Система раннього попередження та реагування ТОВ «Укрлан»

Типовою для багатьох підприємств є проблема зниження фінансової стійкості та швидкого виявлення і використання додаткових шансів покращення діяльності. Наслідком чого може бути зменшення потенціалу розвитку та фінансова криза. З метою своєчасної ідентифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрямок розвитку окремих показників, внутрішніх та зовнішніх параметрів діяльності підприємства, вжиття превентивних заходів в рамках антикризового фінансового управління підприємством доцільно на ТОВ «Укрлан» впровадити систему раннього попередження та реагування (СРПР).

Система раннього попередження та реагування − це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища. Згідно із найновішими підходами до побудови системи контролінгу на підприємстві, в СРПР інтегруються елементи як стратегічного так і оперативного контролінгу. Сама ж СРПР повинна логічно вписуватися в систему планування та контролю.

Система виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для підприємства чи до втрати потенційних шансів. Першочерговим завданням системи раннього попередження є своєчасне виявлення ознак кризи на підприємстві, тобто прогнозування можливого банкрутства. З іншого боку, за допомогою вказаної системи виявляються додаткові шанси для суб’єкта господарювання. На базі системи раннього попередження та реагування будується система управління ризиками, яка включає в себе ідентифікацію ризиків; їх оцінку та нейтралізацію.

Процес створення системи раннього попередження на ТОВ «Укрлан» може складатися з таких етапів:

а) визначення сфер спостереження – визначення об’єктів внутрішньої та зовнішньої діагностики. До основних сфер спостереження в рамках внутрішньої діагностики належать: фінансова, виробнича, збутова, організаційна. Зовнішня діагностика побудована на аналізі ситуації на ринку (клієнти, конкуренти, кон’юнктура), макроекономічної ситуації в країні та економіко-правових умов діяльності підприємства;

б) вибір індикаторів раннього попередження, які можуть вказувати на розвиток того чи іншого негативного процессу;

в) розрахунок граничних значень індикаторів та безпечних інтервалів їх зміни. В ході даного етапу розраховується, наприклад, зона безпеки, тобто позитивна різниця між фактичною виручкою від реалізації та виручкою від реалізації, що відповідає точці беззбитковості; величина продуктивності праці, яка забезпечує конкурентоспроможність підприємства; рівень фінансових показників, достатній для підтримки стабільної ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання; розрахунок частки ринку, необхідної для забезпечення планового рівня рентабельності тощо;

г) формування конкретних аналітичних завдань для аналітичних центрів. До таких завдань можуть належати прогнозування банкрутства підприємства, СВОТ-аналіз, бенчмаркінг тощо;

д) формування інформаційних каналів: забезпечення інформаційного зв’язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами - керівниками всіх рівнів;

є) узагальнення одержаних аналітичних висновків та підготовка пропозиції і рекомендації щодо розвитку сильних сторін та нейтралізації слабких, що є основою розробки проектів управлінських рішень.
Розрізняють дві підсистеми СРПР: система, орієнтована на внутрішні параметри діяльності підприємства та система, орієнтована на зовнішнє середовище. Предметом дослідження останньої є завчасне прогнозування загроз, перш за все зі сторони контрагентів, держави, конкурентів тощо. Яскравим прикладом застосування даної підсистеми СРПР є проведення банківськими працівниками аналізу підприємств-позичальників в рамках оцінки їх кредитоспроможності. Внутрішньоорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків та шансів, які криються всередині підприємства. В своєму розвитку дана підсистема пройшла три покоління.

Системи першого покоління були зорієнтовані в основному на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого – на визначення симптомів; третього – на виявлення першопричин.

Найскладнішим завданням, яке слід вирішити в процесі організації системи раннього попередження та реагування є підбір індикаторів раннього попередження та визначення критеріїв їх інтерпретації.

ТОВ «Укрлан» можна використовувати наступні блоки індикаторів:

1)  загальноекономічні − індикатори, які дозволяють своєчасно виявити зміни в тенденціях розвитку кон’юнктури економіки в цілому (використовуються результати досліджень відповідних науково-дослідних економічних та соціологічних інститутів);

2) ринкові індикатори − дозволяють виявити тенденції на ринках, на яких здійснює свою діяльність підприємство;

3) технологічні індикатори − дають інформацію щодо появи на ринку нових продуктів, методів, процесів тощо;

4) соціальні − демографічна ситуація в країні, вартість робочої сили, рівень мінімальної заробітної плати тощо;

5) політичні − індикатори впливу на діяльність підприємств, які мають політичну природу, зокрема, тенденції в економічному законодавстві, політика протекціонізму тощо;

6) внутрішні індикатори − система показників, які розраховуються на базі внутрішнього (управлінського) обліку та звітності.

Комбінація показників, які слугують внутрішніми індикаторами раннього попередження підбирається з урахуванням можливостей прогнозування на їх основі фінансового стану підприємства та загрози банкрутства. Згідно з найновішими розробками у сфері фінансового контролінгу, в якості ключового внутрішнього індикатора раннього попередження рекомендується використовувати показник Free Cash-flow. Цей показник є результатом руху грошових коштів у рамках операційної та інвестиційної діяльності і оперативно сигналізує про проблеми в сфері збуту, виробництва, управління оборотними активами тощо.

Отже, необхідно запропонувати такі основні заходи щодо покращення фінансової рівноваги ТОВ «Укрлан»:

− необхідність постійного технічного та технологічного оновлення підприємства;

− розвиток політики диверсифікації виробництва;

– завантаження діючих потужностей;

– недопущення зупинок, а також порушення ритмічності виробничо – технологічного процесу – за технічними причинами та за причинами органічного збуту;

– оптимальна реінвестиційна політика;

– недопущення неефективних довгострокових згод;

– використання законодавчих можливостей по оптимізації оподаткування;

– контроль за використанням усіх видів ресурсів;

– пристосування гнучкої і ефективної цінової політики;

– недопущення непогашеної кредиторської заборгованості для запобігання пристосування штрафних санкцій;

– зниження запасів сировини, матеріалів і залишків готової продукції на складах;

– недопущення погіршення відносин з установами банківської системи;

– використання оптимальних фінансових інструментів при придбанні основних виробничих фондів (оренда, фінансовий лізинг);

– забезпечення максимального обсягу продаж при мінімальному обсязі оборотних засобів;

– напрямок приросту оборотних засобів на модернізацію та оновлення основних виробничих фондів;

– використання стратегії пасивного сальдо;

– недопущення втрат цінних співробітників;

– максимальна реалізація інтелектуального потенціалу трудового колективу.

ВИСНОВКИ

В дипломної роботі були вирішені наступні завдання:

1. Охарактеризовано економічну сутність фінансової стійкості, викладено поняття економічного аналізу, його предмет та об’єкти дослідження. Дано визначення видів економічного аналізу, фінансового стану, аналізу фінансових результатів.

Фінансова стійкість є багатогранною та унікальною категорією, так як дає змогу зробити оцінку діяльності підприємства з точки зору стабільного і конкурентоздатного положення на ринку.

2. Розглянуто управління фінансовою стійкістю підприємства. Таким чином, можна зробити висновок, що сьогодні суб’єкти господарювання для забезпечення свого ефективного функціонування повинні обов’язково розробляти стратегію управління фінансовою стійкістю підприємства, яка в свою чергу не повинна суперечити загальній стратегії підприємства. При цьому обов’язково повинен враховуватись вплив різних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які можуть одночасно створювати для підприємства як можливості так і загрози для подальшого функціонування на ринку.

Даючи всебічну оцінку ключових показників фінансової стійкості ТОВ «Укрлан» треба відмітити, що структура балансу підприємства протягом 2010-2012рр. була не стабільною. Динаміка мала стрибкообразний характер, тобто зростала в одному періоді ті стрімко падала у наступному. Це є характерною рисою обох частин балансу. Фінансовий стан можно охарактеризувати як складний, відчувається не стача оборотних коштів на підприємстві.

3. Обґрунтувано методологію визначення основних показників фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства визначається за таких умов, коли власні й залучені ним кошти використовуються так, що грошові надходження від його діяльності, насамперед прибуток, є достатніми для погашення кредиторської заборгованості та здійснення податкових та інших обов'язкових платежів.

Отже, оцінка фінансової стійкості підприємства є однією з найважливіших складових оцінки фінансового стану підприємства.

4. Розглянуто організаційно – економічну характеристику ТОВ «Укрлан».

ТОВ «Укрлан» займається торговою та збутовою діяльністю, воно не має спеціально створеного відділу маркетингу, немає й , відповідно, посади директора з маркетингу, що не відповідає вимогам ринку та специфіці діяльності підприємства.

Головна мета, з якою було створено товариство, – отримання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб громадян, підприємств у товарах та послугах, які надає Товариство.

5. Проведено аналіз фінансової стійкості ТОВ «Укрлан». Отже, на основі проведеного нами аналізу фінансової стійкості і ліквідності ТОВ «Укрлан» слідує висновок, що воно є фінансово не стійким. Платоспроможність і ліквідність підприємства за аналізуємий період є низькими, воно має незначну гарантію погашення боргів наявною готівкою. Необхідно провести в рамках фінансового оздоровлення підприємства оптимізацію дебеторської заборгованості, яка зрісла за 2012 р. у 1,5 рази. Підприємству потрібно у майбутньому збільшити доход від реалізації мінімум на 15% при цьому адміністративні витрати та витрати на збут та інші операційні витрати зберегти на рівні 2012 р.

6. Здійснено аналіз та оцінку відновлення платоспроможності ТОВ «Укрлан».

У 2012 році ТОВ «Укрлан» отримало збитки у розмірі 1242 тис.грн., що на 159,9 тис.грн. більше аніж у 2011 році, це негативна тенденція, що свідчить про збільшення збутків та неефективність господарської діяльності ТОВ «Укрлан».

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті підприємства, які ефективно використовують свої ресурси. Аналіз ефективності їх використання на ТОВ «Укрлан» свідчить про те, що підприємство неефективно використовує свої ресурси, є збитковим та потенційним банкрутом.

Для вирішення цього питання запропонованого знизити собіртість продукції та послуг за рахунок зменшення матеріальних затрат, витрат на оплату праці та відповідних соціальних відрахувань та амортизації. Крім необхідно зменшити адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

7. Винадено шляхи підвищення фінансової стійкості ТОВ «Укрлан».

ТОВ «Укрлан» має почати планувати свою діяльність, приймати найбільш раціональні рішення, шукати нових постачальників та знаходити нові ринку збуту своєї продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артус М.М. Фінансовий механізм в умовах ринкової економіки / М.М. Артус // Фінанси України. – 2005. – № 5. – С. 54–59.

2. Бугай В.З. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства / В.З. Бугай // Держава та регіони. – 2008. – № 1.– С. 34–39.

3. Гізатулліна О.М. Фінансова стійкість підприємства: економічна сутність та методика оцінки / О.М. Гізатулліна // Прометей. – 2010. – № 2. – С. 239-244.

4. Гончаров С.М. Тлумачний словник економіста / С.М. Гончаров, Н.Б. Кушнір. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

5. Гринкевич С.С. Економічні основи стратегічного управління фінансовою стійкістю підприємства в умовах ринкових перетворень / С.С. Гринкевич, М.А. Михалевич // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Випуск 18.5. – С. 112–115.

6. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ. 2007. - 191 с.

7. Донченко Т.В. Теоретичні основи формування механізму управління фінансовою стійкістю підприємства / Т.В. Донченко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 1. – С. 23-27.

8. Кизим М.О. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: монографія/ М.О. Кизим, В.А. Забродський, В.А. Зінченко, Ю.С. Копчак. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2009. – 144 с.

9. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.Я. Коробов. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2002. – 294 с.

10. Кравченко М.С. Концептуальні основи управління фінансовою стійкістю підприємства / М.С. Кравченко // Схід. – 2011. – № 4. – С. 39-42.

11. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання : монографія / Л.А. Лахтіонова. – К. : КНЕУ, 2001. – 387 с.

12. Лиференко Г.Н. Финансовый анализ предприятия : учеб. пособие / Г. Н. Лиференко. – М. : Изд-во «Экзамен», 2005. – 160 с.

13. Мазуркевич І.О. Особливості оцінювання фінансової стійкості на підприємствах вантажного автомобільного транспорту / І.О. Мазуркевич // Держава та регіони. – 2008. – № 2. – С. 134–139.

14. Мельник О.М. Фінансова стійкість підприємства в сучасній економіці / О.М. Мельник // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2010. – № 691. – С. 188-192.

15. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навч.посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів / В.О. Мец. – К.: Вища шк., 2003. – 278 с. 

16. Мних Є.В. Економічний аналіз. Підручник. 2011. – 445с.

17. Орєхова К.В. Оцінювання фінансової стійкості підприємства з урахуванням руху капіталу. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук / К.В. Орєхова. – Харків. – 2008. – 22 с.

18. Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник / В.О. Подольська, О.В. Яріш. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488с. 

19. Постаногова О.В. Факторы повышения финансовой устойчивости организаций потребительской кооперации / О.В. Постаногова, Н.В. Борисова // Вестник Белгородского университета потребительской кооперации. – 2008. – № 2.– С. 115–120.

20. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навчальний посібник / Г.В. Савицька. – 3-є вид., перероб. та доп. – К. : Знання, 2007. – 668 с.

21. Скляр Г.П. Економічні умови і протиріччя розвитку споживчої кооперації в перехідній економіці : монографія / Г.П. Скляр. – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2008. – 279 с.

22. Смачило В.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств / В.В. Смачило, Ю.В. Будникова // Економічний простір. – 2008. – № 20/2. – С. 266–275.

23. Сокол О.Г. Управління стійкістю сільськогосподарських підприємств як економічний процес / О.Г. Сокол // Економічний простір. – 2009. – № 21. – С. 227–237.

24. Cоколов Ю.А. Финансовая устойчивость с позиции оценки финансовых рисков / Ю.А. Соколов, Н.В. Балабанова. – Иван.гос.хим.-технолог.ун-т. Иваново, 2008. –94 с.

25. Старостенко Г.Г. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Г.Г. Старостенко, Н. В. Мірко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.

26. Шенаев А.О. Понятие финансовой устойчивости: ее показатели и условия обеспечения / А.О. Шенаєв // Банковские услуги. – 2008. – № 4. – С. 2–7.

27. Фінансовий аналіз: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / С.Я. Салига, Н.В. Дацій, С.О. Корецька та ін.; – К.: Центр навчальної літератури, 2006 . – 209 с.

28. Ареф'єва О. В. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. /             Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2006.

29. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 2005.

30. Дєєва Н. М., Дедіков О. І. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.

31. Зятковський І. В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — К. : Кондор, 2003. — 364с.

32. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: „Магнолія плюс”, 2006.

33. Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002.

34. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. Фінанси підприємств: Підручник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Анатолій Микитович Поддєрьогін (наук. ред.). — 6.вид., перероб. та доп. — К. : КНЕУ, 2006. – 552 с.

35. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. – Минск: Новое знание, 2002.

36. Слав`юк Р. А. Фінанси підприємств: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Університет банківської справи. — К. : УБС НБУ, 2007. — 550c.

37. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / за ред. д. е. н., проф. Г. Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002.

38. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. Г., Петрова К. Я. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2003

39. Фурик В. Г. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006.

40. Швиданенко Г. О., Олексюк О. І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002

41. Шеремет А. Д, Сайфулин Р. С. Финансы предприятий: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1999.

42. Шиян Д. В., Строченко Н. І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. К.: Видавництво А. С. К., 2003.

43. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.:Академвидав, 2003. – 608с. (Альма-матер).

44. Кнышова Е.Н. Менеджмент: Учебное пособие. – М.: ФОРУМ:ИНФРА-М, 2003. – 304 с. – (Серия «Профессиональное образование»).

45. Шегеда А.В. Менеджмент: Навч. Посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 583 с. – (Вища освіта ХХІ століття);

46. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.:Академвидав, 2003. – 464 с. (Альма-матер).

47. Менеджмент: теория и практика: Учебник/Под ред. А.Г.

48. Поршнева, М.Л. Разу, А.В. Тихомировой. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2003. – 528 с.

49. Макмиллан Ч. Японская промышленная система: Пер. с англ./Общ. ред. и вступ. ст. О.С. Виханьского. – М.: Прогресс, 1988. – С.193.

50. Анософф И. Новая корпоративная стратегия/Пер. с англ. Под

ред. Ю.Н. Каптуровского. – СПб: Питер, 1999. – С. 411 – 414.

ДОДАТОК А

Баланс ТОВ «Укрлан» за 2010 рік