ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ

Сприймання та спостереження людини характеризуються загальними закономірностями й індивідуальними особливостями. Всім людям притаманні загальні прояви психіки, завдяки чому проходить відображення основних закономір­ностей дійсності. Наявність загального у відображальній психічній діяльності дає можливість людям розуміти одне одного, доходити до зрозумілих усім висновків, об'єктивно відображати навколишній світ.

Сприймає і спостерігає конкретна людина. Тому відбір у процесі сприймання особливостей предметів є специфічним для кожного з нас. Це пояснюється психічним складом особистості й апперцепцією. Індивідуальні особливості сприймання можуть залежати також від специфіки функціонування органів чуття. Це визначає гостроту зору, чутливість слуху, витонче­ність нюху, смаку.

Індивідуальні особливості роблять сприймання кожної людини індивідуально-своєрідним. Індивідуальний характер сприймання та спостереження може проявитися в їх динаміці, точності, глибині, рівні їх узагальненості та в особливостях емоційного забарвлення.

У людській практиці й психологічному вивченні особливостей сприймання людей склалася така класифікація основних типів сприймання та спостереження: синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний та емоційний.

Людям синтетичного типу властива схильність до узагальненого відображення явищ і до визначення основної суті того, що відбувається. Вони не надають значення деталям і не схильні заглиблюватись у них.

Люди аналітичного типу меншою мірою виявляють схильність до узагальненої характеристики явищ дійсності. Для них характерне намагання вирізняти й аналізувати насамперед деталі. Вони вникають в усі подробиці. Для них іноді буває проблемою зрозуміти загальну суть явища.

Люди аналітико-синтетичного типу сприймання однаковою мірою намагаються зрозуміти основну суть явища і фактично його підтвердити. Такі люди завжди співвідносять аналіз окремих частин з висновками, встановлення фактів — з їх поясненням. Подібне сприймання найсприятливіше для діяль­ності.

Трапляються люди, котрі намагаються не так вирізнити сутність явища та його властивостей, як висловити своє ставлення, власні переживання, спричинені цими явищами. Таке сприймання є плутаним, неорганізованим. Це люди емоційного типу сприймання. їм притаманна підвищена емоційна збуд­ливість до різноманітних подразників.

У повсякденній діяльності вчителю слід неодмінно зважати на індивідуальні особливості сприймання учнів. У процесі навчання і виховання постає важливе завдання — формувати у школярів уміння якомога об'єктивніше відображати навко­лишній світ.