Порядок визначення ступеня втрати працездатності потерпілого в ЗОДСС від нещасного випадку на в-ві або проф. захворювання.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на в-ві працівнику необхідно пройти обстеження в Медико-соціальній епертній комісії (МСЕК), котра має прво встановити ступінь втрати працездатності. Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консультаційні комісії відповідної лікувально-профілактичної установи за формою, затвердженою Мін охорони здоров*я, після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротній хар-р захворювання, а також у тому випадку, коли хворий був звільнений від роботи протягом 4-х місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протягом 5-х місяців у зв*язку з 1-мі тим самим захворюванням за останні 12 місяців, а хворий на туберкульоз – протягом 10-ти місяців з дня втрати працездатності.

При цьому огляд потерпілого від нещасного випадку проводиться МСЕК за наявності:

- акта про нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);

- висновку спеціалізованого медичного закладу про профе­сійний характер захворювання;

- направлення власника (керівника) або профспілкового орга­ну підприємства, установи, організації, на якому потерпі­лий одержав травму;

- вироку, рішення суду, постанови або направлення проку­рора, слідчого органу дізнання.

МСЕК оглядає хворого і робить висновок:

- про ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан пра­цездатності, групу інвалідності, причину і час настання інва­лідності внаслідок загального захворювання, трудового ка­ліцтва або професійного захворювання;

- про ступінь втрати працездатності (у відсотках);

- про необхідність додаткових видів відшкодування потерпі­лому (догляд, харчування, протезування, санаторно-курор­тне лікування);

- про медичні показання на право одержання інвалідами ав­томобілів з ручним керуванням і протипоказання до керу­вання ними;

- про причинний зв'язок смерті інвалідів з наслідками рані­ше одержаного каліцтва або професійним захворюванням.

МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченні обстеження МСЕК робить вис­новок, який направляється до ФСС НВВ, а також потерпілий повинен надати такі документи:

- акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);

- заяву потерпілого встановленої форми;
- довідку про заробітну плату;

- копію трудової книжки, завірену роботодавцем або нотаріусом.

Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим

Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури.

МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченню обстеження МСЕК робить висновок, який направляється до ФСС НВВ, а також потерпілий повен надати такі документи: акт з рослідування нещасного випадку; заяву потерпілого встановленої форми; довідку про з/п; копію трудової книжки, завірену роботодавцем або нотаріусом.

ФСС НВВ зобов*язаний прийняти рішення про призначення страхових виплат у 10-ти денний строк з дня подання документів, не враховуючи дня, коли ці документи надійшли.

Відмова у страхових виплатах та наданні соц послуг за ЗОДСС від нещасних випадків та проф. захворювань.

ФСС НВВ може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

- подання роботодавцем або потерпілим свідомо неправди­вих відомостей про страховий випадок;

- вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Відділення може відмовити у виплаті застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'я­заним з виробництвом, і це встановлено комісією з розслідуван­ня страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

- на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, в разі не­подання ним щороку в грудні документів, якими засвід­чується факт перебування в живих:

- на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на дер­жавному утриманні, за умови, що частка виплати, яка пере­вищує вартість такого утримання, надається особам, які пе­ребувають на утриманні потерпілого;

- якщо з'ясувалося, що виплати призначено на основі неправ­дивих відомостей;

- якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного на­міру заподіяння собі травми;

- якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установлен­ням чи переглядом обставин страхового випадку тощо.

Принципи страхових виплат і надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Основними принципами страхування від нещасного випад­ку є:

— паритетність держави, представників застрахованих осіб та ро­ботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

— своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які за­безпечують себе роботою самостійно та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими гро­мадянами своїх прав;

— обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

— формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та профе­сійної захворюваності на кожному підприємстві;

— економічна зацікавленість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Сума страхових внесків до ФСС НВВ повин­на забезпечувати:

— фінансування заходів, спрямованих на вирішення планових завдань;

—створення резерву коштів для забезпечення його стабільно­го функціонування;

— покриття витрат, пов'язаних із здійсненням соц. страх-ня.

Розміри страхових внесків обчислюються:

— для роботодавців — у % до сум факт. витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витра­ти на виплату основної та додаткової з/п, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в на­туральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

- для добровільно застрахованих осіб — у % від min з/п.

Можливі знижки до розміру страхового внеску за низькі рівні травматиз­му та інше, але її розмір не може перевищува­ти 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки.

Згідно з Постановою КМУ «Про вне­сення змін до порядку визначення страх тарифів для підп-в, установ та організацій на ЗССНВВ» № 985 від 27 червня 2003 р. страх тарифи диференційовані за галузями економіки та ви­дами робіт за професійним ризиком виробництва.

Для окремих галузей економіки без зміни класів професій­ного ризику їх виробництва встановлені такі страх тарифи:

1) обслуговування сільського госп-ва, господарське управління сільським госп-вом - 0,5

2) сільське госп-во - 0,2

3) відкритий видобуток руд чорних металів, видобуток та збагачення нерудної сировини для чорної металургії - 2,1

Страхові вне­ски за визначеними тарифами, якщо обсяг робіт (послуг) за вка­заними галузями економіки перевищує 50% загальних обсягів їх робіт (послуг).

При визначенні страхових тарифів вище зазначених галузей економіки дотуються ФСС НВВ за рахунок страхових внесків.

Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, страхові тарифи встановлюються у розмірі 50% страхових внесків, передбачених законом.

До таких підприємств і організацій належать підприємства і організації, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менш як 50%, а частка створюваного інвалідами фонду опла­ти праці перевищує 25%.

Для фізичної особи, що використовує найману працю інвалідів, фонд на оплату праці яких перевищує 25%, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50% передбачених законодав­ством страхових тарифів.

Добровільно застрахована фіз особа сплачує внесок в розмірі однієї min з/п, вста­новленої на день сплати страх внеску.

Страхові внески сплачуються:

— юрид особа — в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при готівковій виручці чи натуроплаті — платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до ФСС НВВ;

— фіз особа — СПД, фіз особами, які використовують найманих працівників, щомісяця не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем, за який сплачена з/п;

— добровільно застрах особами — у строки, передба­чені для сплати цими особами податків.

У разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на ви­плату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному об­сязі отримання платниками коштів на оплату праці й перераху­вання страхових внесків здійснюється у пропорційних сумах.

Страх внески сплачуються у нац валюті.

Днем сплати страхових внесків вважається:

— при перерахуванні страх внесків з рахунка страхуваль­ника - день списання банком суми платежу з рахунка стра­хувальника, незалежно від часу її зарахування на рахунок ФСС НВВ;

Система фінансування та джерела коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

До джерел доходів бюджету ФСС НВВ належать:

— внески роботодавців: для підприємств — з віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

— капіталізовані платежі у випадках ліквідації страхувальників;

— доход, одержаний від тимчасово вільних коштів ФСС НВВ на депозитних рахунках;

— кошти, одержані від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

— добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від не­щасного випадку.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та вико­ристовуються виключно за їх прямим призначенням.