Дайте визначення поняттю «мислення»

Мислення - це соціально обумовлений, нерозривно пов'язаний з мовою психічний процес пошуків і відкриття істотно нового, процес опосередкованого і узагальненого віддзеркалення дійсності в ході її аналізу і синтезу. Мислення виникає на основі практичної діяльності з плотського пізнання і далеко виходить за його межі.

Перерахуйте види уваги і дайте їх коротку характеристику

Увага - це спрямованість психіки (свідомості) на певні об'єкти, що мають для особи стійку або ситуативну значущість, зосередження психіки (свідомості), що передбачає підвищений рівень сенсорної, інтелектуальної або рухової активності.

Мимовільна увага– зосередження свідомості людини на об’єкті внаслідок його особливостей як подразника.

Умови виникнення: дія сильного, контрастного або значущого подразника, який викликає емоційну реакцію.

Основні характеристики: мимовільність, легкість виникнення і переключення.

Механізми: орієнтувальний рефлекс, або домінанта, яка характеризує більш або менш стійкий інтерес особистості.

Довільна увага– це та, що свідомо спрямовується і регулюється особистістю.

Умови виникнення: постановка (прийняття) задачі.

Основні характеристики: спрямованість відповідно до задачі, вимагає вольових зусиль, утомлює.

Механізми: провідна роль другої сигнальної системи, оскільки необхідною умовою довільної пам’яті є оволодіння мовою, з допомогою якої усвідомлюється мета, виникає свідомий намір особистості бути уважною, забезпечується постійний контроль за діями.

Післядовільна увага– коли людина стає уважною мимовільно, бо її зацікавлює сам зміст діяльності.

Умови виникнення: входження в діяльність і викликаний у зв’язку з цим інтерес.

Основні характеристики: зберігається цілеспрямованість, знімається напруженість.

Механізми: домінанта, яка характеризує зацікавленість, що виникла у процесі діяльності.

Питання рівня В (алгоритмічний рівень)

Охарактеризуйте фізіологічні основи пам'яті.

За І. П. Павловим, умовний рефлекс як акт утворення зв'язку між новим і раніше закріпленим змістом становить фізіологічну основу акту запам'ятовування. Фізіологічною основою пам'яті є здатність кори півкуль головного мозку утворювати нові нервові зв'язки, умовні рефлекси. Фізіологічно запам'ятати - означає зберегти слід тимчасового нервового зв'язку, що утворився як відповідь на дію подразника. Для пам'яті важливе значення мають дезоксорибонуклеїнова (ДНК) і рибонуклеїнова (РНК) кислоти. ДНК передає закодовану інформацію молекулам РНК, яка використовується для синтезу специфічних білків, які спричиняють зміни у синапсах (місцях контакту нейронів). Це сприяє закріпленню зв'язків між нейронами різних частин мозку, тривалому збереженню збуджень. Закріплення матеріалу в пам'яті передбачає закріплення сліду. Збудження, що проходить у мозок від органів відчуттів, протягом деякого часу циркулює по замкнутих ланцюгах нейронів - ревербераційних колах. Короткочасна пам'ять охоплює «активні сліди», що розпадаються, а також втрачає елементи через переван­таження, не характеризується «асоціативністю» слідів. Довготривала пам'ять містить «структурні» сліди, що характеризуються незворотністю та не піддаються розпаду. Неповне відновлення слідів пояснюється неповнотою сигналу чи інтерференцією (накладанням) слідів.

Поясніть, чим уява відрізняється від образного мислення.

Уява - це необхідний елемент творчої діяльності людини, що виражається в побудові образу продуктів праці, а також що забезпечує створення програми поведінки в тих, випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю. Уява орієнтує людину в процесі діяльності - створює психічну модель кінцевих або проміжних продуктів праці, що і сприяє їх наочному втіленню. Уява, або фантазія, як і мислення, належить до вищих пізнавальних процесів, в яких виразно виявляється специфічно людський характер діяльності. Уява тісно пов'язана з мисленням. Подібно до мислення, вона дозволяє передбачати майбутнє. Уяву інколи досить важко відрізнити від мислення, особливо мислення образного. Саме тому вона не завжди розглядається самостійно. Разом з тим уява нерідко визначається як випереджальне відображення дійсності в образах, уявленнях на відміну від мислення, яке відбиває дійсність у формі понять. Такого підходу дотримується А. В. Петровський. Проте цей підхід, навпаки, зводить до уяви образне мислення. Вихід із цієї суперечності полягає у визначенні уяви як створення нових образів на базі перетворення образів та уявлень, одержаних у попередньому досвіді. Уява створює образи результату діяльності, а також забезпечує розробку стратегії діяльності, зокрема, розумової, у ситуаціях невизначених та ймовірних. Чим звичнішою, точнішою і визначенішою з'явиться ситуація, тим менше простору дає вона фантазії. Цінність уяви полягає в тому, що вона дозволяє прийняти рішення і знайти вихід в проблемній ситуації навіть за відсутності потрібної повноти знань, які необхідні для мислення. Фантазія дозволяє "перестрибнути" через якісь етапи мислення і все-таки уявити собі кінцевий результат. Але в цьому ж і слабкість такого вирішення проблеми. Намічені фантазією дороги рішення незрідка недостатньо точні.

Питання рівня С (інноваційний рівень)

Обґрунтуйте значення динамічного стереотипу для фізіологічного забезпечення уваги.

Динамічний стереотип— це послідовний ланцюг умовно-рефлекторних актів, які здійснюються в чітко визначеному, закріпленому в часі порядкові і є наслідком складної системної реакції організму на систему позитивних (тих, що підкріплюються) і негативних (або гальмівних) умовних подразників. Вироблення динамічного стереотипу—приклад складної синтезуючої діяльності кори, він є основою утворення звичок у людини, формування певної послідовності в трудових операціях, набуття вміння і навичок. Динамічний стереотип необхідний для успішної взаємодії організму із середовищем. Повторення однакових рухів і дій, однакових актів поведінки, схожих реакцій організму забезпечує йому успіх у діяльності, в задоволенні своїх потреб. Усім відомо, що людина звикає до певного способу дій, виробляє певний спосіб сприймання, запам'ятовування, мислення. Автоматизуючи свої дії, вона виробляє навички та звички, які полегшують здійснення свідомо спрямованої діяльності. В усьому цьому головну роль відіграють динамічні стереотипи. Велике значення для організації уваги має вироблення динамічних стереотипів. Коли суб'єкт, виконуючи будь-яке завдання, не допускає неуважності, у нього відносно легко формується оптимальний осередок збудження. Динамічний стереотип неуваги важко змінити.

Психічні стани та властивості

Питання рівня А (репродуктивний рівень)