Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Орган конституційної юрисдикції




Повноваження, порядок створення і діяльності Конституційного Суду України регламентується Конституцією України (розділ ХП), Законом «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997 р.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.            

Визначивши правовий статус Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, Конституція тим самим виходить з того, що Конституційний Суд є незалежним від законодавчої, виконавчої та судової влади. Як конституційний орган держави він не входить до системи судів України загальної юрисдикції. Специфіка його діяльності полягає в тому, що він не здійснює правосуддя в повному розумінні цього слова, оскільки вирішує не спори, а питання про відповідність (конституційність) законів та інших правових актів Конституції України. Звідси випливає і основна мета діяльності Конституційного Суду України – гарантування верховенства Конституції на всій території держави.

До складу Конституційного Суду України входить 18 суддів, які представляють три гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову. Особливістю порядку формування суддівського корпусу є призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України і з'їздом суддів України. Аналогічний порядок формування Конституційного Суду передбачений в Італії, де участь в ньому беруть парламент, президент і вищі інстанції загальної та адміністративної юрисдикції.

В Україні кожний із зазначених суб'єктів призначає по шість суддів Конституційного Суду строком на дев'ять років, без права бути призначеним повторно. Обмеження строку призначення, а також неприпустимість призначення на цю посаду повторно зумовлюються значними владними повноваженнями, якими наділений Конституційний Суд.

 Верховна Рада України призначає суддів таємним голосуванням за пропозицією Голови Верховної Ради, за яку проголосувало не менше однієї чверті народних депутатів від конституційного складу, за умови надання висновків відповідного парламентського комітету щодо кожної кандидатури.

Президент України, призначаючи суддів, проводить з цього питання консультації з Прем'єр-Міністром та Міністром юстиції України і видає Указ про їх призначення, скріплений підписом Прем'єр-Міністра та Міністра юстиції.

З'їзд суддів за пропозицією делегатів відкритим голосуванням визначає кандидатури на посади суддів для включення їх в бюлетені для таємного голосування.

Виходячи з особливого місця Конституційного Суду в державному механізмі України вимоги щодо кандидатів на посади суддів є досить високими. Суддями Конституційного Суду можуть бути громадяни України, які на день призначення досягли сорокарічного віку. Звичайно, це має бути висококваліфікований фахівець в галузі права з бездоганною репутацією. Він повинен мати вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової чи педагогічної роботи не менше десяти років. Це повинні бути посади юридичного профілю в правоохоронних органах, наукових, навчальних та інших закладах. Кандидат у судді повинен володіти державною мовою і проживати в Україні протягом останніх двадцяти років. На свою посаду суддя офіційно вступає з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України.

Граничний вік перебування судді на посаді - 65 років. Конституційний Суд зі свого складу на спеціальному засіданні шляхом таємного голосування вибирає лише на один трирічний термін Голову Конституційного Суду. Голова має досить значні повноваження. Насамперед він організовує діяльність Конституційного Суду, роботу апарату Суду, головує на засіданнях Конституційного Суду тощо. Обмеження трьома роками повноважень Голови спрямовано на забезпечення протягом дев'ятирічного строку повноважень Конституційного Суду виконання обов'язків Голови більш широким колом суддів, можливо представниками всіх трьох гілок влади. Головою Конституційного Суду України вважається обраним кандидат, за якого проголосувало більше половини від конституційного складу суддів Конституційного Суду. У разі, якщо було запропоновано більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. У разі ж, якщо Голову в обох випадках не було обрано, проводяться нові вибори з висуванням нових кандидатур.                                                  

Закон передбачає гарантії незалежності та недоторканості суддів, підстави щодо звільнення з посади та вимоги щодо несумісництва суддів. При виконанні своїх повноважень вони являються незалежними і підкорюються тільки Конституції України, їм гарантується особиста недоторканість, яка полягає в тому, що суддя не може бути затриманий та заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення вироку суду. Вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційному Суді України і в його комісіях, за винятком відповідальності за образу або наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і винесенні висновків Конституційним Судом України. Важливою гарантією їх незалежності є те, що судді не можуть перебувати в політичних партіях та профспілках, брати участь у будь-який політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу крім наукової, викладацької та творчої. Такі вимоги мають сприяти незалежності суддів при виконанні ними службових обов'язків і уникнути політизації цього органу.

Суддю ніхто не має права змінити, припинити його повноваження, крім випадків і в порядку, передбаченими ст. 126 Конституції України. Так, суддя звільняється з посади органом, який його обрав або призначив у разі: закінчення терміну, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею 65років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; внаслідок порушення суддею вимог щодо несумісності (ч.2 ст. 16 Закону); порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення ним українського громадянства; визнання його безвісно відсутнім; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді Конституційного Суду припиняється також в разі його смерті.

Судді Конституційного Суду мають право вимагати від державних та недержавних органів, організацій, установ, посадових осіб будь-які документи та іншу інформацію з питання, яке готується до розгляду в суді, вислуховувати по цим питанням пояснення відповідних посадових осіб. Судді мають право вирішального голосу при прийнятті рішення чи висновку Конституційного Суду.Суддя не має права на публічне висловлювання своїх поглядів щодо неконституційності актів, які перебувають на розгляді Суду.

Конституція України та Закон “Про Конституційний Суд України” передбачають можливості розпуску або призупинення діяльності Конституційного Суду. Згідно чинного законодавства України у випадку введення воєнного або надзвичайного стану в Україні Конституційний Суд продовжує здійснювати свої повноваження.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначається Законом “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 19996 р. У цьому законі закріплено основні засади, процедури конституційного судочинства, гарантії незалежності суддів.

Деякі правові питання внутрішньоорганізаційної діяльності вирішені Регламентом Конституційного Суду, зокрема порядок обрання Голови Конституційного Суду та його заступників, утворення колегій суддів, постійних і тимчасових комісій, повноваження та порядок проведення засідання колегій суддів, засідань і пленарних засідань Конституційного Суду тощо. Ряд питань організації внутрішньої роботи унормовані іншими актами — Положеннями про постійні комісії, про секретаріат, інструкцією з діловодства тощо.                                                          

Свою діяльність Конституційний Суд України здійснює на основі принципів:

верховенства права— при прийнятті рішення Конституційний Суд України керуються нормами Конституції України, яка закріплює ідеї справедливості;

незалежності— Конституційний Суд України незалежно приймає рішення з питань своєї компетенції. У його діяльність ніхто не має права втручатися, нав'язувати йому свою точку зору. Судді при здійсненні своїх повноважень підкоряються тільки Конституції України та Закону про Конституційний Суд України;

колегіальності— згідно із ст.4 Закону про Конституційний Суд України розгляд справ і прийняття рішень здійснюється Конституційним Судом колегіально. Рішення приймаються тільки суддями, які приймали участь в розгляді справи в судовому засіданні. Рішення Конституційний Суд може приймати в пленарних засіданнях, якщо при розгляді справи приймали не менш двох третин від загальної кількості суддів;

гласності — справи Конституційний Суд України розглядає на своїх засіданнях відкрито. У засіданні можуть брати участь Президент України, народні депутати України, Генеральний прокурор України та інші посадови особи. Закриті засідання можливі тільки у випадках, передбачених законом. Рішення в любому випадку ухвалюються публічно;

повноти і всебічності розгляду справ та обгрунтування прийнятих ним рішень. — акти Конституційного Суду України приймаються відкритим голосуванням. Засідання вважається правомочним, якщо в ньому приймає участь не менш двох третин складу Конституційного Суду України, а акт прийнятий, якщо за нього проголосувало не менш 10 суддів. Акти мають бути мотивовані, викладені письмово, підписані суддями, які брали участь в розгляді справи. Судді мають право на особисту думку, якщо не згідні з рішенням чи висновком Суду.

Діяльність Конституційного Суду України на таких демократичних засадах, як це свідчить вже накопичена практика його функціонування, дає підстави для висновку, що Конституційний Суд у державному механізмі України посідає досить вагоме місце. Це має суттєве значення для становлення України як демократичної правової держави.

Конституційний Суд України фінансується із державного бюджету окремим рядком. Його акти публікуються у “Віснику Конституційного Суду України», засновником якогоє сам Конституційний Суд. Місцем знаходження Конституційного Суду є м. Київ. Символіка Конституційного Суду визначена Законом “Про Конституційний Суд України”.                                     

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 394.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...