Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Особливості становлення ринкового господарства в США. Роль ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
За роки війни в колоніях відбулися демократичні перетворення. Так, в англійських лендлордів були відібрані землі та розпродані невеликими ділянками. Дозволено заселення західних земель за Аппалачами. Скасовано дворянські звання. Від політики протекціонізму країна перейшла до фритредерства. Скасовувалась англійська монополія на торгівлю в Північній Америці. У ході війни уряд стимулював розвиток військової промисловості, надаючи грошові премії та субсидії. У 1778 р. розпочав роботу державний гарматний завод у Спрингфільді; 1781 р. з метою стабілізації грошової системи був створений Банк Північної Америки. Завершальний етап першої буржуазно-демократичної революції в США був закріплений підписанням 1783 р. Версальського договору про мир і визнання Англією незалежності США, ратифікацією Конституції (1787), прийняттям Білля про права (1791). Згідно з Конституцією в країні було встановлено федерацію штатів з республіканською формою правління. Влада розподілялась на виконавчу (президент і кабінет міністрів), законодавчу (Конгрес) та судову. Першим президентом США став Джордж Вашингтон. Засновником такої вкрай необхідної ліберальної економічної теорії в США є Генрі Чарльз Кері (1793—1879). Він написав цілу низку робіт. Серед них: «Нариси про норму заробітної плати» (1835), «Принципи політичної економії» (1837—1840) у 3-х томах, «Гармонія інтересів агрокультури, мануфактури і комерції» (1850), «Принципи соціальної науки» (1865) та ін. Економічна теорія Г. Ч. Кері побудована на поєднанні критично розглянутих економічних теорій попередників, особливо класиків, та власних економічних поглядів. Так, він не сприймав Д. Рікардо та Т. Р. Мальтуса, системи яких вважав песимістичними і такими, що розпалюють соціальну ворожнечу. Не погоджувався Г. Ч. Кері і з деякими думками А. Сміта, зокрема заперечував теорію вільної торгівлі, запропонувавши натомість доктрину протекціонізму. Центральне місце в теоретичних побудовах Г. Ч. Кері, як і у Ф. Бас-тіа (Франція), займає теорія «гармонії інтересів». На його думку, він сформулював універсальний закон, згідно з яким у капіталістичному суспільстві існує «найповніша гармонія всіх істинних і справжніх інтересів», а тому немає підстав для соціальних суперечностей. Вихідною умовою в теоретичній побудові Г. Ч. Кері була ідея про справедливий розподіл, який нібито притаманний капіталізмові. Він, як вважав Г. Ч. Кері, враховує внесок кожного в суспільне виробництво. З розвитком буржуазного суспільства завдяки зростанню продуктивності праці та примноженню капіталів частка робітників у національному продукті зростає і абсолютно, і відносно, а частка капіталістів, абсолютно збільшуючись, відносно зменшується. «З усіх законів, установлених наукою, — писав Г. Ч. Кері, — це найбільш прекрасний закон, тому що дія цього закону полягає у гармонії істинних інтересів різних класів людського суспільства».
Парцелярна система у Франції. її суть і роль у розвитку ринкової економіки країни. З приходом до влади якобінців було прийнято знамените аграрне законодавство 1793 року. Воно проголошувало конфіскацію дворянського землеволодіння, знищення всіх дворянських привілеїв і повинностей, передачу общинних земель у власність селян без будь-якого викупу. Однак, далеко не одразу прийшли очікуванні економічні результати - - зростання заповзятливості нових сільських господарів, підвищення продуктивності праці, перетворення землеробства на ємний ринок для промисловості. Навпаки, устрій аграрних відносин, що склалися після революції, гальмував розвиток промисловості та відбивався на результатах її розвитку. Головною його особливістю був дуже малий розмір селянського землекористування. Селяни отримали у власність невеликі наділи, а передаючи землю синам у спадщину, мусили її ділити. Кожний наступний поділ землі призводив до її дроблення на невеликі частини, так що середній розмір господарства в країні становив близько 0,5 га. Таке господарство отримало назву парцела, що означає — частина, або дрібне, нестійке та малоприбуткове господарство. Парцеляризація села, по-перше, загострила демографічну проблему в країні. Щоб уникнути поділу землі, французький селянин намагався не мати багато дітей. По-друге, вона стримувала процес руху робочої сили із села в місто. Дрібним селянським сільським господарствам відповідали дрібні майстерні в промисловості. І по-третє, що було найбільш небезпечне для розвитку ринкового господарства Франції на той час, - парцеляризація села породила широке впровадження в селянське господарство лихварського кредиту. Лихварі, а це були місцеві багатії— крамарі, купці, окремі заможні селяни, давали позику під заставу землі і, користуючись безвихідним становищем селян, нав'язували їм дуже високі відсотки. Оплата в призначений термін позики й відсотків була, як правило, непосильною для боржника. Тому ці обов'язки переходили від старших членів сім'ї до молодших, і цілі покоління селян не могли звільнитися від лихварського гноблення.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 191. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |