Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття “інформація” та її основні властивості.




Інформація - відомості про об’єкти і явища довколишнього середовища, їхні параметри, якості, стан.

Інформація потрібна людині для того, щоб обирати правильні рішення. Це зумовлює певні вимоги до інформації. Перш за все, вона повинна відображати з достатньою повнотою справжній стан ситуації. Цілком природно також, що інформація має бути вчасною, зрозумілою користувачеві й саме такою, яка йому потрібна в даний момент.

Отже, інформація повинна мати такі властивості, як достовірність, повнота, своєчасність, корисність та зрозумілість. 

Достовірність інформації означає, що вона відповідає реальності. Тільки на основі достовірної інформації можна діяти відповідно до ситуації. Якщо інформація застосовується для прийняття важливих рішень, її достовірність ретельно перевіряється. Інколи інформацію спотворюють навмисно, якщо намагаються спровокувати когось на неправильні дії. Така навмисно спотворена інформація називається дезінформацією.

Повнота інформаціїозначає, що її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення. Неповнота інформації може бути причиною помилкового оцінювання ситуації й неправильного вибору дій.

Своєчасність інформації означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент. Затримка в одержанні інформації гальмує прийняття рішень, а спиратися на застарілу інформацію так само небезпечно, як і на недостовірну. Своєчасність інформації називають також актуальністю. 

Корисність інформації означає, що вона є значущою для розв’язання поставленого завдання. Некорисна інформація, тобто така, яка є зайвою або надлишковою, називається шумом. Корисність інформації залежить від наявних потреб. Одна й та сама інформація за одних обставин може бути для нас корисною, за інших — шумом; для одного споживача вона є зайвою, для іншого — цінною. 

Зрозумілість інформації означає, що вона є доступною для цілком ясного й однозначного

її усвідомлення тим, для кого призначається. 

 

Носії наукової інформації. Державна служба науково-технічної інформації (НТІ): республіканський інститут НТІ, інформаційні центри, відділи НТІ в науково-дослідних інститутах, конструкторські бюро. Довідково-інформаційні фонди.

Наукова інформація -отримані в процесі пізнання логічні відомості, які адекватно відображають явища і закони природи, суспільства, мислення і використовуються в суспільно-історичній практиці.

Носіями наукової інформації є монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей наукової конференції, матеріали конференції, збірник наукових праць, а також документи на нетрадиційних носіях інформації (мікрофільм, мікрофіша, магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск і т.ін.).

 В сучасних умовах все більшої ролі та значення набуває науково-технічна інформація, яка являє собою будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності.

Право на інформацію мають усі громадяни України, юридичні особи і державні органи. З метою задоволення інформаційних потреб, органи державної влади та місцевого самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Для прискорення відбору потрібної інформації і підвищення ефективності праці в Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ). Вона включає галузеві інформаційні центри - Республіканський інститут, НТІ в НДІ, інформаційні центри, відділи НТІ в НДІ, конструкторських бюро на підприємствах.

Науково-інформаційні центри України: Книжкова палата України імені Івана Федорова, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Український інститут науково-технічної та економічної інформації , Український лінгвістичний портал.

Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.

Інформаційний пошук - це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми.

Пошук може бути:

· ручний(здійснюється по звичних бібліографічних картках, картотеках, друкарських покажчиках),

· механічний (носієм інформації є перфокарти)

· механізований (заснований на застосуванні рахунково–перфораційних машин)

· автоматизований (застосування ЕОМ).

Автоматизовані інформаційно –пошукові системи (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основних етапи: перший — збір і зберігання інформації, другий — пошук і видача інформації користувачам.

В економіці ІПС можуть використовуватися для зберігання і пошуку нормативних, планових, бухгалтерських та інших документів, даних для наукових досліджень.

Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видачу даних.

База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.

В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних.

Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.

Для написання будь-якої наукової роботи студенти займаються пошуком відповідних літературних джерел. В залежності від напрямку дослідження визначаються джерела, які будуть використовуватися.

Літературу з теми роботи студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Консультацію з питань підбору літератури студент може отримати у викладача чи у працівників бібліотеки.

Особливу увагу слід звернути на спеціальну літературу, що стосується теми: періодичні видання, наукові статті, передовий вітчизняний і зарубіжний досвід. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Держкомстату, Мінекономіки, Мінфіну, ДПА, періодичних виданнях та звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємств.

Робота повинна бути набрана на комп’ютері. Слід уникати в роботі книжних висловів і фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями. Усі цитати та запозиченний матеріал повинні бути оформлені згідно з діючими вимогами.

Обов’язковою складовою для роботи є наявність змісту, ілюстрацій, списку використаних джерел з посиланням у тексті, оформленим згідно з чинними стандартами.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 274.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...