Рег-не об’єднання ГУАМ: загальна хар-ка.

Організація за демократію й ек розвиток- ГУАМє міжн регіональною орг-ією, до складу якої входять Азербайдж, Грузия,  Молдова і Укр.

Створена 2006 р. на Київському саміті ГУАМ, у ході якого глави держав підписали Устав Организації.

Відповідно до Уставу основними цілями ГУАМ є: - Відповідно до Уставу основними цілями ГУАМ є: - ствердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права й поваги прав людини; - забезпечення стійкого розвитку; - укріплення міжнар й регіональної безпеки й стабільності; - поглиблення європейської інтеграції для створення спільного простору безпеки, а також розширення економічного й гуманітарного співр-ва; - розвиток соціально-ек, транспортного, енергетичного, науково-технічного й гуманітарного потенціалу; - активізація політичної взаємодії й практичного співр-ва в сферах, що представляють взаємний інтерес. 

Структура Організації складається з Ради й Секретаріату. Рада є основним органом Організації. Він провадить свою роботу на рівнях голів держав (саміт), міністрів закордонних справ, національних координаторів і постійних представників.

Координация співр-ва на галузевому рівні покладена на рабочі групи. Робочі й допоміжні органи Організації, що діють на постійній або тимчасовій основі, створюються за рішенням Ради міністрів закордонних справ. З метою розвитку співробітництва ділових кіл в Організації діє Деловой совет ГУАМ. В 2004 році заснована Парламентская Ассамблея ГУАМ, до складу якої входять три комітети: політ; торгово-ек; з питань науки, культури й освіти. Держави-члени ГУАМ взаємодіють у рамках МО зокрема ООН й ОБСЄ. В 2003 році ГУАМ був наданий ГА ООН. ГУАМ активно співробітничає з іншими державами. Відповідно до Рамочной программой ГУАМ-США по содействию торговле и транспортировке, обеспечению пограничного и таможенного контроля, борьбе с терроризмом, организованной преступностью и распространением наркотиков державами ГУАМ при сприянні США, Центра SECI, експертів Болгарії, Румунії й Угорщині був реалізований ряд спільних проектів. Зокрема, створений Віртуальний центр ГУАМ по боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, поширенням наркотиків й інших небезпечних видів злочинів. У цей момент проводиться робота з реалізації Проекту по сприянню торгівлі й транспортуванню. У ГУАМА існує статус наглядача і партнера. Організація заявляє про свою відкритість до співробітництва із третіми державами й міжнар організаціями, які розділяють її мети й принципи, а також готові брати участь у реалізації спільних ініціатив.

Режим і принц МТ та їх правове рег-ння.

МТП — це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі МТ, і є складовою частиною МЕП. Міжнародна торгівля здійснюється на основі принципів, які дістали своє закріплення у багатьох міжнародно-правових документах і у док-тах Конференції 00Н з торгівлі і розвитку (1964 р.).Система загальних основних принципів склад з 14 наступних принц:1) торгові відносини базуються на основі поваги до прин­ципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтру­чання у внутрішні справи інших держав; 2) недопущення дискримінації. 3) суверенне право на вільну торгівлю з іншими країнами; 4) економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати загальною справою усього міжнар співр-ва; 5) національна і міжнар економічна політика повинна бути спрямована на досягнення міжнар поділу праці відповідно до потреб та інтересів країн, що розвиваються, і світу в цілому; 6) міжнар торгівля має регулюватися правилами, які сприяють економічному і соціальному прогресу; 7) розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі залежить від можливості доступу на ринки і вигідності цін на сировинні товари, що експортуються; 8) міжнародна торгівля має бути взаємовигідною і вестися в режимі найбільшого сприяння; 10) МТ має сприяти розвитку регіональних ек угруповань, інтеграції та інших форм ек співр-ва між країнами, що розвиваються; 11) міжнар установи і країни, що розвиваються, мають забезпечити збільшення притоку міжнар фінансової, технічної і ек допомоги для підкріплення і підтримки шляхом поповнення експортної виручки країн, що розвивають­ся, їхніх зусиль для прискорення свого ек зростання; 12) значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєння, повинна спрямовуватися на ек розвиток країн, що розв-ся; 13) державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутріконтинентального положення на їхню торгівлю. Деякі правові принципи МТ біли вироблені і другою сесією Конференції з торгівлі та розвитку (Делі, 1968). Режими МТ: 1.префер-й- особлив пільгов режим, що надається однією кр іншій без поширення на треті кр.2. Дискримінац-й- юр і фіз особ одн країни надаються у їх торгов діяльн на територ кр, що проводить диским-ю, гірші умови, ніж ті, що надані на цій територ юр і фіз особ 3х країн. 3.Звич-й- існує між державами в разі відсутності міжнар торгов угоди і не передбач надання пільг у торгівлі. 4. найб-го сприян-держ на взаємн основі надають одна-одній переваги та пільги стосовно ставок мита і митн зборів,податків, якими користув-ся будь-як 3тя держ.

Рішення МО, як джерела МЕП.

Одним з предметів дискусій, які ведуться в межах МЕП, є питання про те, чи є рішення МО джерелом МЕП. Рішення МО є правовими актами, містять у собі відповідні правила та принц здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата. Їх можна розглядати як джерело МЕП. Рішення МО, як правило, мають рекомендаційний хар-р. Відповідно до Статуту ООН її ГА з основних питань діяльності ООН формує лише рекомендації. Такі норми не є імперативними. Їх виконання не може здійснюватися примусово. Вони надають правомірності діям, які були б неправомірними за відсутності рекомендаційної норми. Напр, Конференція ООН з торгівлі та розвитку 1964 р. рекомендувала надавати преференційні митні пільги країнам, що розвиваються. Якби не було цієї рекомендації, то винятки на користь країн, що розвиваються, з режиму найбільшого сприяння були б незаконними.

Західні фахівці з МП назвали рекомендаційні норми “м’яким законодавством” (тобто не обов’язковим, але таким, що має юридичне значення). Як свідчить досвід, резолюції ГА ООН використовують при розробці міжнар договорів. Текст рекомендацій трансформується в текст статей договору. Положення резолюцій часто набирають обов’язкового характеру з огляду на те, що відбувається процес створення норм права за допомогою звичаю.Резолюції можуть застосовуватись і для констатування чи тлумачення чинних міжнар-правових норм.

Рішення окремих організацій мають обов’язковий характер. Напр, рішення Ради ЄС є обов’язковими для держав—учасниць. Фундаментальними для МЕП є такі прийняті ГА ООН у 1974 р. документи, як Хартія ек прав та обов’язків держав, Декларація про новий міжнар ек порядок, Програма дій щодо встановлення нового міжнар ек порядку, а також резолюція ГА ООН 1979р“Об’єднання і прогресивн розвиток принципів і норм МП, які стосуються правових аспектів нового міжнар ек порядку”.