Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність поняття “методологія дослідження”.




Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.

Виникнення науки як сфери людської діяльності тісно пов´язано зі зростанням інтелекту людей.

Наука – сукупність знань упорядкованих згідно з певними принципами, реальними зв’язками правдивих суджень, передбачень і проблем дійсності.

Наука як специфічна діяльність спрямована на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи суспільства і мислення

Основними ознаками науки є:

- наявність систематизованого знання, яке виражається в основних поняттях науки, вони є і основними елементами науки (наук. Ідея, фактори, теорія і поняття, концепція і закони, закономірності, принципи і категорії);

- наявність наукової проблеми, об’єкта і предмету дослідження;

- практична значимість науки.

Класифікацію науки розрізняють за наступними критеріями:

* об'єкта і предмета дослідження (механіка, фізика, хімія, біологія, фізіологія, географія тощо, а також науки, що утворилися внаслідок їх синтезу - біофізика, біохімія, фізична хімія та ін.);

* сфери дослідження (природничі, суспільні і технічні);

* способу і методів одержання нового знання (теоретичні й емпіричні науки);

* зв'язків із предметною діяльністю (теоретичні і практичні науки).

На сучасному етапі розвитку людства, наука відіграє визначну роль, зокрема в тому, що вона повинна допомогти в розгляді наступних проблем сучасності:

1. проблем ризиків та використання нових технологій,

2. проблем стратегічного планування;

3. дослідження проблем космосу та освоєння планет космосу;

4. проблема людини та її еволюція

На мою думку, основними проблемами (перспективами) сучасного розвитку науки є:

- погане сприйняття науки суспільством;

- удосконалення організації наукових досліджень;

- підвищення позитивних умов діяльності науковців;

- оптимізація діяльності академій наук і підвищення їх ролі у науковому забезпеченні;

      

Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.

Наукове дослідження – це дослідження, яке здійснюється в межах наукової діяльності.

Наукове дослідженняцілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій. Це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей.

Метою проведення дослідження є:

q Всебічне, достовірне вивчення об’єкта, явищ або процесу, їх структури, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання;

q Здобуття і впровадження у виробництво корисних і необхідних для суспільства результатів.

Основна класифікація досліджень відображається у їх формі: фундаментальні та прикладні.

n Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв’язку природи, суспільства, людини.

n Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей.

Слід зазначити, що класифікація досліджень при їх проведенні повинна враховувати: часові межі досліджень, сфери застосування результатів досліджень, джерела фінансування, місце проведення дослідження, важливість дослідження для суспільства та інше.

 

Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).

Комплекс основних характеристик дослідження, на мою думку, виражається в сукупності всіх методів, прийомів та інструментів, необхідних для проведення успішного дослідження. До основних з них, можна віднести:

Методологію дослідження – вчення про правила мислення при створенні теорії науки. Методологія – це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної систематизованої інформації про процеси і явища.

Організація дослідження – послідовність у проведенні процесу дослідження, дотримання усіх правил та законів проведення дослідження.

Ресурси дослідження – сукупність усіх необхідних матеріалів (навчальна література, результати попередніх досліджень, матеріальні ресурси) для проведення дослідження.

Об´єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об´єкта.

Результат дослідження — нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних нау­кових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інфор­мації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової до­повіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Ефективність дослідження – це той ефекти, який отримується від процесу дослідження. Це може бути:

- новизна, актуальність та ефективність для науки;

- економічна ефективність для суспільства чи виробництва…

- науково-технічна ефективність

- соціальна

 

Дослідження як функція управління.

Формою здійснення розвитку науки є наукове дослідження- тобто цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.

За цільовим призначенням до потреб практики наукові дослідження прийнято поділяти на:

· фундаментальні (теоретичні);

· прикладні.

Проводячи дослідження, слід дотримуватися його етапів, з метою отримання найефективніших та найточніших результатів:

1) виникнення ідеї, формулювання теми;

2) формування мети та завдань дослідження;

3) висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

4) проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

5) аналіз та оформлення наукових досліджень;

6) впровадження та визначення ефективності наукових досліджень.

 

Сутність поняття “методологія дослідження”.

Методологія –вчення про правила мислення при створенні теорії науки. Загалом, методологію розглядають як вчення про науковий метод пізнання, або як система наукових принципів на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів , прийомів дослідження.

Найчастіше методологію тлумачать яктеорію методів дослідження, створення концепцій як систему знань про теорію науки або систему методів дослідження.

Функції методології дослідження:

q визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;

q передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;

q забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

q допомагає введенню нової інформації;

q забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

q створює систему наукової інформації, яка базується на об´єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.

Методологія науки може бути загальною (принципи матеріалістичної діалектики, а також теорія пізнання, яка досліджує закон розвитку наукового знання в цілому) і окремою (ґрунтується на законах окремих наук, особливостях пізнання конкретних процесів і проявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, принципів окремих наук, а з іншого - часткових методів дослідження).

Предметом вивчення МНД єпоняття і методи самої науки, їх сфери застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки з точки зору загальнолюдської культури.

Об’єктом МНД є те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

 

6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності; визначення предмета та об’єкта дослідження; постановка й формулювання мети дослідження; побудова гіпотези, визначення задач дослідження; розробка підходів щодо вирішення проблеми; визначення та формулювання орієнтирів та обмежень, вибір методів дослідження.

Наукове дослідженняцілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій. Це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей.

Метою проведення наукових досліджень є :

1.Всебічне, достовірне вивчення об’єкта, явищ або процесу, їх структури, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання;

2.Здобуття і впровадження у виробництво корисних і необхідних для суспільства результатів.

Наукова проблема – питання, що потребує наукового вирішення; завдання для пошуку невідомого; сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методикам у конкретній науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.

Правильна постановка та чітке формулювання проблеми не менш важливе, ніж її вирішення. Вибір проблеми значною мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема. По суті, мова йде про вміння відокремити головне від другорядного, про виявлення того, що поки не відоме науці з предмета дослідження, про усвідомлення того, що ми чогось не знаємо.

Джерелами наукових проблем є як практика, так і потреби власне науки (необхідність удосконалення методів наукового дослідження, уточнення категорійно-понятійного апарату тощо).

Вибір теми наукового дослідження є одним з відповідальних етапів. Тема, яку обирає для дослідження студент, повинна бути пов´язана з основними напрямками розвитку галузі та науковими дослідженнями, які проводяться у вузі.

Важливою вимогою до вибору теми дослідження є її перспективність або стабільність: дослідник має усвідомлювати тенденції розвитку явищ і процесів, які він збирається досліджувати.

Тема – частина наукової проблеми, яка охоплює одне або декілька питань дослідження.

Під актуальністю теми розуміється її значущість, тобто необхідність та невідкладність її розгляду для потреб розвитку економіки держави, галузі, підприємства.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 297.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...