Коли починається підготовка до оборонного бою?

Підготовка оборонного бою починається з отриманням попереднього (бойового) розпорядження або бойового наказу від старшого командира. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань підрозділам, рекогносцировку, організацію взаємодії, всебічного забезпечення бою та управління, розробку схеми району оборони батальйону, опорного пункту роти); підготовку батальйону (роти) до бою; зайняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню; інженерне обладнання району оборони (опорного пункту); проведення заходів МПЗ; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи.

Якщо перехід до оборони здійснюється в умовах відсутності зіткнення з противником, командир батальйону (роти) приймає рішення, доводить його до своїх заступників і командирів підрозділів, проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію і систему вогню, всебічне забезпечення бою і управління. У призначений час він виводить батальйон (роту) у зазначений район оборони (опорний пункт) і організовує його інженерне обладнання.

Під час отримання завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир батальйону (роти) організовує захоплення вказаного (вигідного) рубежу і закріплення підрозділів на ньому. У ході закріплення підрозділів на рубежі він приймає рішення, ставить завдання підрозділам, організовує взаємодію і систему вогню, управління, захист від ЗМУ і високоточної зброї противника, дає вказівки з основних питань всебічного забезпечення бою, організовує інженерне обладнання району оборони (опорного пункту). Надалі він проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам, порядок взаємодії, а якщо необхідно, й інші питання.

У замислі бою командир батальйону (роти) визначає: напрямок зосередження основних зусиль і райони (ділянки) місцевості (об’єкти), від утримання яких залежить стійкість оборони; способи відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону (якого противника, де, у якій послідовності та як розгромити з вказівкою порядку вогневого ураження і заходів щодо введення його в оману); бойовий порядок, систему опорних пунктів і вогневих позицій.

Під час проведення рекогносцировки командир батальйону (роти) вивчає місцевість, призначає (вказує) орієнтири й уточнює: положення, можливі шляхи висування (вихідні райони) і рубежі розгортання противника, імовірні танконебезпечні напрямки; передній край, район оборони (опорний пункт), розмежувальні лінії і завдання батальйону (роти); напрямок зосередження основних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; розміщення траншей і ходів сполучення, ротних (взводних) опорних пунктів, позицію бойової охорони, місця обладнання вогневих засідок і район розташування бронегрупи, якщо вона створюється; позиції доданого танкового (механізованого) підрозділу та інших засобів підсилення; порядок ВУП; смуги вогню рот (взводів) і ділянки зосередженого вогню; основні і запасні (тимчасові), оманні позиції штатної і приданої артилерії; вогневі позиції і смуги вогню (сектори обстрілу), ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню підрозділів (вогневих засобів), призначених для забезпечення флангів і стиків з сусідами і проміжків між ротами (взводами); основні, запасні (тимчасові), оманні, вогневі позиції підрозділу ППО і шляхи його маневру, порядок дій кочуючих вогневих засобів; напрямки і рубежі розгортання для контратак, маршрути висування до них; вогневі рубежі для танкової роти і механізованої роти на БМП, які перебувають у другому ешелоні (резерві), а також для бронегрупи; рубежі протитанкового резерву і рухомого загону загороджень у районі оборони батальйону; черговість і терміни інженерного обладнання, місця обладнання мінно-вибухових та інших інженерних загороджень, проходи, які залишаються в них, місця оманних опорних пунктів, позицій; заходи щодо захисту від ЗМУ і високоточної зброї противника, забезпечення стиків і флангів, знищення повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп, дій підрозділів уночі та в інших умовах обмеженої видимості; місця командно-спостережного пункту батальйону (роти), ПУ доданих підрозділів, підрозділів технічного забезпечення та тилу.