Знайдіть правильну відповідь

(Поволі, По волі) плине (замріяно-тихий, замріяно тихий) красень (д,Д)унай. У (прозоро-мілкій, прозоромілкій) воді край нев(е,и)сокого(,;) зарослого оч(е,и)ретом бер(и,е)га (нерухомо, не рухомо) стоять (білосніжні, біло-сніжні) ч(я,а)плі(,;) яких тут безлі(чь,ч). Вони не (с,з)в(и,е)ртають уваги на човни-моторки(,;) що пропливають зовсім бл(е,и)зенько(,;) на вій(ск, ськ)овий корабель(,;) що снує щ(и,і)льні (густо чорні, густо-чорні) клуби диму(,;) на барж(и,і)(,;) які сунуть (у,в)здовж ріки. Кумедні рухливі ч(а,я)плі др(е,і)ботять (поберезі, по березі). Ни(сь,зь)ко(,;) майже над головою(,;) (де-не-де, де не де) шугає болотяне пта(ц,ст)во(,;) бе(с,з)боя(с,з)но кружляють чайки. Усі вони (анітрохи, ані трохи) не лякаю(т,ть)ся людей. Ці сміливі птахи(,;) що не зв(е,и)ртають на вас уваги(,;) (надають, на дають) ріці та її густо-з(и,е)леним бер(е,и)гам вигляду (давніх-прадавніх, давніх прадавніх) хащ(,;) яких ще ніколи не торкалася люд(с,сь)ка рука.

А це ж зовсім (нетак, не так)(,;) бо скрі(сь,зь) видно люд(с,сь)ку працю. Тут кінь крутить в(е,и)ликі колеса(,;) що черпають і (лл,л)ють воду на спраглі поля. Біліють ч(и,і)стенькі хатки(,;) оточ(и,е)ні довкола д(и,е)ревами.

Моторка пр(е,и)чалює до б(е,и)рега (,;) де стеля(ть,т)ся рисові поля. (Нарівних, На рівних) квадратах(,;) що в(е,и)блискують (ясно-блакитною, ясно блакитною) водою(,;) зел(и,е)ніють щ(у,ю)плі(,;) тоненькі ст(и,е)блинки рису. Колосків на них ще (немає, не має)(,;) і посіви схож(и,і) на ріденьку траву(,;) біля якої(,;) як можна помітити (віддалеку, від далеку)(,;) пораю(т,ть)ся люди. Знову н(е,и)се нас ч(і,и)ста (Д,д)унайська вода (,;) і знову гойдає(т,ть)ся (сріблясто-блакитна, сріблясто блакитна) хвиля(,;) і знову стоять на березі поважні ч(я,а)плі й (де-не-де, де не де) плюскотить риба(,;) (час-від-часу, час від часу) несподіва(нн,н)о вискакуюч(и,і) з води. Ліворуч на ледве окресле(нн,н)их пагорбах поблискують (сніжно-білі, сніжнобілі) будинки відомого з (давніх-давен, давніх давен) міста (к,К)илії.

Варіант № 7

Знайдіть правильну відповідь

Нев(и,е)личка стеж(и,е)чка(,;) мов змія(,;) п(е,и)тляє (понад, по-над) укритим сірою імлою напівсо(н,нн)им ставом. Ланцюжок із декількох таких ставків пролягає у затишних долонях ш(е,и)рокої долини і твор(е,и)(т,ть)ся завдяки греблям із річки(,;) що з (діда-прадіда, діда прадіда) зве(т,ть)ся (р,Р)осавкою. Ставки ш(и,е)рокі(,;) ро(с,з)кішні(,;) порослі (де-не-де, де не де) з(и,е)леним оч(и,е)ретом і пр(е,и)бережним верб(ь,')ям. Різноманітна риба(:,) карасі(;,) лини(;,) коропи(;,) окуні – со(н,нн)о нишпорить у прозорій воді. (По тім, Потім) боці річки в(е,и)дніє(т,ть)ся гряда високих кру(чь,ч)(,;) порослих мат(и,е)ринкою(;,) звіробоєм(;,) полином. Праворуч ро(с,з)кинулися поля(,;) а (за ними, заними)(-,) (М,м)ар(ь,')янівка(,;) моє рідне с(и,е)ло.

На самій околиці с(и,е)ла й стояла ба(т,ть)кова ку(з,с)ня(,;) що була пр(и,е)дметом гордості нашого (стародавнього, старо-давнього) кова(л,ль)(с,сь)кого роду. Уже пер(е,и)бі(г,х)ши ц(и,е)рковний сад і ступивши на звив(е,и)сту стежку(,;) прокладену пі(т,д) самісі(нь,н)ким плотом(,;) чує(ш,шь) тяжке гупа(н,нн)я молота(,;) (дзвінкоголосий, дзвінко голосий) спів моло(д,т)ка. Ті звуки видавалися м(е,и)ні з д(е,и)тинства такими ж пр(е,и)родними(,;) як шум вітру(,;) як грім пі(д,т) час грози(,;) як хлюпа(н,нн)я хвилі у ставку. Ступаюч(і,и) пі(т.д) покрівлю кузні(,;) я (відразуж, відразу ж) помічав синій вогник над ро(с.з)печ(е,и)ним горном і (мя,м'я)зисті ба(ть,т)кові руки. На ковадлі(-,) шмат ро(с,з)печ(е,и)ного(,;) ч(и,е)рвоногарячого мета(л,лл)у. Молот(,;) (хв,ф)ацько охаюч(і,и)(,;) лупить по н(',ь)ому. Молоток танцює у ковалевій долоні. Шви(т,д)ко(,;) майже бл(е,и)скавично(,;) те вар(и,е)во набуває досконалої форми (,;) т(е,и)мніє і(,;) пірнувши у відро з водою(,;) в(е,и)пускає хмару сивої пари(,;) а ще (згодом, з годом) (,;) (з,с)купавши(с,сь)(,;) в(и,е)скакує на світ сокирою або рогачем(,;) плугом або коч(и,е)ргою.

Варіант № 8

Знайдіть правильну відповідь

Золоте сонце (мало-помалу, мало по малу) пл(е,и)вло над бе(с,з)країм степом. Темно-з(и,е)лені купи д(е,и)рев (;,) жовтогаряч(і,и) лани виразно в(е,и)ділялися серед рудого простору (-,) на котрому (де-не-де, де не де) росли мале(нь,н)кі кущ(і,и)ки бур(ь,’)яну (:,) сухі (,;) сірі (;,) (густо запорошені, густо-запорошені). Глиняні бер(и,е)ги річки обросли лата(т,тт)ям (,-) густою травою. Кущ(и,і) пох(е,и)лили своє гі(лл,л)я (;,) купаюч(і,и) в прозорч(я,а)стих (ф,хв)илях листя. Бер(е,и)гом (по між, поміж) з(и,е)лених са(д,т)ків (:,) під пр(е,и)нишклим листям д(и,е)рев (:,) (немов, не мов) під з(е,и)леними наметами (,:) виглядали соло(м',м)яні покрівлі мале(н,нь)ких хаток (,:) меж(і,и) хатками (-;) городи (;,) а далі (;-) ш(е,и)рокі лани (,:) то ясно-з(и,е)лені (;,) то темні (;,) то жовто-золотисті (,:) що без (кінця-краю, кінця краю) кол(е,и)халися ле(дь,ть) помітним бризом. (У, В) селі рідко кого побачи(шь,ш) (в,у)день. Там пусто й тихо (;,) зате на рі(цц,чц)і гамірно. Тут цілісі(н,нь)кий день полощ(ю,у)(ть,т)ся діти(,:) стоїть череда (,:) коні (;,)воли (;,) шукаюч(и,і) порятунку від н(и,е)стерпної спеки. У сухому гарячому тихому повітрі гулко ро(с,з)ходи(т,ть)ся реві(нн,н)я худоби (;,) дитяч(і,и)й крик, булька(н,нн)я і гомін (хв,ф)иль та щ(и,е)бета(нн,н)я пташок (;,) яких тут (видимо-невидимо, видимо невидимо).

Спека (непомітно, не помітно) спадає. День хил(е,и)(т,ть)ся до заходу(,;) сонце лагідніша(е,є). (Навколо, На в коло) зовсім (непомітно, не помітно) було веч(е,і)рнього заспокоє(нн,н)я. (Не помітно, Непомітно) зростав жвавий і (неспокійний, не спокійний) рух. Над по-осі(н,нн)ьому золотистими полями журавлі- крас(е,и)ні ще крутили свій тане(ц,ць) (,-) то по одному (,;) то по двоє, зникаюч(і,и) за (небокраєм, небо краєм). У (непроглядно, не проглядно) густих вербах (-,) що над н(е,и)зиною потоку(,;) птаство заводило якісь бе(с,з)надійно гаряч(и,і) суп(и,е)речки (,;) пер(е,и)сипані криком дітвори. (С,3)давалося (;,) пр(е,и)глянувши(с,сь) уважніше(;,) можна було помітити (;,) як ворушилася наві(дь,ть) з(и,е)мля після бе(з,с)пощадної (с,з)пеки.

Варіант № 9

Знайдіть правильну відповідь

Кня(зь,з) Ігор тільки (зз,з)овні (с,з)давався спокійним і впевн(е,и)(нн,н)им у собі. (Насправді, На справді) ж у його сер(дц,ц)і бушувало сум(’,ь)я(тт,т)я, а в голові роїлися тр(е,и)вожні думки й пер(е,и)дчу(т,тт)я. Він розумів (-,) що бе(с,з) бою з половцями (;,) бодай бе(з,с) короткої зустрічі з (якою небудь, якою–небудь) (:,) хай і нев(е,и)ликою ордою, пов(и,е)ртатися з (півдороги, пів-дороги) додому(;-) це ганьба. Уся (р,Р)усь насміхат(е,и)меться з нього.

(Водночас, Водно час) його гл(и,е)боко враз(е,и)ли суворі застереже(н, нн)я долі. (С,З)початку кінь під ним підбився (:,) а потім явилося н(е,и)бесне знаме(нн,н)я (,;) що було (,;) як засвідчив (боярин-віщун, боярин віщун) (С,с)лавута (,:) пророчим і фатальним. Та зовні кня(з,зь) виглядав (незворушним, не зворушним) (;,) іноді наві(т,д)ь усміхавсь і весь час пер(е,и)бував поп(и,е)реду війська (:,) ведуч(и,і) його все далі й далі (насхід, на схід). Подолавши річки (Д,д)онець та (о, О)скіл (,;) вийшли на битий шлях і досягли умовле(нн,н)ого місця.

Брат (в,В)севолод (:,) якого в народі за хоробрість і силу наз(е,и)вали (буй-туром, буй туром) (,:) пр(и,е)був чер(и,е)з два дні, і наступного ранку об(',ь)єднане вій(с,сь)ко сів(е,и)рських князів пов(и,е)рнуло (напівдень, на південь) (,;) у полове(ц,ць)кі степи. Усі розуміли (:,) що швидкість і (несподіваність, не сподіваність) удару (;-) запорука (будь-якого, будь якого) воє(нн,н)ого успіху(:,) тому прагнули (нездіймати, не здіймати) шуму і (раз-у-раз,раз у раз) вис(и,е)лали нап(и,е)ред ро(с,з)відку. (Наспочинку, На спочинку) во(е,є)води зб(и,е)ралися біля (І,і)горевого намету (:,) щоб обміркувати(;,) куди ск(и,е)рувати удар. Ч(и,і) піти узбере(ж,жж)ям  (Д,д)інця (,-)  ч(і,и)  на верхів(ь, ')я  (о,О)сколу (:,) а може (:,) пов(и,е)рнути у ст(е,и)пи і (:,) погромивши там половців(:,) (навпростець, на впростець) в(е,и)ртатися (додому, до дому)

Степ жив своїм зв(е,и)чайним (предко-вічним, предковічним) ж(и,е)ттям.

Варіант № 10