Охарактеризуйте основні види діяльності.

Діяльність –форма цілеспрямованої психосоціальної активності, загальним результатом якої є конструктивне перетворення оточуючого світу і самого суб’єкта діяльності. Основними видами діяльності є гра, навчання та праця. Гра – вид діяльності, в якому цінується не результат, а процес і емоційний стан. Перш за все гра - своєрідне відображення життя. Це засіб пізнання дітьми навколишнього світу і підготовки їх до навчання і праці. Дитина починає грати ще в ранньому дитячому віці. Гра поступово розвивається, її форми послідовно змінюють одна одну (маніпулювання предметами, елементарна конструктивна гра). В дошкільному віці вже спостерігаються сюжетні ігри. Якщо при цьому сама дитина приймає на себе і виконує ту чи іншу роль, відповідну певним дії дорослих, то така сюжетна гра називається рольовою грою. Вступивши до школи і включившись в нову для неї навчальну діяльність, дитина не перестає грати. Правильно організована гра як і раніше впливає на виховання в дитини позитивних особистісних якостей, сприяє організації колективу, виховує почуття дружби. У школярів лише змінюється зміст гри та її спрямованість. Навчання – діяльність по систематичному засвоєнню знань, навиків, умінь, необхідних для виконання в майбутньому трудової діяльності. Навчання розвиваюче і носить виховний характер. У результаті учень не тільки здобуває знання та вміння, але в нього розвивається активне, самостійне, творче мислення, розширюється кругозір, вдосконалюються пам'ять і увага. Також в процесі навчання формується особистість, складаються цінні риси. Праця – діяльність, спрямована на створення суспільно значущого продукту. Трудова діяльність - ведуча, головна діяльність людини. Трудова діяльність людей є за своєю природою суспільною. Потреби суспільства її формують, визначають, направляють і регулюють.

Дайте загальну характеристику інтимних міжособистісних стосунків.

Міжособистісні стосунки формуються під впливом безпосередніх умов життя людей, їх ознакою є емоційне забарвлення. Вони - найбільш значущі для особистості. Неформальність, емоційність і значущість є основою для впливу міжособистісних стосунків на особистість. До інтимних міжособистісних стосунків відносяться дружба, ворожнеча, самотність. Дружба. Мета дружби може бути різною: діловою, раціональною, емоційною, моральною. Дружні стосунки характеризуються високим рівнем вибірковості, взаємною щирістю, повною довірою, готовністю прийти на допомогу один одному в будь-який момент. Дружнім стосункам притаманне взаєморозуміння. Норми та правила, якими керуються люди у таких стосунках, - це рівноправність, повага, вміння зрозуміти, готовність прийти на допомогу, довіра та відданість. Для того, щоб стати рівноправним учасником дружніх стосунків, людина, як особистість, повинна сформуватися інтелектуально і морально. Це відбувається у 14-15 років. Потім, через рік або два, дружні стосунки між двома статями диференціюються й виникають стосунки кохання. При цьому дружба продовжує розвиватися відповідно до своїх законів. Безумовно, дружба - перший етап духовного зближення статей, який потім дає людині змогу піднятися до кохання. Часто люди приймають за своїх друзів людей, з якими насправді не мають справжніх дружніх стосунків, наприклад знайомі, люди зі спільною думкою чи інтересами. Ворожнеча – деструктивне відчуття. Причинами ворожнечі можуть бути заздрість, конкуренція, образа, розходження інтересів, дефект характеру. Самотність - це стан пригніченості чи горя, що викликається відчуттям полишеності. Вона може бути результатом соціальної (відсутність друзів) або емоційної (відсутність глибоких, близьких стосунків, які дають відчуття опіки) ізоляції. Це психічне явище не завжди супроводжується соціальною ізольованістю людини. Можна перебувати серед людей, контактувати з ними і відчувати свою психологічну ізоляцію від них. Розрізняють три типи самотності: хронічна самотність - настає тоді, коли людина протягом довготривалого періоду життя не може встановити задовільні взаємини зі значущими для неї людьми, фактори: низька самооцінка, дефекти характеру, незадовільний стан здоров’я, низькі доходи; ситуативна самотність - виникає як результат стресової ситуації в житті людини; перехідна самотність - виражається в короткочасному переживанні почуття ізольованості, яке швидко минає, не залишаючи наслідків.

Психічний розвиток

Питання рівня А (репродуктивний рівень)

Дайте визначення поняттю «навчання».

 Навчання – цілеспрямовано організоване научіння, процес взаємодії між тим, хто навчає, і тим, хто навчається.

139. Дайте визначення поняттю „комплекс пожвавлення”.

Комплекс пожвавлення - емоційні реакції дитини при спілкуванні з дорослим, які виражаються в міміці радості (усмішка, сміх), в радісних звуках, гулінні, у швидких і енергійних рухах рук і ніг. Характеризується також зоровим і слуховим зосередженням дитини на обличчі дорослого, який з нею розмовляє. Виникає в кінці І або на початку II місяця життя.

Дайте визначення поняттю «дорослість».

Дорослість - неоднорідний віковий період, що починається після юності і триває до кінця життя. У цьому віці продовжується психічний та особистісний розвиток людини, пошук своєї ідентичності, розширюються її можливості як суб'єкта діяльності, пізнання, спілкування.

Питання рівня В (алгоритмічний рівень)