Орг-но-прав форми міжнар митн співр-ва.

У процесі співр-ва держав з митних питань вироблено ряд орг-но-прав форм, які викор-ся у цій сфері.Вільна зона – анклав у нац митній тер-рії, яка розташ-ся поблизу міжнар мор порту або аеропорту. У цю зону без митних форм-стей надходить товар іноземн походж, тут вони переробл-ся а потім експ-ся без втруч митних властей. Сьогодні вони наз спец митн зонами.Відп-но до Митн Кодексу У-це митн режим, згідно з яким до товарів, які ввоз-сяна територ відпов-х типів спец-х ек зон з-за меж терит У, і до тов, які вивоз-ся з території зазнач-х зон за межі митн територ країни, не застос-ся заходи тарифн ыі нетарифн рег-ння. Вони є частиною тер У, на яких запров-ся спец митний режим. Зони вільної торгівлі створюються на осн угоди 2- і більше держав, за якою усуваються всі перепони в торг зв-ках між ними. Ці угоди дають право визн-ти власну пол.-ку стосовно д-в які не є уч-ми угоди. Митний союз створ-ся д-вами-учасницями з метою проведення спільної політики в галузі зовн ек відносин і митного зак-ва та ус-ня перешкод на шляху тов-обміну між кр-учасницями. Митний союз як ек об-ння д-в має пр-пи: наявність єдиної митної тер-рії, наявність однотипного мех.-му рег-ня ек-ки(ринк пр-пи). Усуває бар'єри в торгівлі товарами серед країн-учасниць, передбачає спільну торговельну політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовнішнього тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим ми­том при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного со­юзу. Зона преференц торг- початкова стадія регіонального інтегращиного процесу. Країни такого угруповання лібералізують тов віднос між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими товар та посл. Полегшуються умови для руху факторів ви робництва. У вільному торгов просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Кожна країна - член вільного торгов про­стору - вільна встановл-ти будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. Спільний ринок не має торговельних бар'єрів і хар-ся спільною зовнішньо торг політ.Обмеження на імміграцію, еміграцію та перели­вання капіталу через кордони усунені. Чинник мобільності дозво­ляє більш ефективно використовувати працю, капітал і техно­логіюю Але підвищення продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Прикладом успішної політики спільного ринку може слугувати ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньоторгов виробничої діяльності, але й інтеграції ек політики. Країни - учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення товарів, послуг, чинників виробництва повинні гармонізувати грошово-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники економічного союзу повинні викорис-товувати спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету= ЄС, НАФТА, СНД.

Орг-но-прав форми співр-ва держ в сфері валютн відн.

Правовою основою відносин, що виникають при наданні кредитів, є міжн кредитні угоди, під якими слід розуміти угоди між держав-кредитором і держав-боржн-м, на підставі яких держава-кредитор надає державі-боржнику певну суму грошей або поставляє їй товари, а держава-боржник повинна в певний строк погасити суму боргу на передбач-х договором умовах і виплатити певну суму в межах % ставки за користав кредитом. 4 типи організації М вал-кред відносин: 1)за торговими і платіжними угодами, які передбачають здійснення кредитних операцій на осн двостороннього клірингу; 2)за угодами про ек і промислово-технічне співробітництво; 3)за міждерж угодами про поставки товарів на компенсаційних засадах; 4) за спеціальними кредитними угодами. Двосторонній кліринг-форма валютно-кредит­них зв'язків базується на відповідних умовах міждержавних угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здійснювати клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжн розрахунки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірингових розрахунків. Угоди про ек і промисл-техн співр-во використовуються при поставці устаткув, машин і технології для спорудж крупних об'єктів, характерним для них є те, що в них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. підписують 2 види міжнар угод- На основі цих угод уповноважені країнами банки підпи­сують між собою відповідні кредитні угоди. Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах(компенсац-кредитн угод) укладаються на крупно-масштабні, міжгалузеві роботи й послуги.За отрим-не в кредит устаткування кредиторам поставл-ся на відповідну суму прод-я, яка виготовл-ся підпр-вом-об’єктом кредитування. Спеціальні міждержавні кредитні (позика в іноземн валюті) угоди передбач надання країною-кредитором країні-позич-кові певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повернення позики та інші умови.