Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Орг-но-прав форми участі держав у МЕВ.




Головним суб’єктом МВ, зокрема ек-х є Держ. Це випливає з того, що будь-яка Держ може самост мати МВ з іншими держ. Крім того на основі багатостор угод держ створює МО, які теж є самост-ми суб’єктами міжнар-правових відносин. Але їх складовою все ж таки виступає Держава. Держава – це політ форма орг-ції сусп-ва, яка виражає обумовлену економ ладом політ владу пануючого класу або всього нараду. Держ має право здійсн міжнар діяльн-ть, яка не заборонена принципами МП і є первинним суб’єктом МП. Ознаки  Держ: наявн-ть територ, населення, держ аппарат, суверенітет, система права, податкова система, військо тощо. Організац-ні форми співр-ва: - МЕк співр д-ви з д-вою; - співр-во д-ви з МО, зокрема з економічними(на правах повноправного членства); - співр-во д-ви з МО, зокрема з економічними (на правах асоційованого членства); - співр-во д-ви з групою д-в; - співр-во д-ви в рамках МО з іншими державами які є її членами; - співр-во держ через певну МО з іншими державами які не є її членами.

57.Особл-ті між нар- співр-ва в сфері пром-ті і його прав- рег-ня.

За нинішніх умов міжн поділу праці практично неможливо здійснювати розвиток промисл вир-ва, окремих крупних під-в та об'єднань без використ переваг міжн співр-ва. Необхідн регулюв цих відносин, яке здійсн за допом міжнар-правлвих актів, міжнар договорів та інш засобів: Заключний акт Наради з безпеки і співр-ва у Європі, 75 р.:пром співр-во, яке грунтується на ек інтересах, може створити стійкі зв'язки, зміцнюючи тим самим довгостр ек співр-во в цілому, прискорюючи ек розвиток усіх, хто бере участь у такому співр-ві. Важливе місце відіграють акти, які приймаються МЕОрг (Конфер з торгівлі і розвитку, Комітет з промисл розвитку Ек і Соц Ради 00Н- ЮНІДО, 65р; 00Н з пром розвитку, регіональні комісії Ек і Соц Ради 00Н та ін. Ці МО приділяють увагу питанням організації міжн пром співр-ва. Комітет з пром розвитку Ек і Соц Ради 00Н-центральний координуючий орган у сфері допомоги промисл розвитку країн, що розв, проводить консультац з питань прискор проми розвитку країн, розробляє робочі програми щодо індустріалізації та підготовки рекомендацій щодо їх подальшої розробки, проводить дослідж і семінари з питань найефективн застосув промисл методів вир.ва в країнах, що розв-ся, та виконує деякі інші ф-ції(входять кр-члени ООН). Одним із інструментів регулюв міжн. відносин у галузі промислового співр-ва є двостор договори та угоди. +Лімська декл-я-75, прийн-та ЮНІДО( про право здійснення кожн держави власн-го суверенітету над своїми прирордн рес).Інформ-й банк з пром техн-гії-81.

 

Основні (загальні) принц МЕП: понят, джер і перелік

Принцип- це керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльності.Джерелами є: Статут ООН; Деклар-я про принцими МП,70р.; Хартія ек прав і обов’язків держав,74р..Принц поділ-ся на основні та спец-ні. До осн п-пів МЕП віднос. п-пи МП, бо МЕП є галуззю МП. 1. П-п мирного співіснування - один із провідних і важл п-пів міжн права, його галузей, зокрема і МЕП. Він міцно вкорінився в політ і правовій термінології ООН, у ряді резолюцій її ГА, інших міжн-прав доках. 2. П-п суверенної рівності держав визнаний Статутом ООН і закріплений у міжн договорах і деклараціях. Термін "суверенітет" у широкому розумінні означає незал-ть держави, її право самостійно вирішувати свої внутр і зовн справи, без втручання в них б-я іншої держави. 3. П-п співр-ва держав є основою побудови і розвитку міжн відносин у різних сферах і галузях- держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політ, ек і соц сис.м, у різних галузях міжн відносин з метою підтримання міжн миру, безпеки і сприяння міжн ек стабільності та прогресу, заг добробуту народів. 4. П-п невтручання має дещо похідний характер стосовно таких п-пів, як повага суверенітету і суверенної рівності держав. Статут ООН забороняє втручання у справи, які стосуються внутр компетенції будь-якої держави, навіть ООН. 5. П-п сумлінного виконання міжн зобов'язань ще іноді розглядають як п-п поваги міжн зобов'язань. 6. П-п взаємної вигоди - один із загальновизнаних п-пів МП, яким найчастіше керуються у МЕВ. Цей п-п тісно пов'язаний з таким п-пом, як суверенна рівність держав. В Хартії ек прав і обов’язків держав 1974 р. ці п-пи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. 7. Принцип рівноправ’я і само визнач народу закріплен у Статуті ООН. Всі народи мають право вільно визначати без втруч іззовні політ, ек, соц, культурн розвиток. 8. Принцип розгляду міжн спорів мирними засобами. Всі спори мають виріш. у спосіб, що не піддає загрозі міжн мир, безпеку, справедливість. 9. Принцип утримання у своїх міжн відносинах від погрози застосув сили або її застосув як проти територіальної недоторканності і політ незалежності б-якої. держави. Погроза, застос сили - порушення норм МП і Статуту ООН; не повинні застосов-ся як засіб регулюва міжн питань.

 

Види МЕДогов, їх хар-ка.

МЕД-добров-но укладені між державами рівноправні угоди ек хар-ру, в яких закр-ся норми і принц-пи, що рег-ть МЕВ. Видидоговорів: 1) односторонні, двосторонні та багатосторонні; 2) сплатні й безоплатні; 3) формальні, реальні й консенсуальні.

Якщо договірні зобов'язання має лише одна сторона- одностор договір, якщо дві-це двостор договір. Більшість договорів є двостор. До одностор належать лише окремі види договорів, напр, договір позики, договір дарування. Двостор договори-договори, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'яз і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Друга група договорів-сплатні і безоплатні. Практика міжнар ек співр-ва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, оплатній основі. Це відповідає одному із уже згадуваних загальних принципів МП-принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отрмує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатн-дог, для яких не характерна взаємна компенсація, їх називають ще благодійними, дог(дарування, безвідсотк позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатн послуг). Формальні- для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної чіткої форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, зберігання. Консенс-ні- за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинн не в момент виконан,а в момент досягнення згоди.Виділ.торгов договори, угоди про товарообіг, угоди про ек і техн. співр-во,угоди про інвестиц,податкові угоди та кредитні угоди. Торгові Д- встановлюють принципи торго-ек.відн-н між 2 країнами і закріплюють певні норми, що створ. правову базу таких відн-н. Угоди про ек і техн. співр-во- мають універс, довгостр хар-р, здійсн-ся в різних галузях ек і пром-техн співр-ва.Кредитні уг-догов,в яких визнач-ся основні умови та принц надання між нар кредитів. Податк угоди-спрямров на усун подвійного оподаткув тов, посл, що надаю-ся в межах ек та наук-техн співр-ва. Багатостор конвенції- містять кодифіковані норми+стабільність змісту,що забезпеч висок рівень передбачуваності поведінки учасників МВ, вони відрізняються якістю та науков обгрунтов-тю.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 208.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...