Як командир МПБ організує наступ?

Командир організовуючи наступ, визначає бойовий склад батальйону, додаючи йому підрозділі інших родів військ.

На основі мотопіхотного (танкового) батальйону створюється батальйонна тактична група (посилений батальйон). Батальйонна тактична група має номер батальйону, на базі якого вона створена.

Військові фахівці вважають, що створення на основі мотопіхотного і танкового батальйонів - батальйоні тактичні групи являють собою сполучення різнорідних сил і засобів під єдиним керуванням. Вони призначенні для знищення живої сили і вогневих засобів противника шляхом сполучення вогню, маневру і ударів у взаємодії з підрозділами інших родів сухопутних військ і видів збройних сил.

Склад і зведення сил і засобів в групах залежить від їх наявності і можливостей; від бойового складу і характеру дій противника, умов місцевості та погоди, а також від замислу і мети дій старшого командира. Виходячи з цього батальйонні тактичні групи створюються трьох видів: мотопіхотні, танкові, збалансовані.

Мотопіхотна група формується на базі мотопіхотного батальйону і включає дві мотопіхотні і одну танкову роти. Очолює таку групу штаб мотопіхотного батальйону.

Танкова група формується, як правило, на базі танкового батальйону і включає дві танкові і одну мотопіхотну роти. Очолює танкову групу штаб танкового батальйону.

Збалансована група має рівну кількість танкових і мотопіхотних рот. Очолює її штаб мотопіхотного чи танкового батальйону. Звичайно така група має дві мотопіхотні і дві танкові роти.

Крім мотопіхотних і танкових рот у батальйонну тактичну групу можуть включатися підрозділи: зв'язку, мінометні, розвідувальні, саперні і тилового забезпечення. В залежності від бойової задачі поставленій групі її можуть підтримувати до роти вертольотів вогневої підтримки, та дивізіон польової артилерії.

Вважається, що танкові батальйонні тактичні групи є основними бойовими одиницями дивізії здатними швидко сконцентрувати свою бойову міць і завдати вогневого удару противнику. Їх рекомендується застосовувати на відкритих танкодоступних ділянках місцевості.

Мотопіхотні батальйонні тактичні групи, як правило, використовуються на місцевості, що обмежує дії військ, або в населених пунктах.

Збалансовані тактичні групи мають високу гнучкість і звичайно організовуються для дій на місцевості з різноманітними умовами і при недоліку розвідувальних даних про противника.

Батальйон може діяти в першому, або в другому ешелоні (у резерві), наступати на головному, або другорядному напрямку. В окремих випадках батальйон може виконувати самостійну бойову задачу, знаходячись у безпосередньому підпорядкуванні командира дивізії.

У тому випадку, коли батальйон діє на окремому напрямку і виконує самостійну задачу, рішенням командира дивізії, як правило, створюється мотопіхотна батальйонна тактична група, посилена артилерійським дивізіоном, взводом ЗСУ «Вулкан», саперним взводом і іншими підрозділами.

Командир батальйону, в свою чергу, з метою найбільш ефективного використання штатних і приданих підрозділів розподіляє їх таких чином, щоб забезпечити створення там, де це необхідно, мотопіхотних-танкових або танково-мотопіхотних ротних тактичних груп.

Ротна мотопіхотна тактична група формується на базі мотопіхотної роти. До неї звичайно, входять управління роти, два мотопіхотних і один танковий взводи.

Ротна танкова тактична група формується на базі танкової роти. Вона включає управління роти, два танкових і один мотопіхотний взводи.

Ротна мотопіхотна тактична група застосовується, головним чином, на напрямку, де противник має підготовлену оборону, або на місцевості, що затрудняє дії танків.

Ротна танкова тактична група використовується на танкодоступній місцевості і на тому напрямку, де вимагаються маневрені дії.

Таким чином, використання мотопіхотного (танкового) батальйону в наступі залежить від задуму і мети дій старшого командира, бойового складу і характеру дій противника, бойових можливостей батальйону, а також умов місцевості і стану погоди.

5. Бойові можливості і засоби посилення.

Успішне ведення сучасного бою залежить від сміливості і майстерності особового складу, його впевненості в перемозі і від добре організованого управління. Впевненість в перемозі проявляється в процесі бойових дій. Успіх в бою залежить від майстерності особового складу, яка проявляється в процесі навчання і практичної діяльності.

Вивчаючи досвід воєн і воєнних конфліктів можливо сказати, що успіх ведення сучасного бою ще в більшій ступені залежить від організаційно-штатної структури армійських формувань, від застосовуваних ними способів ведення війни, від техніки і озброєння, яка використовується на полі бою.

Мотопіхотні і танкові підрозділи здатні:

- в короткий час зосереджувати основні зусилля на полі бою, пов’язувати їх по часу і місцевості;

- прориватися через бойові порядки противника, руйнувати його систему оборони, вести знешкодження противника з використанням маневру у фланг та тил;

- захоплювати і утримувати об’єкти на місцевості;

- вести бій в умовах застосування зброї масового ураження.

Їм належить вирішальна роль в остаточному розгромі наземного противника.

Вся організація військових формувань і способи ведення війни залежать від матеріальних і економічних умов, від людського фактору і від зброї, що застосовується на полі бою. Тому, глибоке знання бойових можливостей підрозділів противника являється важливою умовою прийняття обґрунтованого рішення, дозволяє грамотно управляти підлеглими в бою.

Під бойовими можливостями прийнято розуміти кількісні і якісні показники, які характеризують можливості підрозділів щодо виконання ними поставлених завдань у конкретній обстановці і у встановлений час.

Бойові можливості залежать від:

- кількості особового складу підрозділу;

- рівня його підготовленості до ведення бою;

- наявності і стану озброєння, бойової і іншої техніки;

- уміння командного складу управляти підрозділами;

- забезпеченості матеріально-технічними засобами;

- складу і характеру дій противника;

- умов місцевості;

- метеорологічної обстановки (стану погоди, пори року і часу доби) в якій організується і ведеться бій.

Бойові можливості підрозділу включають:

- вогневі можливості;

- ударну силу;

- маневрені можливості.

Вогневі можливості мотопіхотного (танкового) батальйону складаються з вогневих можливостей штатної і приданої артилерії, танків, БМП, протитанкових засобів, засобів ППО і усіх видів стрілецької зброї. Вони виражаються сумарним обсягом вогневих завдань, які можуть бути виконані відпущеною кількістю боєприпасів штатними і приданими засобами посилення згідно з існуючими нормативами.

Результатом реалізації вогневих можливостей є втрати, які нанесені противнику і виражені визначеним ступенем подавлення чи знищення противника.