Понят., зміст і види міжн. кредит. угод.

Ек. розв. багатьох країн нерідко гальмує­ться через відсутність коштів. У такому разі виникає потреба у кредитах, які можуть надаватись іншими країнами в межах ек. спів робі. Правовою основою відносин, що виник. при цьому, є міжнар. кред. угоди —угоди між держ.-кред. і державаю-боржником, на підставі яких держ.-кредитор надає держ.-боржнику певну сумму грошей або поставляє їй товари, а держ.-боржник повинна в певний строк погасити сумму боргу на передбач. умовах і виплатити %

Види міжнар кред угод:

1. торговельн. і платіжні угоди, які передб. здійсн. кред. операц. на осн. Двостор. клірингу

2. угоди про ек. і пром.-техн. спів роб.;

3. міждерж. угоди про поставки товарів на ком­пенсац. засадах

4. спеціальні кредитн. угоди

Особливості двостороннього клірингу під час регулювання кредитних відносин за торговельними і платіжними угодами: ця  форма вал.-кред. зв'язків базується на відповідних умовах міждерж. угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здій­сн. клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжнародні розрахун­ки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірин­гових розрахунків.

Угоди про економічне і промислово-технічне співробітництво використ. у разі поставок устаткування, машин і техно­логії для спорудження великих об'єктів. В них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види між нар. угод. Одна з них — це угода або програма співробіт­ництва, в якій обумовлюються питання кредитування (загальна сума кредиту, його призначення, процентна ставка тощо). На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди.

Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (ком­пенсаційно-кредитні угоди) укл. на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. За отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка ви­готовляється підприємством — об'єктом кредитування.

Спец. міждержавн. кредит. угоди (позика в іноз. валюті) передбач. надання країною-кредитором країні-позичальн. певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повер­нення позики та інші умови.

У ряді випадків країни-кредитори вимагають визначити гаран­та щодо іноземних кредитів.

Поняття, основні джерела і суб’єкти МВП.

Міжнар. валютні відносини є важливою ч-ною сис-ми міжнар. економ. відносин. Сьогодні практично неможливо уявити міжнар. економ. спів роб. в усіх його напрямах (торговельне, ви­робн., наук.-техн., інвестиц. тощо) без використ. валюти.

Валюта—гр. одиниці країни, які беруть участь у міжнар ек співробітн.

МВП зародилося на основі міжна­р. публ. і міжнар. приватн. права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розшир. і поглибл. міжнар. ек. співроб. МВП має свій предмет правового регулюв. — міжнар. валютні відносини. Вони виникають з приводу вал. цінностей, що обертаються у сфері міжнар. співроб. держав або інших суб'єктів. До вал. коштів належать іноз. валюта готівкою, платіжні док-ти (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акреди­тиви тощо) в іноз. валюті, цін. пап. (акції, облігації, ку­пони, бони), золото та інші цінності. Вал. відносини регулюються і міжнар. приватн. правом, коли вони виникають за участі недерж. юр. осіб, громадян. Для регулювання міжнар. валютних відносин вико­рист. міжнар.-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах. МВП— це сис-ма міжнар.-правових норм, що регул. міжнар. валютні відносини. Норми міжнар. вал. права мають свої джерела, в яких вони юр. виражені, закріплені: міжнар. договори, рішення міжнар. ор­ганізацій, судова й арбітражна практика, міжнар. звичаї.

Міжнар.і договори — найпошир. джерело МВП

СУБЄКТИ!!!!!!(держави та орг-ції??)

91.Поняття, система та джер міжнар Торгов права.

МТП- це система норм і принц, яка регулює відносини, що виникають у галузі МТ, і є складовою МЕП. Якщо МЕП- галузь МП, то міжнар торг право- його підгалузь.Як і будь-яке право, міжнародне торговельне право має свої джерела. До них належать: — міжнародні договори і, зокрема, міжнародні торговельні договори; міжнародні торговельні звичаї, в яких відтворена прак­тика міжнар торгов-х відносин;— судові прецеденти міжнар арбітражів і судів;— національне зак-во країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання між нар торго­вельних відносин;— міжнар-правові акти міжнар організацій. Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регулювання є міжнар торговельний договір.

Система МТП складається з окремих інститутів. У них визначені поняття і система міжнарод­ного торговельного права; правові принципи здійснення міжна­родної торгівлі; система органів, які виконують функції управ ління міжнародною торгівлею; міжнар організації у галузі міжнар торгівлі, міжнар торговельні договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгі­влі; міжнар-правовий режим торговельних портів; міжнаро­дно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітря­них торговельних шляхів; міжнар-правові засоби розгляду торговельних спорів.