Термінологічний словник курсу

(за темами)_

Білінгвізм, гуманітарні науки, діахронія, етнолінгвістика, загальне мовознавство, індивідуальна двомовність, конкретне (часткове) мовознавство, мовознавство, національна двомовність, об’єкт науки, полілінгвізм (мультилінгвізм), предмет науки, природничі науки, психолінгвістика, синхронія, соціолінгвістика.

Діалектика, дослідні методи, зіставний метод, історичний метод, квалітативний метод, квантитативний метод, науковий світогляд, метафізика, метод, метод обчислень, методологія (часткова і загальна/філософська), описовий метод, порівняльно-історичний метод, філософські методи.

Дві форми існування конкретних мов, дихотомія мови, експліцитна мета (висловлювання), імпліцитна мета (висловлювання), індивідуальне мовлення, комунікативна функція, мислеофорлююча функція, мова, мовлення, прагматика.

Вищі рівні мови, граматичний рівень мови, звук, ієрархія мовних рівнів, лексема, морфема, морфологія, нижчий рівень мови, означення, означуване, парадигма, парадигматичні відношення, план вираження, план змісту, речення, синтагматичні відношення, синтаксис, система мови, структура мови, фонема.

Акомодація, асиміляція, алофон, артикуляція, атонація (дезакцентація), африката, варіант фонеми, гаплологія, дивергенція, динамічний наголос, дисиміляція, дистанційна асиміляція, діереза, епентеза, звук, інваріант фонеми, квантитативний наголос, комбінаторні звукові зміни, конвергенція, контактна асиміляція, лабіалізація, метатеза, музичний наголос, назалізація, не релевантна опозиція, палаталізація, позиційні звукові зміни, протеза, редукція, релевантна опозиція, сингармонізм, субституція, тембр, тон, фонема, фонетика, фонологія, фрикативний звук, шум.

Активні й пасивні афікси, аломорф, афіксація, внутрішня флексія, дериваційна морфема, значеннєва одиниця, корінь, інтерфікс, інтонація, морфема, морфонема, наголос, порядок слів, префікс, продуктивні й непродуктивні афікси, редуплікація, реляційна морфема, речова морфема, службові слова, суплетивізм, суфікс, циркумфікс, формант.

Денотативне значення, контекстуальне значення, конототивне значення, лексема як слово-тип, лексема як слово-член, лексикологія, лексичне значення слова, номінація, неповнозначні слова, номінативна функція слова, повнозначні слова, семасіологія, сигніфікативне значення

Внутрішня форма слова, дефініція, метафора, метонімія, мотивоване значення, немотивоване значення, моносемія, полісемія, синекдоха, термін.

Антоніми, архаїзми, дисфемізми, евфемізми, загальнонародна лексика, запозичення, кальки, інтернаціоналізми, неологізми, оказіоналізми, омоніми, синоніми, стилістично забарвлена лексика, стилістично нейтральна лексика, споконвічні слова, табу.

Іспитові питання

1. Предмет, завдання, місце і значення науки про мову. Галузі мовознавства.              Наукове і практичне значення мовознавства.

2. Філософський метод у мовознавстві.

3. Дослідні методи в мовознавстві (розрізнення синхронії й діахронії у вивченні мов; поняття архетипу).

4. Робочі прийоми (процедури, методики) дослідження мовних одиниць.

5. Одиниці мови, їх функції.

6. Мовні рівні.

7. Поняття системи і структури мови.

8. Парадигматичні і синтагматичні відношення.

9. Розділи мовознавства, що вивчають структуру й систему мови.

10. Три аспекти в характеристиці звуків мови.

11. Поняття фонеми. Фонологія.

12. Система вокалізму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.

13. Система консонантизму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.

14. Фонетичне членування мови: поняття про склад; складові й нескладові звуки; наголос.

15. Фонетичне членування мови: проклітики й енклітики; такт (фонетичне слово).

16. Позиційні і комбінаторні звукові зміни.

17. Поняття морфеми. Виділення морфем і встановлення їх значення.

18. Види і варіанти морфем.

19. Поняття інтерфікса, циркумфікса, нульової флексії й нульового суфікса.

20. Омонімія морфем.

21. Фонологічна структура морфем.

22. Словозмінна і словотвірна функції афіксів.

23. Способи вираження граматичних значень.

24. Слово як вираження поняття. Сигніфікативне значення слова.

25. Мотивовані й немотивовані значення слів. Внутрішня форма слова. Номінативне значення.

26. Полісемія. Найважливіші ознаки багатозначних слів. Співвідношення значень у багатозначних словах.

27. Типи перенесень (семантичних зміщень) значень слів.

Послідовність фонетико-фонологічного аналізу

1. Підкреслене фонетичне слово представити трьома видами письма: графічним, фонетичним, фонологічним.

2. Подати кількісну і якісну характеристику фонем та визначити їх реалізацію в конкретному фонетичному слові.

Додаток № 2

Послідовність морфемного аналізу

 Визначте морфемний склад слова й охарактеризуйте тип значення кожної морфеми (речове, дериваційне, формотворче).

 Охарактеризуйте форманти (флексія, суфікс, постфікс, префікс, інтерфікс, трансфікс, конфікс), що є носіями граматичного значення слова: встановіть, яким є це граматичне значення – словозмінним чи класифікаційним. Конкретизуйте ці значення.

Додаток № 3

Послідовність лексико-семантичного аналізу

1. Визначити лексичне значення слова за допомогою одного із способів тлумачення (логічного: встановленням родо-видових співвідношень, описового, перелічувального, запереченням; лінгвістичного: через підбір синонімів, посиланням на значення твірного слова (словотвірний), етимологізуванням; контекстуального; тлумачення перекладом).

2. Спираючись на контекст, вказати тип лексичного значення: а) за співвіднесеністю з дійсністю (пряме чи переносне (метафора, метонімія, синекдоха), б) за походженням (первинне/непохідне чи вторинне/похідне), в) за лексичною сполучуваністю з іншими лексемами (вільне чи зв’язане (синтаксично, фразеологічно, конструктивно), г) за функцією в контексті (номінативна чи експресивна).

3. Зробити підсумок аналізу: план вираження (лексема) та план змісту (семантема). Вкажіть сему (мінімальну одиницю плану змісту) (лексична і граматична основа).