)тні(;,) пі(т,д)биті й побор(е,и)ні віком або ро(с,з)кол(и,е)ні громом. Споч(і,и)ваюч(и,і) в траві(;,) вони були (з,с)верху оброслі мохом(:,) а (всередині, в середині) порожні й порохняві. Біля них буяла молода д(и,е)ревина.

Варіант № 8