Принципи розробки з'єднань.

Для обмеження кожного з ступеня свободи необхідно і достатньо накласти один точковий зв'язок класу Р_1.

Для обмеження повороту у будь-якому напрямку необхідно і достатньо на базову деталь, накласти два зв'язки класу Р₁, що представляють точковий контакт, або один зв’язок другого класу у вигляді лінії - Р₂.

Технологічні основи конструювання з'єднання.

Складання з'єднань - найбільш масова операція, тому при складанні вона повинна бути технологічною. Найважливішим показником технологічності складання є: витрата часу, рівень кваліфікації складальника, потреба застосування спеціалізованого устаткування і спеціального інструменту та простота контролю.

Показниками технологічності складання з’єднань є: мінімум регулювань; мінімум зв’язків; мінімум з'єднань; застосування найкоротших конструктивних ланцюгів.

Показниками точності як і для деталей є: точність розмірів, просте і не вибагливе до точності обладнання, типовий інструмент, типовий вимірювальний інструмент, які визначають економічний, виробничий і технічний рівні.

Рівні точності характеризуються різноманітним дотриманням операцій у досягненні точності типових процесів виготовлення і з'єднання деталей.

Ці процеси різняться за:

- видом (класом) контактних пар з'єднань. При цьому складання вищих пар першого і другого класу (Р₁ і Р₂) потребує більшої старанності і точності взаємного розташування елементів пари, чим для пар нижчих класів Р₃ -Р₅;

- обсягом і видом підгонки деталей до складання, коли рівень необхідної точності з'єднання вище виробничого рівня точності виготовлення деталей;

- обсягом і видом регулювань (юстіровок), які виконуються при складанні.

За призначенням розрізняють такі види регулювань:

а) прості (грубі) з'єднання деталей перед фіксуванням їх взаємного положення;

б) точні узгодження декількох деталей, що потребує контролю (юстіровка оптичної схеми);

в) узгодження параметрів із метою компенсації похибок та інших відхилень показників якості.

Рівні точності (економічний, виробничий і технічний) відповідно характеризуються:

Економічний рівень точності характеризується процесами при складанні нижчих контактних пар (Р₃ - Р₅)  класи, що не потребують підгонок.

Виробничий рівень точності характеризується процесами складання як нижчих, так і вищих контактних пар із регулюванням для точного узгодження становища деталей і компенсації похибок, контроль яких виконується виробничими методами.

Технічний рівень точності складання характерний для усіх видів контактних пар із застосуванням усіх видів і спеціальних регулювань лабораторними методами.

Розробка несучих систем та виробу в цілому.

Конструктивні системи, що складаються з великого числа деталей і їх з'єднань, згруповані певним чином у конструктивні ланцюги (КЛ) і вузли, представляють складальні одиниці різної складності. При цьому конструктивні ланцюги (КЛ) є головним об'єктом конструювання, вони матеріалізують принципову схему в конструктивну структуру вузлів, пристроїв і виробів. При розробці КЛ одночасно забезпечується їх компактність, технологічність складання та інші показники якості.

Конструктивні ланцюги (КЛ), згруповані на загальній базовій деталі, із незалежним автономним складанням, утворюють конструктивні вузли. У найпростішому випадку вузол може складатися з одного конструктивного ланцюга. Якщо конструктивні вузли мають монтажну деталь, то їх називають блоками. У якості монтажної основи використовується комплекс конструктивних елементів, або загальний корпус виробу (станини, кронштейни, плати і т.п.), ті деталі, які несуть всі структурні конструктивні елементи виробу у всіх площинах.

Несуча система є замкнутим конструктивним ланцюгом (ЗКЛ) і загальною або кінцевою базовою деталлю (АБД або КБД), тобто НС = ЗКЛ+АБД (КБД).

Перелік тем рефератів.

1. Товар, види товару, класифікація. Товари широкого вжитку. Товари промислового призначення. Марка товару. Упаковка. Маркіровка.

2. Розробка товару. Життєвий цикл товару. Етапи розробки товару: науково - дослідна робота, дослідно конструкторська робота (ДКР), підготовка комерційного виробництва, комерційне виробництво. Задачі перед конструктором на кожному з названих етапів.

3. Формування ідеї товару. Вибір ідей, розробка задуму товару. Фундаментальні дослідження ідеї, пошукові дослідження. Методи пошуку ідеї.

4. Формування вимог до майбутнього товару, розробка технічного завдання. Визначення основних властивостей товару. Прикладні дослідження товару, дослідно - конструкторські роботи.

5. Системний підхід при розробці товару. Розробка товару як частини великої системи, поняття та визначення системного підходу. Методи оптимізації варіантів виробу. Визначення і основні види документації на етапах дослідження. Проектування і конструювання товару.

6. Види товару: деталь, складальна одиниця, комплекс, комплект, послуга. Етапи розробки товару згідно ЄСКД. Призначення та особливості побудови документів обов’язкових для розробки на етапах дослідно-конструкторських проектів.

7. Види конструкторських документів. Повний комплект, основний комплект робочих конструкторських документів (РКД). Графічні документи, табличні документи, креслення, специфікації.

8. Cхемы. Види і типи (загальні, електричні, гідравлічні, кінематичні, оптичні, енергетичні, схеми розподілу, принципові, з'єднань, підключення). Правила читання схем. Приклади схем.

9. Текстові документи, назви та види текстових документів на етапі ДКР.

10. Проектування і конструювання деталей. Деталь як елемент системи. Ряди і елементи деталі. Класифікація деталей за призначенням, рівнем типізації. Вибір матеріалу, форми, розміру. Технологічні основи розробки деталей. Рівні технологічності. Нанесення розмірів деталі на кресленнях. Основний конструкторський документ на деталь.

11. Бази: конструкторські, технологічні, вимірювальні. Вибір баз при різних методах обробки деталі. Показники заміру відхилень поверхні деталей.

12. Шорсткість, класи чистоти шорсткості. Позначення шорсткості на кресленнях. Рекомендації для призначення та забезпечення вимог до шорсткості.

13. Розробка несучих систем, монтажних основ, автономних базових деталей, корпусів. Особливості розробки та вимоги для їх виготовлення. Забезпечення жорсткості, тривкості, точності несучих систем. Технологічні основи конструювання складних систем.

14. Розробка складальних одиниць. Складальна одиниця як система. Нерухомі з’єднання. Типи і види нерухомих з’єднань.

15. Рухомі з’єднання, види з’єднань. Класи точності, квалітети точності. Визначення їх на кресленнях.

16. Рухомі з’єднання, типи. Види контактних пар. Класифікація контактних пар. Способи замикання пар.

17. Поняття розмірних ланцюгів. Визначення найбільших і найменших допусків замикаючого розміру. Конструктивний ланцюг. Замкнуті конструктивні ланцюги. Показники якості з’єднань.

18. Принципи розробки з’єднань. Базування замкнутих конструктивних ланцюгів. Типові базуючі елементи. Вибір схем базування. Методи визначення залишкових зв’язків.

19.Технологічні основи конструювання складальних одиниць. Рівні технологічності.

20. Уніфікація і сертифікація при розробці деталей, складальних одиниць. типи уніфікацій, нормалізація, системи вибіркових чисел. Параметрична стандартизація, секціонування, конвертація, компаундування, модифікація, агрегатування, комплексна нормалізація. Використання цих методів при розробці товару.

21. Експлуатаційна і ремонтна документація. Види документів. Призначення, склад документів. Основні документи для простих товарів, комплексів, комплектів. Збереження документів.

22. Жорсткість конструкції деталей. Основні закони для визначення жорсткості. Чинники, які визначють жорсткість конструкції. Розмірності. Визначення максимальних переміщень. Конструктивні способи підвищення жорсткості.

23. Визначення жорсткості параметрів деталі при розтягуванні і стисканні, крутінні, прогині. Основні Формули для визначення піддатливості. Основні конструкторські вимоги до раціонального вибору маси, діаметру деталі при обмеженому переміщенні елементів деталі. Конструктивні рекомендації для підвищення жорсткості деталі.

24. Вибір раціональної форми розрізу деталі при умові мінімуму тривкості і жорсткості. Вимоги до раціональної форми деталі з умов забезпечення тривкості при дії зовнішнього навантаження: статичного, циклічного, випадкового та блочного.

25. Види кінематичних пар: сфера – сфера, сфера-циліндр, сфера-площина, циліндр-циліндр, циліндр- площина, площина - площина. Пари вищого та пари нижчого класу. Конструктивні приклади пар Р₁ - Р₅. Правила заміни пар.

26. Види базуючих з’єднань. Методика конструювання базових з’єднань. Геометрична невизначеність конструктивних пар з’єднань по точці, лінії, поверхні. Геометрична невизначеність базування. Надлишковість базування в з’єднання деталей. Методи виявлення надлишкових зв’язків. Способи усунення надлишкових зв’язків. Приклади усунення надлишкових зв’язків.

4. ПРИДБАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК