Проблеми правового регулюв участі ТНК в системі сучасних МЕВ: їх природа, зміст і можливі шляхи вирішення.

ТНК- єдине ек угрупов підпр-в різної державн належн-ті, що здійсн-ть свою діяльн, керовано з одного центру на територ кількох країн на основі їх націон зак-ва; це відповідні об'єднання, спілки, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави. к правило, ТНК створювалися в межах функціонування світового господарства. Вони не лише певною мірою підривають суверенітет країн, що розвиваються, а й посягають на національні інтереси і ряду розвинутих капіталістичних держав.

Міжнар-правове рег-ння діяльн ТНК відб-ся на 3х рівнях: 1.національний- материнськ комп, дочірні п-ва, філії ТНК зобов’язані виконувати вимоги нац зак-ва тієї країни, де представлена їх діяльність. 2.регіон-й-передбачає об’єднання країн певного регіону зі схожими соціально-ек проблемами (країни Лат.Америки). Док-т: Декларація про міжнародні ін­вестиції і багатонаціональні підприємства 76р. 3.універс-й-передбач об’єднання зусиль по врег-нню діяльності ТНК в планетарному масштабі. З цією метою було створено Центр ООН при ТНК, а також ряд міжурядових Комісії ООН з ТНК. Одним з найб важливих рез-тів діяльності цих органів булла розробка Кодексу правил поведінки ТНК. Напрями цього док-ту є рекомендаційними. Кодекси принципів діяльності ТНК: *повага до суверенітету країни; * повага до зак-ва; * повага до соц-культ цінностей країни перебування.  Важливу роль у регулюванні міжнародних правових відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи — субрегіонального торговельно-економічного об'єднання, створеного в межах Латиноамериканської асоціації інтеграції. Андський пакт укладе­но у 1969 р. Болівією, Колумбією, Перу, Чилі (до 1976 р.) і Еква­дором. Основними цілями групи цих країн є використання інтег­рації для прискорення економічного розвитку країн-учасниць; сприяння поступовому перетворенню іноземних компаній в наці­ональні і змішані; врівноваження впливу Аргентини, Мексики і Бразилії в цій Асоціації. Країни — члени Андської групи висту­пають за розвиток торговельно-економічного співробітництва, проти засилля іноземного капіталу в країнах регіону.Хартія економічних прав та обов'язків (1974 р.) за­кріпила положення, спрямовані на обмеження діяльності ТНК. У 1974 р. були створені міжурядові комісії ООН з ТНК і Центр по ТНК, які приступили до розроб­лення проекту кодексу поведінки ТНК. Розпочала діяльність спе­ціальна «група 77» з вивчення та узагальнення матеріалів, що розкривають зміст, форми і методи діяльності ТНК. Були виявле­ні ТНК, які втручаються у внутрішні справи країн, де розташова­ні їхні філії, і доведено, що вони намагаються поширювати на цих територіях дію законів тих країн, де розміщені їхні центри управління. З метою ухилення від нагляду за їхньою діяльністю ТНК приховують дані про неї. Усе це, звичайно, вимагало відпо­відного втручання міжнар співтовариства.

Дискусії відбувалися з приводу інших питань, що стосувалися міжнар-правового регулювання ТНК. Позиції західних країн здебільшого зводились не до того, щоб юридично певною мірою обмежити діяльність ТНК, а навпаки, легалізувати їх, виробити зобов'язання країн, які приймають їхні структурні ланки (відді­лення, філії), зокрема надати ТНК національний режим. Країни, що розвиваються, вважали, що ТНК не повинні претендувати на преференційний режим або на відповідні стимули і пільги, які надаються національним підприємствам. Це лише деякі приклади розбіжностей щодо проекту Кодексу по­ведінки ТНК. Деякі принципи, що мають важливе значення в регулюванні діяльності ТНК, були предметом спеціального обговорення в ООН.

Ратифікація міжнар договорів за зак-вом Укр: поняття, процедура і юр знач.

Ратифікація (затвердження, прийняття, приєднання)-форма надання згоди Укр на обов'язковість для неї міжнар договору; закріплено в ЗУ «Про міжнар договори Укр», 2004р, ст.9:

1. Ратифікація між нар договорів Укр здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід'ємною частиною якого є текст міжнар договору. На підставі підписаного та офіційно оприлюдненого През України закону Голова ВРУ підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закорд справ Укр, якщо договором передбачено обмін такими грамотами.

2. Ратифікац підлягають між нар договори Укр: а) політичні, територіальні і такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) ек зони і континентального шельфу Укр, мирні; б) що стосуються прав, свобод та обов'язків людини і громадянина; в)про економічне та науково-технічне співр-во, з загальних фінансових питань, з питань надання Укр позик і ек допомоги іноземним державам та МО, а також про одержання Укр від іноземних держав і міжнар фінансових організацій позик, не передбачених Держ бюджетом Укр; г) про участь України у міждерж союзах та інших міждерж об'єднаннях, системах колективної безпеки; ґ) про військову д) що стосуються питань передачі історичних та культурних цінностей ук.-го народу е) виконання яких зумовлює зміну законів України або прийняття нових законів України 3. Пропозиції щодо ратифікації міжнар договору Укр подаються Міністерством закордонних справ України протягом шести місяців з дня його підписання: а) стосовно міжнародних договорів, що укладаються від імені України, - Презид Укр; б) стосовно міжнародних договорів, що укладаються від імені Уряду України, - Кабінету Міністрів України. 5.Підготовка пропозицій щодо ратифікації міжнародних договорів України здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, відповідальним за укладення міжнародного договору України.

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади готує пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України і подає їх Міністерству закордонних справ України протягом двох місяців з дня його підписання.

Міністерство закордонних справ України подає зазначені пропозиції відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів України.

6. Президент України або Кабінет Міністрів України розглядають пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України і приймають рішення про внесення на розгляд ВРУ в порядку законодавчої ініціативи проекту закону про ратифікацію МД Укр. 7. Якщо на ратифікацію подається міжнар договір, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів Укр, проекти таких законів подаються на розгляд ВРУ разом з проектом закону про ратифікацію і приймаються одночасно. 8. Державні органи, зазначені у частині шостій цієї статті, на вимогу ВРУ або її комітетів та у строки, визначені ними, надають додаткову інформацію, що стосується проекту закону про ратифікацію міжнар договору Укр. 9. ВРУ розглядає внесений Презид Укр або КМУ проект закону про ратифікацію міжнар договору Укр і приймає відповідне рішення.