Поняття імунітету держ і його прояв в МЕВ.

Імунітет — слово лат. походження означає звільнення від чого-небудь. У МП імунітет держ. розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред'явлений позов у суді іноз. держави.

Коли держава виступає суб'єктом МЕВ з іншими державами або з міжнародними організаціями, то такі відносини регулюються нормами МЕП. Водночас вона може вступати у відносини м-п характеру з різними іноз. юр. особами, окремими громадянами інших держав. Відносини, які при цьому виникають, регулюються нормами міжнар. прив. права.

Міжнар. прив право— це сис-ма правових норм, які покликані регулювати цивільно-правові, сімейні та труд. відносини міжнар. х-ру, в яких суб'єктами переважно виступають іноз. юр. особи, іноз. громадяни та особи без громадянства. Але незалежно від того, які це відносини, якими нормами вони регулюються, в обох випадках тут діє принцип імунітету держави.

Не виключ. підлеглість однієї держави юрисдикції суду іншої. Але це можливо лише за умови попередньої згоди відповідної держави. Така згода може бути виражена і шляхом укладення міжн договору.

Наявність імунітету в держ. не означає, що ним наділені і відповідні госп. орг-ції, напр. державні, які виступають як юр. особи. У даному випадку йдеться про зовнішньотор. об'єднання, морські пароплавства, в оперативному управлінні яких знаходяться державні торг.і судна. Існування принципу роздільної майнової відповідальності між держ. і її юр. особами означає, що за невиконання зобов'язань перед іноз. контрагентами (фірмами) майнову відповідальність несуть юр. особи самостійно.

84. Понят МЕО та їх найбільш поширені клас-ції.

МЕО — такі орг-ції, які на основі міжнар.-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з орг-цією та здійсн. міжнар. ек. співроб.

М. орг-ції наділені міжнар. правосуб'єктністю і відіграють значну роль в орг-ції і здійсн. міжнар. ек. спів роб. Створені на основі міжнар. договорів, вони у межах своєї діяльн. обговорюють різноманітні ек. проблеми, розробляють і приймають нормативні акти та окремі норми МЕП.

Правоздатність, якою наділені міжнар. ек. орг-ції, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнар. орг-ціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.Міжнар. ек. ор-ції користуються імунітетом,. Майно і активи цих орг-цій мають імунітет від будь-якої форми адміністр. та судового втручання, за винятком випадків, коли сама орг-ція відмовляється від імунітету

Найбільш узагальн. поділ міжнар. орг-цій :

1) універсальні МО, членами яких є держави різних соц.-економ. сис-м;

2) МО, членами яких були соціаліст. країни;

3) МО, які об'єднували капіталіст. країни;

4) міжнар. регіональні орг-ації, до складу яких входять країни, що розвиваються.

Залежно від напряму міжнар. ек. cпiвpoб.

-cпiвроб. у галузв міжнар. торгівлі (ЮНКТАД);

-співроб. у вал.-фін. сфері (МБРР, МВФ, МІК)

-співробі. у галузі транспорту (Авіатрансп асоціац, Міжн спілку автомоб трансп, Спілку автодор служб залізниць, Міжнар морську орг-цію);

 -співроб. у галузі промисловості

-співроб. у галуз с/г; - інвестицій;

-наук.-техн. співробітництво;

-співроб. у галузі інтелек власності,- стандартиз та сертифікац. продукту

за назвою:

організація(ООН, МОП, Міжнародна морська оргаціа-ція), союз (Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв'язку), спілка (Міжнародна спілка автомобільного транспор­ту, Європейська телерадіомовна спілка), фонд (МВФ), центр (Міжнародний торговий центр), рада (Ра­да Європи), банк (МБРР), комісія (Міжнародна електротехнічна комісія, Дунайська комісія,), асамблея (Парла-ментська асамблея міжнародного економічного співтовариства), агентство (Міжнародне агентство з питань атомної енергії), конференція (Конферени,ія ООН з торгівлі та розвитку, Європейська конференція міністрів транспорту), інцііатива (Центральна европейська ініціатива) тощо

Залежно від кола їх членів:загального (ООН, СОТ, МВФ, Всесвітній поштовий союз та iн.) й обмеженого складу (регіональні, які створ. в межах певного perioнy i e відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території. Такими орг-ціями можна вважати ЛІiгy арабських держав, ЄС, Раду Європи, СНД. Можуть належати не тільки регіональні, приміром ОПЕК, яка об'еднуе 13 основних нафтовидобувних країн Азії, Африки та Лат. Америки.

З погляду торгівлі окремими видами товарів — цукром, кавою, пшеницею каучуком та ін., які об'еднують як країни-експортери, так i краї-ни — імпортери цих товарів

Залежно від впливу на країнии-члени (за характером повно-важень)

Міждержавні не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не пе-редають їм своїх функцій. Основним завданням таких оргашзацій е забезпеч взаемодії держ у процесі їх співроб Наддержавні орг-ціі наділяються повноваженнями краін-членів у відповідних сферах іхньоі діяльності.

За умовами участі в членстві

Відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), i закриті, прийняття до яких може здійснюватися за за-прошеннями іхшх засновників (НАТО).