Гослодарська система Голландії у ХУІ-ХУП століттях та причини її занепаду.

Розвиток капіталізму в Голландії. Найбільш економічно роз­винутою державою, що конкурувала з Англією, були Нідерланди із столицею в Амстердамі. На початок XVI ст. держава мала на­зву «країни міст», оскільки майже половину її населення склада­ли міські жителі.Південна частина відрізнялася розвитком мануфактури пере­важно в сільській місцевості, оскільки в містах він ще стримував­ся цеховими обмеженнями. А в північній частині — Голландії — цехи не дістали повного розвитку, тому умови для розвитку ма­нуфактур тут були кращими.  В економічній історії північ Нідерландів становила виняток, адже практично тут не було феодалізму. Селяни Голландії ніколи не перебували у феодальній залежності, що прискорило розвиток продуктивних сил цієї країни.У XVI ст. сільське господарство півночі Нідерландів вже не було натуральним. Землеробство мало товарний характер, оскіль­ки вся продукція йшла на продаж місту. Ці обставини створили підстави для перенесення економічних центрів Нідерландів з пів­дня на північ. У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспа­нії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення. У південній частині Ні­дерландів, що згодом стала основою Бельгії, революція зазнала поразки й панування Іспанії збереглося.На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експан­сії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуа­туючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські план­тації з використанням рабської праці.

Буржуазна революція прискорила розвиток різних промисло­вих галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагатшою країною, країною-банкіром.  Але в результаті того, що накопичені капітали не перели­валися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфе­рі, й торговельне панування не відповідало промисловому по­тенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення.                   

Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки.

Проте процес так званого «первісного нагромадження капіталу» найяскравіше проявився в Англії. Він набув тут класичних форм. Процес відокремлення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили розпочався в Англії у XV ст. і закін­чився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі. Зі збільшенням наприкінці XV ст. попиту на англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не зем­леробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевлас­ників почала захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами. Відвойовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі розводили великі отари овець. Цей період обезземелення увійшов в економічну історію Англії під назвою огоро­джування. Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагрома­дження капіталу в Англії. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монасти­рів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян. Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодаль­ного, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодаль­ної до нової капіталістичної організації сільського господарства. Створення ринку вільних робочих рук супроводжувалось на­громадженням у невеликої кількості людей значних грошових коштів, необхідних для будівництва капіталістичних підприємств і оплати праці найманих робітників. Це також досягалося завдяки насильству, грабункам, обману, шахрайству тощо.Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві. У первісному нагромадженні капіталу значну роль відіграла система державної позики. Королі Англії, які весь час відчували потребу в грошах, змушені були позичати їх у постачальників і купців під великі відсотки. У результаті потерпав платник подат­ків, а збагачувалась англійська буржуазія. У XVI—XVII ст. важливу роль у сприянні нагромадженню ві­дігравала протекціоністська політика Англії. Уряди багатьох країн ввели великі податки на імпортовані готові товари, заборо­няли експорт сировини і продуктів харчування. У ході первісного нагромадження капіталу в країні формува­лися зовнішній і внутрішній ринки. Завдяки розвитку торгівлі вони розширювались, і це стало ще одним додатковим джере­лом збагачення англійських купців. Частину своїх капіталів во­ни вкладали в національну економіку, особливо у добувну про­мисловість, виробництво пороху, паперу, мила, будівництво кораблів та ін. Торговельний капітал відіграє ве­лику роль у розвитку капіталістичного виробництва.

Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.

Наприкінці XV ст. в Західній Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідо­вується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму.