Розк-те зміст поняття «між нар

 правосуб’єктність» щодо МЕО.

Правосуб'єктність- здатність виступати суб'єктом у правовідносинах, складається з право-, діє-, деліктоздатності. Міжнар правоздатність держави- її здатність мати права й обов'язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб'єктом міжнародних правовідносин.Міжнар дієздатність держа­ви— це її здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов'язки з МП. Як правило, ці прояви правосуб'єктності держави збігаються, але інколи виникають си­туації, коли держави як суб'єкти МП є правоздатними, проте внаслідок певних причин можуть бути повністю або частково недієздатними. Міжн деліктозд- здатність Д нести між нар правову відповідальність за вчинення між нар-х право поруш. Міжнар правотв-ть- здатність держави створювати зак-давчі акти, закони.

Обсяг правосуб'єктності МО носить цільовий і функціональний характер. Щоб виконувати свої функції міжнародні організації забезпечуються необхідними юридичними коштами. У Статуті ООН передбачено-“ООН користується на території кожного зі своїх Членів такою правоздатністю, що може виявитися необхідної для виконання її функцій і досягнення її цілей”.

Правоздатність МО розкривається в наступних аспектах:* МО вправі укладати найрізноманітніші угоди в рамках своєї компетенції. Договірна правоздатність закріплюється в установчих актах МО двома способами: в загальному положенні, що передбачає право укладати будь-які договори, що сприяють виконанню завдань даної організації–Чиказька конвенції про міжнар цивільну авіацію 1944 р.; або в спеціальному положенні, що визначає можливість висновку організацією певних категорій угод (Устав ООН) і з певними сторонами.* МО мають здатність брати участь у дипломатичних зносинах. * МО і їхні посадові особи користуються імунітетом й привілеями (Конв про привілеї й імунітетах ООН 1946 р., Конв про привілеї й імунітетах спец-х установ ООН 1947 р., Конвенція про правовий статус, привілеї й імунітетах МО, що діють у певних областях співр-ва, 1980 р. й ін.).* як суб'єкти МП МО відповідають за правопорушення й завдання збитків своєю діяльністю й можуть виступати із претензіями про відповідальність.* кожна МО має у своєму розпорядженні фінансові кошти, що складаються із внесків держав-членів і витрачаються в спільної нтерес організації.* МО діють із усіма правами юр особи по внутрішньому праву держав.

Специфічний хар-р між нар правосуб'єктності. МО - вторинні, похідні суб'єкти МП. Своєрідність МО як суб'єктів МП насамперед у відсутності в них суверенітету. Права МО і повноваження їхніх вищих органів по своїй юридичній природі відрізняються від суверенних прав держав й їхніх верховних органів: вони мають договірне походження і є результатом узгодження воль суверенних держав - творців МО. Своєрідність МО як суб'єктів МП складається також у тім, що для МО не є необхідним володіння територією й населенням -і, отже, здійснення територіального верховенства. Для суверенної держави це - необхідні елементи, без яких воно не може існувати. Своєрідність МО як суб'єктів МП проявляється й у специфічності міжнародних прав організації. Напр, МО не можуть бути стороною в справі в Міжнародному Суді ООН; представництво при МО носить однобічний характер. Як суб'єкти МП МО мають свою волю. Вона є результат узгодження воль держав-членів, існує паралельно з їх волевиявленням (а не над ними) і проявляється в тих або інших діях МО, здійснюваних відповідними органами, які реалізують цю її волю.

Однак та обставина, що МО є вторинними суб'єктами МП, що не володіють суверенітетом, територією й населенням, звужує сферу можливих правопорушень і коло підстав для настання їхньої відповідальності.

Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.

Правосуб'єктність- здатність виступати суб'єктом у правовідносинах, складається з право-, діє-, деліктоздатності. Міжнар правоздатність держави— це її здатність мати права й обов'язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб'єктом міжнародних правовідносин.Міжнар дієздатність держа­ви-її здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов'язки з міжнародного права. Як правило, ці прояви правосуб'єктності держави збігаються, але інколи виникають си­туації, коли держави як суб'єкти МП є правоздатними, проте внаслідок певних причин можуть бути повністю або частково недієздатними. Міжн деліктозд- здатність Д нести між нар правову відповідальність за вчинення між нар-х право поруш. Міжнар правотв-ть- здатність держави створювати зак-давчі акти, закони. Незалежно від того, хто є конкретним учасником МЕВ, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно МЕП наділена всім обсягом правосубєктності. Вона, а не хто іїшіий, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з міжнар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юр особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Характер і зміст МЕВ, в яких бере участь держава, можуть бути найрізноманітнішими. Це можуть бути відносини суто організаційного характеру, коли, приміром, укладаються угоди про організацію міжнар ек співробітництва, або відносини майнового характеру, коли, наприклад, укладаються конкретні зо­внішньоек договори (угоди) між державою (її органом) про передачу майна, виконання робіт, надання послуг тощо. Держава може вступати у міжнародні відносини ек змісту і не з суб'єктами МП чи МЕП. В цьому разі відносини регулюватимуться не нормами МП або МЕП, а нормами відповідних національних правових систем, а також нормами МПривП. Такого роду відносини не слід розглядати як відносини міжнар-правові, міждержавні.