Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Назвіть підстави, що визначають структуру сучасної психології і покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямків психологічної науки




Психологія як наука

Питання рівня А (репродуктивний рівень)

Перерахуйте основні досягнення донаукового етапу розвитку психології

У донауковій (міфологічній) психології панівними були анімістичні уявлення про душу. Цей період охоплює приблизно VII-VI ст. до н.е. Найперші з відомих нам уявлень про душу належать до архаїчного суспільства і їх можна позначити терміном анімізм. Анімістичні уявлення про душу пов'язували її з матерією. Такою душею згідно з анімістичними уявленнями, були наділені не тільки люди й тварини, а й рослини, і навіть камені. Стародавні греки називали душу словом «психе», що й дало назву науці «психологія». Міфологічне уявлення про душу було цілком підпорядковане уявленню про фатум, невідворотність наперед визначеної долі, протистояти якій було марно. Від людини в ситуації її життя нічого не залежало, і вона навіть не намагалася протистояти цій фатальній ситуації. Вирішальною характеристикою свідомості людини того періоду був синкретизм - первісне злиття людини зі світом та суспільним оточенням. Згодом відбувся перехід від анімізму до гілозоїзму, який розглядав увесь світ як універсум, де космос вважали живим. Межі між живим, неживим і психічним не робили. Усе це розглядали як породження єдиної первинної матерії. Гілозоїзм уперше розглянув душу (психіку) з погляду загальних законів єства, усталив непорушний і для сучасної науки постулат про початкову залученість психічних явищ у кругообіг природи.



Назвіть основні види тестів

Тести належать до експериментальних методів дослідження. Тести – метод дослідження, який використовується для визначення властивостей особистості, вимірювання рівня розвитку порівняно зі стандартом. Залежно від способів пред`явлення матеріалу і випробовуваних допоміжних засобів виділяють різні типи тестів. Розрізняють тести, що виконуються індивідуально і групою; усно і письмово; вербально і невербально. Вербальні - це тести, здійснювані в словесно-логічній формі, невербальні тести представлені кресленнями, графіками, картинками. Розрізняють також тести інтелекту, здібностей, досягнень, особові, проективні тести. Крім названих існують і так звані групові тести для вимірювання групових психічних процесів - психологічного клімату групи, рівня її згуртованості, взаємовідносин між членами групи тощо.


Питання рівня В (алгоритмічний рівень)


Опишіть структуру і функції нервової системи людини

Нервова система має центральну і периферійну частини.

Центральна нервова система складається з головного мозку і спинного мозку (розташований у хребетному стовпі). Головний мозок розміщений у порожнині черепа. Індивідуальні коливання маси головного мозку сучасної людини, незалежно від її обдарованості, досить великі (найчастіше 1100—1700 г). У ньому розрізняють п'ять відділів: 1) довгастий мозок; 2) задній мозок, що складається з моста й мозочка; 3) середній мозок 4) проміжний мозок, основними утворами якого є таламус і гіпоталамус; 5) передній мозок, представлений двома великими півкулями. Спинний мозок лежить у каналі хребта і має довжину 41—45 см (у дорослої людини), дещо сплющений спереду назад. Вгорі він безпосередньо переходить у головний (довгастий) мозок, а внизу закінчується конічним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, утворена оболонками мозку. Ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки.

Периферійна нервова система складається із спинномозкових та черепно-мозкових нервів.

Уся нервова система (центральна і периферична) функціонально поділяється на соматичну і автономну, або вегетативну. Соматична охоплює ті відділи центральної й периферичної нервової системи, які іннервують скелетні м'язи та органи чуття. До автономної нервової системи відносять відділи головного мозку і нерви з їхніми розгалуженнями, які іннервують переважно внутрішні органи: серце, судини, залози внутрішньої секреції та ін. Автономна нервова система, в свою чергу, поділяється на симпатичну і парасимпатичну. Більшість органів іннервується одночасно як симпатичною, так і парасимпатичною нервовою системою, однак вони діють на один і той самий орган протилежно. Наприклад, симпатична нервова система збільшує ритм і силу скорочень серця, звужує судини і підвищує їхній тонус, уповільнює перистальтику кишок; парасимпатична — навпаки, уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини і знижує тиск у них, прискорює перистальтику кишок. Загалом симпатична нервова система забезпечує витрачання енергії, а парасимпатична — відновлення її запасів в організмі.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з її відростками — нейронами . Уся нервова система являє собою сукупність нейронів, що контактують один з одним за допомогою спеціальних апаратів — синапсів.

Нервова система виконує 2 взаємозумовлені функції:

· взаємодія організму із зовнішнім середовищем (вища нервова діяльність);

· об’єднання і регулювання роботи внутрішніх органів (нижча нервова діяльність).


Питання рівня С (інноваційний рівень)


Назвіть підстави, що визначають структуру сучасної психології і покажіть логіку виникнення міждисциплінарних напрямків психологічної науки

Сучасна психологія є вельми розгалуженою системою наукових дисциплін, що знаходяться на різних рівнях формування, пов'язаних з різними областями практики. Існують різноманітні підстави класифікування галузей психології. Як підстава класифікації галузей психології може бути вибрана психологічна сторона: 1) конкретній діяльності, 2) розвитку, 3) стосунки людини до суспільства. Якщо приймати першу підставу класифікації, то можна виділити ряд галузей психології, що вивчають психологічні проблеми конкретних видів людської діяльності: психологія праці, педагогічна психологія, медична, юридична, військова психологія, психологія спорту, торгівлі, наукової творчості та ін. Якщо за основу класифікації гілок психології прийняти психологічні аспекти розвитку, то перед нами виступить ряд її галузей, в проблематиці яких реалізується принцип розвитку: вікова психологія, психологія аномального розвитку, порівняльна психологія. Якщо класифікувати гілки психології з точки зору психологічних аспектів стосунків особи і суспільства, то виділяється ще один ряд галузей психологічної науки, що об'єднуються поняттям соціальна (або суспільна) психологія.

Сучасна психологічна наука має тісний зв'язок з іншими галузями наукового знання. Своєрідність місця психології в системі наук: існує на межі природничих і гуманітарно-суспільних наук. Багато проблем психології знаходяться на межі або з філософією, або з медициною, або з педагогікою. Довгий час психологічні знання були частиною філософії, і сучасна психологія базується на філософських уявленнях. Відокремлення різних напрямків психології пояснюється різною філософською позицією щодо принципових питань взаємовідношення психіки і свідомості, людини і суспільства, людини і тваринного світу тощо. Філософія, спираючись на дані психології, у змозі розглянути проблему людини в цілому, розкрити її сутність, та закономірності буття. Існує тісний зв’язок психології з природознавством. Психічні явища такі ж природні, як і інші функції організму, вони не безпричинні, а є однією з ланок рефлексу. Але психічні явища не тотожні з фізіологічними процесами. Так, на основі однакових фізіологічних змін виникають різні психологічні явища. Міцний зв’язок із педагогікою, який довгий час залишався формальним. Задачі психології в розв’язанні педагогічних проблем: 1) психологічні дослідження спрямовувати не стільки на обґрунтування вже існуючих педагогічних підходів, скільки на пошук нового, що випереджає звичну практику; 2) першочергове розв’язання проблеми формування властивостей мислення, що дозволяють самостійно засвоїти інформацію і проблеми розвитку здібностей до самоосвіти і самовиховання.



Психічні процеси

Питання рівня А (репродуктивний рівень)










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 161.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...