Особл.і правового регулюв. міжнар. морських перевезень

 Важливе значення для регулюв. морських перевезень має ММП — с-ма правових норм і принципів, що регул. відносини, які виникають у процесі використ. Світового океану для торг. і військ. мореплавства, риболов. і морськ. промислу, добування біолог. і мін. рес-сів, проведення наук. дослідж.

В основі таких відносин лежить принцип свободи відкритого моря, відповідно до якого всі держ. і народи мають рівні права на корист. Світ. океаном.

Джерелами міжнар. морськ. права є Статут ООН, Женевські Конвенції 1958 р. (Про територіальне море і зону, яка прилягає до нього; Про відкрите море; Про конти­нент. шельф; Про рибальство і охорону живих ресурсів), Конвенц. охорони людського життя на морі 1960 р. Особливо важливе значення має Конвенція ООН з морського права 1982 р. Вона охоплює питання, пов'язані з мореплавством і перельотами, розвідкою і розробкою рес-сів, рибальством і судноплавством та ін. Конвенція визнач. морські зони, правила проведення морських кордонів, права, обов'язки та відповідальність держав, механізм урегулюв. Спорів. Правове регулюв. міжнар. морських перевезень передб. також з'ясування питань, пов'язаних з визна­ч., 1)режиму торг. суден у відкр. морі та в територ. водах і, 2) режиму торг. суден у міжнар. протоках і каналах, а також у портах.

"Відкрите море"(всі ч-ни моря, які не входять як до територ., так і до внутр. вод якої-небудь держави) вільне для доступу всіх держав і жодна з них не має права претендувати на підпорядкування якої-небудь його ч-ни своєму суверенітету. Перебуваючи у «відкритому мopi», судна повинні плавати під прапором лише однєї держави (крім випадків, передбачених у Міжнародних договорах), підкорятись юрисдикції тієї держави, під прапором якої вони перебувають. Не дозволяеться під час плавания або стоянки при заході в порт міняти свій прапор (крім випадків переходу права власності на судно або зміни реестра-ції). Судно мае свою приписку у порту відповідної держави, мае прапор цієї держави i підпорядковуеться у відкритому Mopi лише її юрисдикції.

Важливе значення мають питання, пов'язані з користуванням протоками. Вони мають різний міжнародно-правовий режим. Користування протоками Гібралтарською, Балтійс-ю, Магеллановою і Лаперуза є вільним і безмитним. Щодо режиму Чорном-х проток, то він визначений спеціальною Конвенцією 1936 р.

Відповідно до неї прохід через ці протоки у мирний час для вcix торговельних суден вільний, але потребуе дотримання певних сан. норм. Судна підлягають сан.огляду з боку представників влади Туреччини. Якщо стан судна відповідае сан. нормам, що засвідчено відповід-ними документами, то воно може не зупинятись у протоках i йти своїм курсом. Якщо ж нi, то мае зробити зупинку для ретельного сан. огляду, а також сплатити вартість наданих послуг. У paзi війни i за умови, що Туреччина буде нейтральною країною, зберігаеться принцип вільного проходу як для воюючих, так i нейтральних країн. Якщо ж Туреччина буде воюючою країною, то вона пропускав судна лише тих країн, які не перебувають з нею у стані війни. Відповідний міжнар.-правовий режим мають канали: Суець-кий, Панамський, Кільський. Прохід через Панамський канал регулюеться пра­вилами, встановл. США, i договорами, укладеними США з іншими державами. Незважаючи на формальне право вільного проходу через цей канал (судна будь-якої держави), адміністрац. каналу мае право на свій розсуд за наявності певних підстав (неналежний сан. стан, небезпечн. вантаж) заборонити цей прохід.

Конкретним міжнародно-правовим режимом наділені і порти.Згідно з положеннями Барсе-лонської конференції (1921 р.) флоти всіх країн вільно користуються будь-яким відкритим портом. Крім того, всі збори в портах мають здійснюватися на умовах рівності і в розумних межах. Lex flagi – закон прапора

Особл. правового регулюв. міжнар. Співроб. в галузі науки і техн.

Важливу роль у розвитку міжнар. Наук.-техн. співроб. відіграла резолюція Ген. Асамблеї ООН (1996 р.) «Досягнення науки i техніки та їх вплив на міжнародну безпеку». У ній рекомендуеться державам-членам ООН вивчити шляхи вдосконал міжнар. правових норм, що стосуються передання високих технол. i мають військове застос.

Функціі в галузі науки i техніки:

-розроблення поліики у галузі науки i техн.:

-прогнозування напрямів НТП

-здійсн. про­грам наук. досліджень;

-орг-ція регіон. міжнар. зв'язків;

-забезп. діяльності наук.-техн. праців-ників;

-інформаційна діяльність

Конференція ООН з питань засто­с. досягнень науки i техн. в інтересах менш розвинутих краін. Проведення Конференціі стало важливим заходом, спрямованим не лише на використ. досягнень НТП для задовол. потреб краін, що розв., а й пов'язаних з інтеграц. зусиль учених cвітy в iнтepecax загального прогресу. Це підтвердила й 2га конферен. ООН_з питань_науки i техн. з метою розвитку(Відень, 1979 р.). Вона прийняла Програму діі щодо використання досягнень науки i техн. для економ. розв. всіх краін, особливо для тих, які розвив.Програма передб. не лише зміцнення icнуючих міжнар. відносин у галузі науки i техн., а й пере­гляд іх стр-ри, підвищення ролі ООН у цьому важливому на-прямі Міжнародного співробітництва.

Міжурядовий комітет з науки i техніки з метою розвитку (1979 р).  До його ф-цій входить: надання допомоги Ген. Асамблеі в розробленні директивних принципів для пого-дження політики органів, організацій i підрозділів ООН щодо наук техн діяльності, виявлення першочергових завдань з оперативного планування розвитку науки i техніки на нац., субрег., регіональному, міжрегі. i міжнар. рівнях i підготовки оперативного плану здійснення Віденськоі Програми..

Допоміжним органом Міжурядового комітету з науки й техн.з метою розв. став Консультативний комітет з науки і техн. з метою розвитку, заснований (ЕКОСОР) у 1980 р. Головним завданням цього комітету е надання Міжуряд. комітету консультат. послуг у галузі науки и техн.

Генеральною Асамблеею у межах Секретаріату ООН був створений Центр з питань науки i техніки з метою розвитку. На нього покладено вивчення питань, пов'язаних з досягненнями науки i техн. i вибором альтернативних шляхів розвитку країн наданням ім допомоги у використанні можливостей, що виникають у зв'язку з новими напрямами науки та техн.; зі створ. внутр. науково-технічного потенціалу краін, які розвив.

ЮНЕСКО розробляе спец. наук. програми. Програма розвитку ООН (ПРООН). Особливого значения ця програма надае питаниям науково-тех-нічної допомоги краінам, що розвив. В іі рамках здійсн. сприяння у переданні технолог. для державного i приват. секторів, направления до цих краін експертів, консультантів, сприяння підготовці науково-технічних кадрів тощо.

Крім того науково-технічне співробітництво регулює ряд багатосторонніх договорів:

Договір про принципи діяльн.і держав щодо дослідж. i використ. космічного простору, у т. ч Місяця та інших небесних тіл (I966 p).

Угода 1967 р. про врятув космонавтів, повернення  космон-в i повернення об'ектів, запущених у космічний npocтip

Конвенція 1971 р. про міжн. відповідальність за шкоду заподіяну космічним об’єктам.

Конвенція 1974 р. про реестрац. об'ектів, які запускаються в космічний npocтip.

Конвенція ООН з морського права 1982