Економічні наслідки та причини згортання Косигінської реформи 1965р.

Зараз економісти та історики поділяють думку, що реформи 60-х років не мали відчутного результату. Можна вважати, що економічні показники за період 1966 – 1970 рр. навіть погіршились. У цілому національний дохід збільшився на 22% проти 24% за попередні 5 років , продуктивність праці зросла на 17% проти 19%. Це можна пояснити тим, що високі звітні цифридосягались завдяки прихованому підвищенню оптових цін. У результаті реформа швидше розладнала старий господарський механізм, ніж створила новий. Головна суть косигінської реформи полягала в деякій лібералізації ідемократизації господарчої системи.

Причини згортання:

Нові методи стимулювання та планування все меньше впливали на розвиток виробництва, а на деяких напрямах почався зворотний рух. Тому можна вважати, що період стагнації розпочався задовго до 1970р.

Застійні явища в радянські й економіці 70-х першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.

Радянська модель соціалізму на середину 60-х років вичерпала себе і темпи економічного зростання сповільнились.На початку 80-х років вони взагалі стали символічними.Примусові ,командні важелі впливу на виробництво тепер мали низьку ефективність.

У 70-х – першій половині 80-х рр. економіка опинилася у передкризовому стані. Більшість планів у республіці не виконуваласья, хоча в цілому Україна нарощувала свій економічний потенціал, збільшуючи виробництво продукції. Кількісне зростання промислової продукції відбувалося не за рахунок впровадження у виробництво нових технологій, які б якіснозмінювали продуктивні сили суспільства, а внаслідок екстенсивного розвитку промисловості, що негативно впливало на якість продукції.

Розвиток господарства мав, як і раніше, індустріальне спрямування

Штучна обгороженість від світу сприяла пануванню тоталітарної системи в СРСР ,вела до економічного відставання країни і погіршення умов життя трудящих. Радянська економіка опинилася у кризовому стані.

Горбачовська перебудова як спроба трансформації радянської економічної системи.

У 1985р. у країні почала здійснюватися нова економічна політика, що прийшла у своєму розвитку. Головною метою курсу пропонувалась всебічна інтенсифікація суспільного виробництва за рахунок пріоритетного розвитку ряду сфер:

· науково-технічного прогресу;

· структурної перебудови;

· ефективної системи управління;

· організації та стимулювання праці.

Ця модель була зовсім теоретично необгрунтована, оскільки зрозуміло, що структурна перебудова економіки неможлива без реорганізації всього господарського механізму.

У 1987р розпочалося здійснення радикальної економічної реформи.

Вона була найбезпліднішою із всіх попередніх.

Передбачала:

· соціальну переоріентацію

· структурні зміни

реформу ціноутворення і перебулову фінансово-кредитної системим за загальної спрямованості до регулоьваної ринкової економіки.

За новими реформами були введені в дію нові закони,за якими підприємства набували права самостійно планувати свою діяльність.

Загалом механізм цієї реформи не відповідав задекларованим цілям-не зачіпав основ адмін.-командню економічної системи управління та не змінював мотивацію до праці.

З метою підвищення якості продукції було запроваджено держприймання ,яке виявило серйозні вади в забезпеченні необхідного рівня якості продукції.

Реформи 60-90-х років XX ст. як спроба вдосконалення радянської господарської системи.

У 1965 Реформа охоплювала всі елементи господарського механізму: планування, організаційну структуру управління, економічне стимулюва ння і госпрозрахунок.Нова система поєднувала такі методи господарськ ого керівництва за яких посилювали ся економічні методи. Підвищувалися вимоги до роботи Держплану. Скорочувалась кількість обов"язкових директивних планових завдань. Передбачалося перейти від валової і товарної до реалізованої продукції, яка відігравала б роль основного показника обсягу виробництва. На перший план було поставлено прибуток і рентабельність. Для посилення матеріальної зацікав леності підприємств значна роль відводилася створенню фондів економічного стимулювання, призн ачених для розвитку виробництва, матеріального заохочення праців ників, на соціально-культурні потреби і житлове будівництво

У 1985р. у країні почала здійснюватися нова економічна політика, що прийшла у своєму розвитку. Головною метою курсу пропонувалась всебічна інтенсифікація суспільного виробництва за рахунок пріоритетного розвитку ряду сфер:

· науково-технічного прогресу;

· структурної перебудови;

· ефективної системи управління;

організації та стимулювання праці